ФОП мобілізувався: як припинити трудові відносини з працівниками

З'ясуємо, за яких саме умов можливе припинення трудових відносин у подібних ситуаціях та яка процедура звільнення.

Правові підстави для припинення трудових відносин

Призов або вступ роботодавця - фізичної особи на військову службу є підставою для припинення трудового договору відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Окремо в п. 10 ч. 1 ст. 40 КЗпП зазначено, що призов або мобілізація власника - фізичної особи під час особливого періоду є одним із випадків, коли трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем за його ініціативою.

Мова йде про право звільняти працівників, а не обов'язок. Якщо ФОП бажає зберегти бізнес і трудові відносини, він може оформити довіреність на іншу особу, яка продовжуватиме діяльність. У такому разі мобілізація ФОП не перешкоджає продовженню підприємницької діяльності й трудові відносини можуть продовжуватися. Якщо ж подальша діяльність неможлива, то зрозуміло, що доведеться звільняти працівників.

Якщо ФОП-роботодавця терміново призвали на військову службу і він не встиг звільнити працівників, то трудові договори все ж необхідно розірвати, оскільки незалежно від факту мобілізації підприємець несе обов'язки за трудовим законодавством перед найманими працівниками. За відсутності можливості оформити документи особисто ФОП може доручити це іншій особі за нотаріальною довіреністю.

Процедура звільнення за ініціативою ФОП-роботодавця

Насамперед ФОП-роботодавець або його уповноважена особа (наприклад, представник за довіреністю) видає накази (розпорядження) про звільнення працівників, наприклад, за таким зразком:

"У зв'язку з мобілізацією роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду

ЗВІЛЬНИТИ:

Кравчука Ігоря Миколайовича, водія, 13 серпня 2025 року, за п. 10 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, з виплатою йому грошової компенсації за 15 днів невикористаної щорічної основної відпустки за період із 01 жовтня 2024 року по 13 серпня 2025 року.

Підстава: повістка Подільського районного ТЦК та СП у м. Києві від 12 серпня 2025 року".

Наказ про звільнення можна також скласти за типовою формою № П-4, затвердженою наказом Держстату від 05.12.2008 р. № 489.

Частина 1 ст. 47 КЗпП вимагає від роботодавця в день звільнення:

1) видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення та письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми під час звільнення;

2) провести з працівником розрахунок, тобто виплатити заробітну плату за фактично відпрацьований час, компенсацію за невикористані дні щорічної чи соціальної відпустки, передбаченої в ст. 19 Закону № 504, а також інші належні виплати (премії, доплати тощо). Виплата вихідної допомоги звільненому працівнику в такому випадку не передбачена;

3) на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, яка зберігається в працівника.

Але для звільнення працівників мобілізованого ФОП у ч. 2 ст. 47 КЗпП передбачено окреме правило:

У разі призову роботодавця - фізичної особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період такий роботодавець - фізична особа повинен виконати свої обов'язки, визначені цією статтею, протягом місяця після звільнення з такої військової служби без застосування санкцій та штрафів.

Отже, КЗпП дозволяє приватному підприємцю виконувати зазначені обов'язки не в день звільнення працівників, а протягом місяця після звільнення з військової служби. Відповідальності за таке відстрочення виконання обов'язків немає. Однак доцільно не відкладати розрахунок із працівниками на потім задля уникнення конфліктних ситуацій.

Працівники "під захистом" від звільнення

Звільнення окремих працівників може бути досить проблемним, якщо вони є захищеними категоріями громадян. Серед них працівники, зазначені в ст. ст. 184, 186¹ КЗпП:

<…>