Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Інтернет-магазин: організаційні аспекти

У кризових умовах торгівля через інтернет-магазин почала мати підвищений попит. Адже карантин на таку торгівлю не поширюється, і покупці без проблем можуть одержати бажаний товар. У цій статті видання...

Основні терміни

Основним нормативним актом, який регламентує правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правових правочинів, є Закон № 675. На таку торгівлю поширюються також положення "загальних" нормативів: ЦКУ, ГКУ, Закону № 1023, Закону № 2297, Закону № 265/95, Закону № 2346 тощо. Є й "підзаконні" нормативи, зокрема Правила № 103, Правила № 104, Правила № 185, Порядок № 833.

У п. 8 ч. 1 ст. 3 Закону № 675 інтернет-магазин визначено як засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав й обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону № 675).

Електронні правочини вчиняють у сфері електронної торгівлі, якою вважають господарську діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 675).

Електронна торгівля входить до поняття "електронна комерція", яке визначено в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 675 як відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав й обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, унаслідок чого в учасників таких відносин виникають права й обов'язки майнового характеру.

Вимоги до продавця в інтернет-магазині

Продавцями у сфері електронної комерції можуть бути суб'єкти господарської діяльності (юридичні та фізичні особи). У таких осіб у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має бути зазначено вид діяльності за КВЕД 47.91 "Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет". На це звертали увагу й у листах Держкомпідприємництва від 11.01.2014 р. № 196/0/20-14, ДПСУ від 11.12.2012 р. № 11229/0/71-12/15-2217Є, Головного управління ДФС у Харківській області від 03.03.2016 р. № 88/ФОП/20-40-13-01-15.

Згідно з Методосновами № 396 клас 47.91 охоплює роздрібну торгівлю з допомогою компаній поштового замовлення або мережі Інтернет, тобто діяльність із роздрібної торгівлі, де покупець робить свій вибір, ґрунтуючись на рекламних оголошеннях, каталогах, інформації веб-сайтів чи будь-якій іншій рекламній продукції, та здійснює замовлення поштою, телефоном або через мережу Інтернет (зазвичай за допомогою спеціальних засобів, розміщених на веб-сайті). Товар, що купується, може бути або безпосередньо завантажений з інтернет-сайта, або доставлений покупцеві.

Цей клас охоплює:

- роздрібну торгівлю будь-якими товарами з допомогою компаній поштового замовлення;

- роздрібну торгівлю будь-якими товарами в мережі Інтернет;

- пряму торгівлю за допомогою телебачення, радіо та за телефоном;

- діяльність із роздрібної торгівлі інтернет-аукціонів.

Цей клас не охоплює:

- роздрібну торгівлю автотранспортними засобами, а також деталями та приладдям для них у мережі Інтернет (групи 45.1, 45.3);

- роздрібну торгівлю мотоциклами, а також деталями та приладдям для них у мережі Інтернет (група 45.40).

Якщо інтернет-торгівля не вписується в клас 47.91, то потрібно зазначити інший КВЕД, який їй відповідає (наприклад, код 45.11.31 "Роздрібна торгівля автомобілями та маловантажними автотранспортними засобами через Інтернет-магазини").

Продавці можуть перебувати на загальній або спрощеній системі оподаткування (зі сплатою єдиного податку). Причому щодо фізичних осіб - підприємців, які є продавцями в інтернет-магазині, контролери підтверджують можливість реєстрації платниками єдиного податку 2-ї групи (див. лист Головного управління ДФС у Харківській області від 03.03.2016 р. № 88/ФОП/20-40-13-01-15).

Яку інформацію повинен розмістити продавець в інтернет-магазині

Продавець товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та в разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації (ч. 1 ст. 7 Закону № 675):

- повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця;

- місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;

- адреса електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;

- ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків й офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;

- відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;

- відомості про включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги (зокрема, це стосується ПДВ та акцизного податку);

- у разі доставки товару - інформація про вартість доставки;

- інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.

Крім того, необхідно розмістити інформацію, указану в ч. 2 ст. 13 Закону № 1023, як-от:

- порядок прийняття претензії;

- основні характеристики продукції;

- ціна, включаючи плату за доставку, та умови оплати;

- гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом продукції;

- інші умови постачання або виконання договору;

- мінімальна тривалість договору, якщо він передбачає періодичні постачання продукції або послуг;

- вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;

- період прийняття пропозицій;

- порядок розірвання договору.

