Які рішення можуть бути оскаржені
За загальним правилом, визначеним п. 56.1 та п. 56.2 ПКУ, оскаржити в адміністративному порядку можна будь-яке рішення податкового органу, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень податкового органу.
Серед рішень, що можуть бути оскаржені, можна назвати:
- податкові повідомлення-рішення;
- рішення про арешт активів платника;
- рішення про заборону здійснення операцій із заставними активами платника;
- рішення про продаж активів, що перебувають у податковій заставі, та ін.
Тим часом не підлягають оскарженню, зокрема, різного роду акти податкового органу, а саме:
- акт податкової перевірки;
- акт відмови від підписання акта в отриманні акта перевірки;
- акт відмови платника податків від опису майна в податкову заставу тощо.
Зазначені вище акти податкового органу лише фіксують певні обставини та не впливають на права й обов'язки платників, а тому їх не оскаржують.
Строки подання скарги
Строки адміністративного оскарження рішень податкових органів залежать від підстав їх винесення (прийняття). Умовно такі строки можна поділити на загальний та спеціальний.
Загальний строк для подання скарги становить 10 робочих днів, що починають свій відлік після дня отримання платником рішення, яке оскаржується (п. 56.3 ПКУ). Загальний строк оскарження стосується всіх рішень податкових органів за винятком тих, для оскарження яких передбачено спеціальний строк.
Спеціальний строк тривалістю 30 к. дн., що настають за днем надходження оскаржуваного рішення, поширюється на випадки, коли податковий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними з порушенням податкового законодавства.
Зокрема, спеціальний строк поширюється на оскарження рішень щодо визначення суми грошових зобов'язань із плати за землю чи з податку на нерухоме майно для фізичних осіб.
Крім того, відповідно до п. 98.5 ПКУ 30-денний строк для оскарження поширюється на рішення про:
- розподіл суми грошових зобов'язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають унаслідок реорганізації;
- погашення грошових зобов'язань або податкового боргу, забезпечених податковою заставою, до проведення такої реорганізації;
- установлення солідарної відповідальності за сплату грошових зобов'язань платника податків, який реорганізується, щодо всіх осіб, утворених у процесі реорганізації;
- поширення права податкової застави на майно платника податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників податків, якщо один або більше з них мали грошові зобов'язання чи податковий борг, забезпечений податковою заставою.
Невелика особливість щодо строків оскарження стосується рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Суть цієї особливості полягає в тому, що відлік 10 робочих днів для подання скарги розпочинається не після дня отримання рішення, а з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.
Більш детально читайте у статті "Адміністративне оскарження рішень податкових органів (Частина 1)".
А в продовження цієї теми також переглядайте статтю "Адміністративне оскарження рішень податкових органів (Частина 2)".
Для отримання доступу до професійної аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, інших документів та інструментів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН поспішіть скористатися ТЕСТОВИМ доступом та оцініть зручність і швидкість пошуку необхідних вам матеріалів.
Унікальна пропозиція: три місяці у подарунок при передплаті професійних видань від ЛІГА:ЗАКОН на 6 або 12 місяців. Для того, щоб скористатися вигідною акційною пропозицією, заповніть, будь ласка, форму зворотнього зв'язку.
