Декларування іноземних доходів за 2023 рік: умови та правила для фізосіб

Однією з підстав для подання Декларації фізичною особою є факт отримання нею у звітному році іноземних доходів. З'ясуємо, за яких умов і в якому порядку потрібно задекларувати такі доходи.

Іноземні доходи: підстави для декларування

Іноземними доходами є доходи та прибуток, отримані із джерел за межами України (пп. 163.1.3 ПКУ). За визначенням, наведеним у пп. 14.1.55 ПКУ, такими доходами є будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи:

- проценти;

- дивіденди (див. ІПК ДПС від 20.05.2021 р. № 1960/ІПК/26-15-24-19-12 та від 25.01.2022 р. № 160/ІПК/99-00-04-03-03-06);

- роялті;

- інші види пасивних доходів;

- спадщину, подарунки, виграші, призи;

- доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами;

- доходи від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України;

- доходи від продажу майна, розташованого за межами України;

- дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо;

- інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, не підконтрольних ДПС України.

Платником ПДФО та ВЗ стосовно іноземних доходів є фізична особа - резидент (пп. 162.1.1 ПКУ). Зокрема, у пп. 170.11.1 ПКУ визначено обов'язок фізичної особи подавати Декларацію за звітний календарний рік, протягом якого отримано іноземні доходи:

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу…

Отже, у разі отримання у 2023 році іноземних доходів фізична особа відповідно до пп. 168.2.1 та пп. 170.11.1 ПКУ зобов'язана:

- включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу;

- подати Декларацію за наслідками звітного податкового року до 1 травня року 2024 року (пп. 49.18.4 ПКУ);

- сплатити ПДФО та військовий збір із таких доходів.

Під час подання Декларації варто декларувати не лише іноземні доходи, а й ті доходи, які були отримані платником податку протягом звітного року, навіть якщо їх було виплачено податковими агентами, які утримали ПДФО та військовий збір.

Також потрібно зазначити в Декларації суми отриманих доходів, які не підлягають оподаткуванню.

Зауважимо, що не є підставою для подання Декларації громадянами України, які у 2023 році перебували за кордоном у статусі біженця, факт отримання ними допомоги за кордоном за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів. У таких випадках діє абзац перший п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ:

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки не включаються доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг) (далі - допомога), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім'ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність.

У такому разі фізособа звільняється від обов'язку подавати Декларацію, але за умови, якщо в неї немає підстав для обов'язкового декларування інших доходів, отриманих нею протягом 2023 року як із джерел на території України, так і за її межами.

Докладніше про це див. у публікації "Іноземна допомога для біженців і переселенців: обов'язкове декларування скасовано".

Іноземні доходи в Декларації

Іноземні доходи зазначають у рядку 10.10 Декларації як "Доходи, отримані із джерел за межами України". Під час заповнення цього рядка потрібно вказати назву країни, з якої отримано іноземні доходи, та назву валюти.

Згідно з пп. 12 п. 2 р. ІІI Інструкції № 859 у цьому рядку зазначають:

- у графі 3 - суму іноземних доходів, перераховану в гривні за валютним курсом НБУ, що діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ПКУ);

- у графі 6 - суму ПДФО за ставкою 18 %, яку платник має самостійно сплатити до бюджету;

- у графі 7 - суму військового збору за ставкою 1,5 %, яку платник має самостійно сплатити до бюджету.

Ось, власне, і все, що можна довідатися з Інструкції № 859 про декларування іноземних доходів. Ані слова про те, як саме платник повинен обчислювати суму податку, як ураховувати суми податків, сплачених за кордоном, тощо. Та найцікавішим є питання щодо здійснення розрахунків у випадку, якщо доходи отримано з різних країн. Адже у формі Декларації передбачено лише один рядок для відображення іноземних доходів, і саме в цьому рядку потрібно зазначати країну походження доходів та валюту, в якій отримано дохід. Варіантів вирішення цієї проблеми може бути декілька, наприклад:

1) вказати в рядку 10.10 Декларації загальну суму іноземних доходів та нарахованих податкових зобов'язань, а в графі 2 цього рядка зазначити всі країни - джерела доходів та всі назви валют. Щоправда, зробити це у випадку, коли доходи отримано більш ніж із двох країн, буде складно;

2) вказати в рядку 10.10 Декларації загальну суму іноземних доходів та нарахованих податкових зобов'язань, але при цьому в графі 2 не наводити переліку всіх країн і назв валют, а скористатися правом, яке надає п. 46.4 ст. 46 ПКУ. Тобто платник податків може подати разом із Декларацією доповнення до неї, яке складене за довільною формою і вважатиметься невід'ємною частиною Декларації. У доповненні можна уточнити, які саме суми іноземних доходів і податкових зобов'язань включають показники, що вказані в рядку 10.10. При цьому таке розшифрування потрібно зробити в розрізі країн - джерел отримання доходів.

Як розрахувати ПДФО та ВЗ

Для того щоб обчислити суми ПДФО та ВЗ, які потрібно сплатити за результатами декларування іноземних доходів, насамперед необхідно знати суму податків, які було сплачено за кордоном.

Підпункт 170.11.2 ПКУ дозволяє зменшувати суму річного податкового зобов'язання з ПДФО на суму податків, сплачених за кордоном, якщо з країною, у якій отримано дохід, діє міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування (див. також ІПК ДПС від 01.03.2024 р. № 1094/ІПК/99-00-24-03-03ІПК та від 05.03.2024 р. № 1124/ІПК/99-00-24-03-03ІПК).

Не зараховують у зменшення суми річного податкового зобов'язання такі податки (пп. 170.11.3 ПКУ):

- податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

- поштові податки;

- податки на реалізацію (продаж);

- інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Важливо також пам'ятати, що сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України (пп. 170.11.4 ПКУ).

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування (п. 13.5 ПКУ). Утім, якщо до 1 травня платник податку не встигає отримати документи, які можуть підтвердити суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, він може скористатися пп. 170.11.2 ПКУ.

Цей підпункт зобов'язує платника подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним (див. також роз'яснення з категорії 103.19 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Важливо врахувати, що не має права на зарахування податків, сплачених за кордоном, фізична особа - громадянин України, яка всупереч законодавству має також громадянство іншої країни (пп. 14.1.213 ПКУ).

ПРИКЛАД.

Умова:

Резидент України, який має декілька об'єктів нерухомості в Литві, отримав:

• 15 грудня 2023 року доходи у вигляді орендної плати в розмірі 2000,00 євро (сума сплаченого податку - 300,00 євро);

• 30 грудня 2023 року доходи від продажу нерухомості в розмірі 10000,00 євро (сума сплаченого податку - 1500,00 євро).

Рішення:

Для визначення податкових зобов'язань за такої ситуації проаналізуємо насамперед порядок застосування правил щодо уникнення подвійного оподаткування.

Конвенцією між Урядом України і Урядом Литовської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно у ст. 6 визначено: доходи, які резидент однієї Договірної Держави одержує від нерухомого майна, що міститься в другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Частина 3 цієї статті Конвенції уточнює, що це стосується доходів, одержуваних від прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якій іншій формі нерухомого майна, а також доходу від відчуження нерухомого майна.

Тож, у Конвенції не зазначено, що виключне право на оподаткування доходів надають лише тій країні, де розташоване майно, а отже, право оподатковувати дохід від нерухомого майна має й країна резиденції особи, яка отримала дохід.

Тому доходи резидента України від надання в оренду та продажу нерухомості, яка знаходиться в Литві, згідно зі ст. 6 Конвенції можуть оподатковуватися в Україні відповідно до правил, визначених у ПКУ.

При цьому положення Конвенції дозволяють зарахування суми податків, сплачених резидентом України в Литві, у рахунок суми ПДФО, яку належить сплатити в Україні.

Цю суму потрібно обчислювати так:

- суму доходу, отриманого в євро, перераховують у гривні за курсом НБУ, який діяв на дату отримання доходу:

2000 євро Ч 40,413 грн/євро + 10000,00 євро Ч 41,996 грн/євро = 500786 грн;

- суму податків, сплачених за кордоном в євро, також перераховують у гривні:

300,00 євро Ч 40,413 грн/євро + 1500,00 євро Ч 41,996 грн/євро = 75117,90 грн;

- розраховують суму ПДФО:

500786 грн х 18 % = 90141,48 грн;

- розраховують суму доплати ПДФО:

90141,48 грн - 75117,90 грн = 15023,58 грн;

- розраховують суму ВЗ:

500786 грн х 1,5 % = 7511,79 грн.

Таким чином, у рядку 10.10 Декларації потрібно вказати в графі 3 суму іноземного доходу (500786 грн), у графі 6 - суму доплати ПДФО (15023,58 грн), у графі 7 - суму ВЗ (7511,79 грн). Також у назві рядка 10.10 варто прописати назву країни, з якої отримано іноземні доходи, і назву валюти - "Литва, євро".

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

1. ПКУ - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. Наказ № 859 - наказ Мінфіну "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи" від 02.10.2015 р. № 859.

3. Декларація - Податкова декларація про майновий стан і доходи, затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2024

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Автор

Інна Журавська,

експертка ЛІГА:ЗАКОН