Ведення підсумованого обліку робочого часу на сільськогосподарському підприємстві має свої особливості, адже робота у сфері сільського господарства часто нерівномірна, сезонна, з піковими навантаженнями в окремі періоди (наприклад, під час посівної чи жнив). Саме тому завдяки підсумованому обліку можна оптимально організувати робочі процеси й не порушувати трудове законодавство. Розгляньмо ключові відмінності цієї форми обліку робочого часу й вимоги, які треба врахувати в разі її впровадження в сільському господарстві.
Відмінності підсумованого обліку робочого часу
Це форма обліку, за якої робочий час не нормується щодня, а обліковується за певний період (місяць, квартал, рік тощо) з таким розрахунком, щоб у середньому було виконано встановлену норму годин.
Базові відмінності підсумованого обліку робочого часу визначено у ст. 61 КЗпП так:
1) цю форму обліку запроваджують на підприємствах із безперервним режимом роботи, а також на окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на окремих видах робіт, де неможливо дотримуватися встановленої щоденної або щотижневої тривалості робочого часу;
2) рішення про впровадження підсумованого обліку ухвалює керівник підприємства за погодженням із профспілкою (або профспілковим представником);
3) тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальну кількість годин, розраховану відповідно до ст. ст. 50 та 51 КЗпП (тобто не більше ніж 40 год/тижд. у середньому протягом облікового періоду).
Під час запровадження підсумованого обліку робочого часу можна орієнтуватися на Методрекомендації № 138, які хоч і не мають статусу нормативно-правового акта, але є досить корисним методологічним документом.
Обліковий період
Обліковий період - це відрізок часу, протягом якого підраховують фактичну кількість відпрацьованих годин. Він охоплює години роботи у звичайні, вихідні та святкові дні, а також періоди відпочинку.
Обліковий період встановлюють у:
- колективному договорі або
- локальному нормативному акті роботодавця, погодженому з профспілкою (або профспілковим представником).
Обліковим періодом у разі підсумованого обліку робочого часу зазвичай є місяць. Утім, можливі й інші варіанти тривалості облікового періоду: декада, місяць, квартал, півріччя або рік.
За роз'ясненням Держпраці від 03.05.2019 р. № 3644/4.1/4.1-дп-19, у сільському господарстві можна застосовувати розрахунковий річний період (від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт).
Хочете отримати ще більше аналітичних матеріалів за цією темою? Вони постійно доповнюються у новій LIGA360. Дізнайтесь більше переваг, замовивши персональну презентацію менеджера.
Етапи запровадження підсумованого обліку
КРОК 1. Ухвалення рішення й погодження. Запровадження підсумованого обліку робочого часу треба погодити з профспілкою або представниками трудового колективу.
У п. 2 Методрекомендацій № 138 передбачено, що підсумований облік робочого часу роботодавець запроваджує на підприємстві за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності це питання відповідно до ст. 7 Закону № 3356 можна врегулювати колективним договором.
У разі відсутності на підприємстві профспілкової організації (профспілкового представника) запровадження підсумованого обліку робочого часу може здійснювати уповноважений представник трудового колективу (див. лист Мінсоцполітики від 27.03.2012 р. № 98/13/116-12).
Отже, підсумований облік передбачають у колективному договорі або в іншому локальному нормативному акті роботодавця, погодженому з профспілкою (профспілковим представником) або представником трудового колективу.
КРОК 2. Видання наказу. Після погодження керівник підприємства видає наказ про запровадження підсумованого обліку (див. зразок), у якому має бути вказано, зокрема:
підстави для запровадження підсумованого обліку;
підрозділи (категорії) працівників;
дата початку обліку;
обліковий період.
<…>
Щоб отримати повний доступ до аналітики, авторизуйтеся в LIGA360. Будьте в курсі останніх змін у правовому полі, судовій роботі та взаємодії з контрагентами.
