Із 4 вересня буде запущено строки позовної давності: що робити вже тепер

Документ:

Закон України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 р. № 4434-IX

Кому читати:

суб'єктам господарювання

Що сталося:

із ЦКУ виключено норму, яка передбачала призупинення перебігу строку позовної давності до кінця дії воєнного стану

Набирає чинності:

04.09.2025

Верховна Рада України ухвалила Закон, яким із 04 вересня 2025 року фактично буде запущено строки позовної давності, які раніше було призупинено через карантин, а потім - через воєнний стан.

Нагадаємо, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ строки позовної давності було призупинено з 2 квітня 2020 року. Карантин скасували 30 червня 2023 року, а отже й ця норма втратила чинність.

Норма п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ зупиняла строки позовної давності із 17 березня 2022 року. І ось коментованим Законом цю норму буде виключено із ЦКУ.

Це прямо стосується як тих, у кого відлік строку позовної давності починався до 02.04.2020, тож буде поновлено 04.09.2025, так і тих, у кого мав би початися після 02.04.2020, а фактично розпочнеться 04.09.2025.

Подовження позовної давності

Позовну давність можна збільшити за домовленістю сторін. Для цього треба укласти окремий договір у письмовій формі. Водночас скоротити її, навіть за згодою сторін, не можна (ст. 259 ЦКУ).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) у разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦКУ позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. Водночас саме на позивача покладено обов'язок довести ту обставину, що строк звернення до суду він пропустив з поважних причин (постанова ВП ВС від 29.06.2021 р. у справі № 904/3405/19).

Тож ми наполегливо радимо звернути увагу на всі договори до 2018 року включно, за якими строки позовної давності спливали у квітні - травні 2020 року. За такими вимогами ліпше звернутися до суду якомога скоріше, навіть якщо з контрагентами вже втрачено зв'язок.

Перебіг позовної давності може перериватися за умови пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ст. 264 ЦКУ).

Переривання позовної давності означає анулювання строку, який сплив до моменту вчинення боржником передбачених законодавством дій щодо визнання боргу або іншого обов'язку. Для цього треба задокументувати (у формі листування або складання акта звіряння) визнання контрагентом його боргу або іншого обов'язку. Також слід пам'ятати, що переривання строку можливе лише в межах позовної давності (постанова ВС КЦС від 20.03.2019 р. № 648/3491/15-ц).

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати*:

• визнання пред'явленої претензії;

• зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає наявність боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

• письмове прохання відстрочити сплату боргу;

• підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом із кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

• письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

• часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

* Див. постанови ВС КГС від 09.11.2018 р. у справі № 911/3685/17, від 10.09.2019 р. № 916/2403/18.

Позовна давність у ЗЕД

Окремо слід звернути увагу на ЗЕД-договори, оскільки на них поширюється Конвенція, відповідно до якої загальний строк позовної давності становить 4 роки (ст. 8).

<…>