Методи ТЦУ

За всієї начебто простоти прочитання п. 39.3 ПКУ, присвяченого методам ТЦУ, залишається, правду кажучи, більше запитань, ніж відповідей. І, якщо все цілком зрозуміло для тих "сміливців", які змогли опанувати Керівництво з ТЦУ для МНК (2022), то для інших спробуємо в нашій статті зробити складні речі зрозумілішими.

У статті "Практичні аспекти підготовки документації з ТЦУ" ми зауважили деякий нелінійний характер розуміння методології ТЦУ. Ідеться про те, що неможливо послідовно виконувати норми ст. 39 ПКУ, розраховуючи вийти на результат. Ні, навряд чи. На погляд вже згаданого Керівництва з ТЦУ для МНК (2022), більш обґрунтованим є ітераційний процес, результати якого коригують залежно від виявлених обставин.

Наше розуміння методів ТЦУ розпочнімо з аналізу норми пп. 39.3.2.1 ПКУ, результати якого наведемо нижче:

1. Пріоритетність першого методу, а в частині сировинних товарів - обов'язковість.

2. Необхідність ФАР-аналізу (функції-активи-ризики), що визначає економічну доцільність або недоцільність застосування певного методу ТЦУ.

3. Аналіз наявних джерел інформації щодо предмету операції.

4. Аналіз ступеня зіставності операцій і визначення економічної доцільності або недоцільності застосування певного методу.

Останній пункт, щодо зіставності, переадресовує нас до пп. 39.2.2.2 ПКУ, що спеціалізується на умовах зіставності, які просто необхідно буде враховувати в подальшому аналізі, а саме:

1) характеристика товарів (робіт, послуг);

2) функціональний аналіз сторін операції;

3) стала практика відносин та умови договорів, які істотно впливають на ціни;

4) економічні умови діяльності сторін операції, включно з аналізом відповідних ринків товарів (робіт, послуг), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

5) бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг).

Отже, рекомендую запам'ятати ці 5 чинників зіставності та постійно враховувати їх у процесі вибору методу, як і перехресний характер розуміння зіставності задля визначення доцільного методу.

Нижче пропоную пройтися кожним методом з урахуванням зазначених критеріїв і чинників зіставності та спробувати у визначених умовах обґрунтувати той чи той вибір. Зазначу, що в цьому матеріалі ми не будемо розглядати специфіку сировинних товарів, якій буде присвячено окрему публікацію, де буде висвітлено характерні особливості з урахуванням ухвалених Порядків.

1. Метод порівняльної неконтрольованої ціни

Фізичні характеристики предмета контрольованих операцій (далі - КО) для першого методу є критично важливими. І якщо такі характеристики можливо коригувати - добре, якщо ні - це не наш метод. Наступний критерій - наявність інформації щодо зіставних операцій (внутрішніх або зовнішніх). Отже, наявність такої інформації та можливість відкоригувати відмінності в характеристиках дає нам всі підстави для застосування цього методу.

У разі неможливості - обґрунтовуємо неможливість застосування та переходимо до інших методів.

2. Метод ціни перепродажу

Застосування цього методу можливе й доречне у схемах імпорту товарів (послуг) у межах КО з подальшим продажем у межах не КО. Залежний показник - собівартість проданих товарів (послуг) і застосовний показник рентабельності - валова рентабельність продажів.

Для цього методу зіставність на рівні характеристик товарів (послуг) уже не відіграє ключової ролі, зате визначальним є функціональний аналіз сторін, умови договорів і бізнес-стратегії. Застосування цього методу (як і методу "витрати плюс") є пріоритетним у разі неможливості застосування першого методу.

Приклад. Імпорт значної кількості та найменувань оргтехніки у виробника в межах КО та їх подальший продаж в Україні.

Джерела інформації - внутрішні зіставні операції або інформація про зіставних юридичних осіб (пп. 39.3.2.8 ПКУ).

3. Метод "витрати плюс"

Економічно доцільний щодо експортних операцій для виробників товарів (послуг). Залежний показник - вартість продажу товарів (послуг) і застосовний показник рентабельності - валова рентабельність собівартості.

Аналогічно до методу "ціна перепродажу" зіставність на рівні характеристик товарів (послуг) не відіграє ключової ролі, фокусуємося передусім на всіх інших чинниках зіставності: ФАР-аналіз, умови договорів і бізнес-стратегії.

Приклад. Експорт дверей власного виробництва з різними комплектаціями та моделями в межах КО.

Джерела інформації - внутрішні зіставні операції або інформація про зіставних юридичних осіб (пп. 39.3.2.8 ПКУ).

4. Метод чистого прибутку

Почнімо з прикладу. Компанія придбаває матеріали та комплектувальні для власного виробництва в межах КО. Значна кількість таких товарів, як і їх подальше використання у виробництві продукції, ускладнює (а може, унеможливлює) використання першого методу та методу ціни перепродажу. У цьому разі маємо досліджувати чисту рентабельність, яка агрегує всі функції, ризики й активи в межах такої КО. Тому єдиний спосіб - аналізувати таку чисту рентабельність (до речі, як щодо продажів, так і щодо витрат) стосовно зіставних юридичних осіб з урахуванням обмежень пп. 39.3.2.8 ПКУ.

У наступних матеріалах спробуємо застосувати вимоги Порядків і докладніше зупинитися на сировинних товарах. Тож далі буде...

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

1. ПКУ - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. Порядки - Порядки встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу "витягнутої руки", затверджені наказом Мінфіну від 18.01.2022 р. № 19.

Автор

Сергій Поліщук

к.е.н., DipIFR (АССА), аудитор, керуючий партнер АФ "Наша Бухгалтерія"