У разі ненадання цієї інформації до суб'єкта господарювання можуть бути застосовані санкції, передбачені ст. ст. 15 і 23 Закону № 1023. Так, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023 на продавця може бути накладено штраф у розмірі 30 % вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше як п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не менше ніж 85 грн), а в разі, якщо відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн).

При цьому продавець має право вимагати від іншої сторони лише такі відомості, без яких укладення та виконання зобов'язань за електронним договором неможливе (ч. 4 ст. 7 Закону № 675).

Покупець же товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення (ч. 2 ст. 8 Закону № 675).

Що не можна продавати в інтернет-магазині

Асортимент товарів, що продають на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями (у тому числі в інтернет-магазині), визначає суб'єкт господарювання самостійно, крім товарів, продаж яких згідно із законодавством заборонений (п. 1.3 Правил № 103).

Зокрема, заборонено на сьогодні продавати такі товари:

1) алкогольні напої та тютюнові вироби. Проти інтернет-торгівлі цією продукцією заперечують податківці. Так, у роз'ясненні з категорії 113.02 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua) податківці дійшли висновку, що суб'єкт господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) через мережу Інтернет, оскільки такі товари повинні зберігатися в місцях, унесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, а їх реалізацію (відвантаження) необхідно здійснювати безпосередньо з місць, унесених до цього Реєстру.

А в роз'ясненні з категорії 113.04 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua) контролери зауважили, що суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) через інтернет-магазин, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства здійснення роздрібної торгівлі такими виробами потребує наявності відповідного торгового приміщення;

2) лікарські засоби. Згідно з п. 27 Ліцензійних умов № 929 торгівлю лікарськими засобами належить провадити лише через аптечні заклади та не можна здійснювати дистанційно й шляхом електронної торгівлі, а також поштою й через будь-які заклади, крім аптечних, і поза ними, крім випадків, передбачених цими Ліцензійними умовами.

Є заборони й в інших документах. Наприклад, у Ліцензійних умовах № 1000 сказано, що місцем провадження виду господарської діяльності, зокрема з продажу зброї невійськового призначення та боєприпасів до неї, є об'єкт (приміщення, будівля), у межах якої здійснюють відповідний вид господарської діяльності або який використовують для його провадження (може збігатися з місцезнаходженням суб'єкта господарювання), зокрема магазин, у якому здійснюють торгівлю зброєю, боєприпасами до неї, спеціальними засобами.

А втім, у таких випадках можна мати в наявності "реальний" магазин, а через Інтернет продавати товари, що перебувають у цьому магазині (шляхом розміщення відповідних замовлень, які виконує "реальний" магазин).

Є також обмеження, пов'язані із застосуванням спрощеної системи оподаткування. Зокрема, згідно з пп. 291.5.1 ПКУ всім платникам єдиного податку заборонено здійснювати діяльність із продажу:

- підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів у ємностях до 20 л та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) і столових вин). Але алкогольними напоями не дозволяють торгувати через інтернет-магазин податківці (див. про це вище);

- дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім продажу (реалізації) ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення й напівдорогоцінного каміння);

- предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату (пп. 9 пп. 291.5.1 ПКУ).

Зауважимо також, що останнім часом особливу популярність здобула організація інтернет-торгівлі з використанням договорів дропшипінгу. Особливості торгівлі за такими договорами розглянуто в статтях "Дропшипінг: як оформити відносини" та "Чи може ФОП-єдинник займатися дропшипінгом?".

Ніна Дьяконова, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування


Також на цю тему у видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН читайте статті:

- "Інтернет-магазин: як учинити правочин в електронній торгівлі";

- "Інтернет-магазин: як оформити розрахунки";

- "Інтернет-магазин: податковий облік у продавця";

- "Інтернет-магазин: бухгалтерський облік у продавця";

- "Інтернет-магазин: повернення товарів покупцем".

Для отримання доступу до аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та інших документів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом та оцініть зручність і швидкість пошуку необхідних вам матеріалів

Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему