У статті "Безнадійна грошова дебіторська заборгованість у воєнні часи: бухгалтерський та податковий облік" ми звертали увагу на те, що у воєнний час нерідко трапляються ситуації, коли покупець не може розрахуватися за отримані від продавця товари (роботи, послуги), через що заборгованість визнають безнадійною. У цьому матеріалі розглянемо порядок відображення в обліку операцій зі списання безнадійної заборгованості з позиції дебітора-покупця.
Бухгалтерський облік: як списати безнадійну кредиторську заборгованість
Чітких підстав для списання з балансу кредиторської заборгованості нормативні акти з бухгалтерського обліку не містять. Водночас тут слід узяти до уваги, що відповідно до норм п. 3 розд. I НП(С)БО 1 зобов'язанням визнають заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікують, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
За нормами п. 5 НП(С)БО 11 зобов'язання визнають, якщо його оцінку можливо достовірно визначити і є ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, його суму зараховують до складу доходу звітного періоду.
Отже, підприємство на власний розсуд вирішує, які саме обставини свідчать про те, що визнане зобов'язання не підлягає погашенню. Однак із позиції уніфікації податкових і бухгалтерських норм у кредитора та боржника доцільно орієнтуватися на обставини визнання заборгованості безнадійною, наведені в пп. 14.1.11 ПКУ (див. публікацію "Безнадійна заборгованість у воєнні часи: коли визнавати"). До того ж і податківці, відповідаючи на питання щодо відображення в обліку з податку на прибуток операцій зі списання кредиторської заборгованості, орієнтуються на згадані норми пп. 14.1.11 ПКУ (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 05.11.2024 р. № 5128/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК).
Безнадійну грошову кредиторську заборгованість списують із балансу на підставі бухгалтерської довідки про кредиторську заборгованість (п. 7.5 розд. III Положення № 879). Суму такої заборгованості зараховують до доходу й відображають кореспонденцією Дт 63, 685 - Кт 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості".
Податківці вважають, що в разі списання кредиторської заборгованості за отримані від нерезидента товари заборгованість потрібно зарахувати до складу доходу без ПДВ, оскільки імпортний ПДВ сплачують митниці (див. роз'яснення з категорії 101.12 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Згідно з Інструкцією № 291 на субрахунку 717 узагальнюють інформацію про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла під час операційного циклу, після спливу строку позовної давності. Водночас на цьому субрахунку логічно показувати списання безнадійної кредиторської заборгованості також і з інших підстав, наприклад унаслідок ліквідації кредитора.
Практичні матеріали із чіткими послідовностями дій: Мистецтво оборони, Алгоритми дій, База податкових знань. Замовте презентацію комплексного рішення LIGA360 для контролю інформаційних ризиків і ухвалення рішень, та відкрийте більше можливостей.
Податок на прибуток
У ПКУ не передбачено жодних коригувань фінансового результату щодо операцій зі списання безнадійної кредиторської заборгованості. Тому всі платники податку на прибуток ("високодохідні" та "малодохідні") відображають операції зі списання безнадійної кредиторської заборгованості лише на підставі даних бухгалтерського обліку. На цьому наголошують і податківці (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 18.10.2021 р. № 3884/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 19.03.2024 р. № 1483/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, від 07.05.2024 р. № 2620/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, від 05.11.2024 р. № 5128/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, роз'яснення з категорії 101.12 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
У деяких консультаціях податківці зазначають, що товари, за які в межах позовної давності не було проведено оплати та щодо яких згодом також не передбачається отримання грошової або іншої компенсації, потрібно вважати безоплатно отриманими (див. ІПК ДПСУ від 30.07.2020 р. № 3154/ІПК/99-00-05-06-02-06, від 21.10.2021 р. № 3945/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 05.11.2024 р. № 5128/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК).
І тут необхідно врахувати, що загальну позовну давність установлено тривалістю у 3 роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ). Для окремих видів вимог закон може встановлювати спеціальну позовну давність: скорочену або більшої тривалості проти загальної позовної давності (ч. 1 ст. 258 ЦКУ). Проте у сфері ЗЕД за тими договорами, які регламентуються Конвенцією, діє строк давності 4 роки.
Водночас у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257 ЦКУ, продовжуються на строк його дії (п. 19 розд. "Прикінцеві та перехідні положення" ЦКУ). Указом № 64/2022 воєнний стан в Україні введено з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, тому нині заборгованість, за якою строки давності станом на 24.02.2022 не минули, не може вважатися безнадійною за ознакою спливу строку позовної давності (за критеріями пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ).
З іншими особливостями визнання заборгованості безнадійною можна ознайомитися у статті "Безнадійна заборгованість у воєнні часи: коли визнавати".
Єдиний податок
Відповідно до норм пп. 2 п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включно з доходом представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Своєю чергою, за нормами п. 292.3 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку входить вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання й використані таким платником єдиного податку.
Після списання кредиторської заборгованості за отримані товари (роботи, послуги) вони підпадають під статус безоплатно отриманих, а тому їхня вартість підлягає зарахуванню до доходу платника єдиного податку.
До того ж слід урахувати, що до суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період, входить сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.3 ПКУ).
ПДВ
У разі списання безнадійної кредиторської заборгованості податківці наполягають на тому, що покупець у тому податковому періоді, у якому відбувається списання, зобов'язаний відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого під час одержання неоплачених товарів / послуг.
Щодо заборгованості, яка виникла після 01.07.2015, податківці приписують нараховувати "компенсувальні" податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 ПКУ. Контролери вважають, що на суму нарахованих податкових зобов'язань платник зобов'язаний скласти податкову накладну, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (див. ІПК ДПСУ від 21.10.2021 р. № 3945/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 05.11.2024 р. № 5128/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, роз'яснення з категорії 101.24 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Окремої норми в п. 198.5 ПКУ для таких ситуацій немає. Методом "від зворотного" залишається такі коригування здійснювати на підставі пп. "г" п. 198.5 ПКУ (використання товарів / послуг, необоротних активів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку).
Водночас у деяких випадках податківці дозволяють покупцеві не коригувати податковий кредит у разі списання кредиторської заборгованості. Наприклад, це стосується коригування податкового кредиту з ПДВ, сплаченого під час увезення імпортних товарів у разі списання заборгованості перед нерезидентом (див. ІПК ДПСУ від 30.07.2020 р. № 3154/ІПК/99-00-05-06-02-06, роз'яснення з категорії 101.13 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Дозволяють контролери не коригувати відображені раніше (під час одержання послуг) податкові зобов'язання та податковий кредит і щодо отриманих від нерезидента послуг (див. ІПК ДФСУ від 01.08.2018 р. № 3354/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 26.09.2018 р. № 4192/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ІПК ДПСУ від 21.12.2023 р. № 4815/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК).
Інструкції та ситуації для експертів ринку: юристів, бухгалтерів, фахівців із перевірок, керівників та кадровиків. Нова LIGA360 змінює все! Замовте презентацію комплексного інформаційно-аналітичного рішення LIGA360 прямо сьогодні.
ПРИКЛАД.
Умова:
ТОВ "Сателіт" списує кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності, за отримані від ТОВ "Глобал" товари на суму 36000 грн із ПДВ.
Рішення:
В обліку ТОВ "Сателіт" ці операції буде відображено так:
Таблиця
№ з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | ||
Дт | Кт | Сума, грн | ||
1 | Списано заборгованість, яку було визнано безнадійною | 631 | 717 | 36000,00 |
2 | Нараховано "компенсувальні" податкові зобов'язання з ПДВ на підставі пп. "г" п. 198.5 ПКУ | 949 | 641/ПДВ | 6000,00 |
Також корисними будуть статті:
ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ
1. ПКУ - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2. ЦКУ - Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
3. Конвенція - Конвенція ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14.06.74 р.
4. НП(С)БО 1 - Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. № 73.
5. НП(С)БО 11 - Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затверджене наказом Мінфіну від 31.01.2000 р. № 20.
6. Інструкція № 291 - Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.
7. Положення № 879 - Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.
8. Указ № 64/2022 - Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022.
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2024
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті LIGA ZAKON, посилання на LIGA ZAKON обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
Автор
Ніна Дьяконова
консультантка з бухгалтерського обліку та оподаткування
Хочете отримувати експертну аналітику з гарячих бізнес-питань? В LIGA360 є матеріали для всієї команди: для юристів, бухгалтерів, комплаєнс-фахівців та керівників. Побачте всі переваги роботи в комплексній інформаційно-аналітичній платформі LIGA360, замовивши персональну презентацію.
