Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Українська податкова реформа очима МВФ

7 березня 2016, 13:00
182
0
Реклама

Як повідомляє Forbes, МВФ опублікував свій звіт про Україну, який містить ряд рекомендацій від експертів Фонду. Звіт базується на даних за станом на жовтень 2015 року і присвячений зменшенню ЕСВ і гармонізації системи оподаткування підприємств і малого бізнесу. У попередньому звіті відзначалося, що соціальні внески в Україні занадто високі.

В той же час стверджується, що цілком обгрунтовано було б припустити, що це пов'язано з великим неформальним сектором, по боротьбі з яким МВФ дає дуже неоднозначні поради. Наприклад, лібералізація законодавства у сфері банківської таємниці. Незважаючи на те що звіт носить рекомендаційний характер, виходячи з його змісту, напрошується висновок, що ці рекомендації мали значний вплив на формування нової податкової політики Міністерства фінансів. Деякі рекомендації Мінфін вже взяв до відома, а інші напевно впроваджуватимуться наступні роки.

"Звіт технічної місії - це звіт, з яким я працювала щодня упродовж двох тижнів, і я його знаю добре. Для нас це було хорошою підмогою на шляху розробки податкової реформи. Ця додаткова думка, яку ми використовували під час її обговорення", - пояснює заступник міністра фінансів Олена Макеева.

Враховуючи специфічний хід обговорення податкової реформи, стає очевидним, що ради Фонду мали великий вплив на Мінфін. В той же час для прибічників "ліберального" варіанту фіскальних нововведень рекомендації Фонду "підмогою" не являлися. Як видно із звіту, МВФ не приділяє особливу увагу можливим варіантам стимулювання економіки країни, не припиняючись при цьому говорити про розширення бази оподаткування.

У результаті ряд рекомендацій Фонду вже були втілені в податковій реформі Мінфіну, а ще частина з них реалізовуватиметься упродовж 2016 року. "Нещодавно міністр фінансів позначила п'ять основних акцентів, які ми для себе бачимо в KPI цього року. Один з них - завершення податкової реформи", - підкреслює Макеева.

Захід "упрощенки"

Одна з найбільш резонансних норм, яка може наздогнати український бізнес в нинішньому році, - відміна спрощеної системи оподаткування для юрособ.  "Юридичні особи теж мають бути позбавлені можливості застосовувати реформований спрощений режим оподаткування. [...] Практика більшості країн полягає у відмові від поширення режиму спрощеного оподаткування на юридичних осіб", - говориться в звіті МВФ.

У рекомендаціях Фонду також вказано, що право на застосування "упрощенки" повинне надаватися тільки по-справжньому малим платникам податків. Метою цих систем має бути спрощення дотримання законодавства малими підприємствами, які не в змозі виконувати усі вимоги до адміністрування і бухгалтерського обліку, обов'язкові для великих платників податків.

Проте якщо ця норма минулого року так і не була зафіксована в законі, то в нинішньому з великою часткою вірогідності її все-таки спробують ввести. "Спрощена система оподаткування повинна залишитися, але її треба модифікувати, щоб не дати великому бізнесу дробитися і використовувати спрощену систему з метою оптимізації і мінімізації податків", - уточнює Макеева.

Битва з "тінню"

В цілому оптимізації податків в звіті МВФ приділяється багато уваги. І експерти Фонду закономірно підкреслюють, що боротися з цим слід не лише зниженням ЕСВ. "Неформальність - це багатовимірна проблема, і боротьба з нею лише шляхом зниження ставок ЕСВ може не принести практично ніяких наслідків", - вказано в документі.

Експерти Фонду відмітили, що працедавцям доводиться оплачувати фальсифіковані рахунки, для того, щоб покрити ту частину зарплат, яка виплачується готівкою. Інструменти, які пропонує Фонд, дуже суперечливі. "Повноваження ГФС по розслідуванню операцій такого типу компаній [що практикують оптимізацію оподаткування] дуже обмежені із-за суворості законодавства про банківську таємницю", - говориться в звіті МВФ.

Експерти Фонду уточнюють, що нині Державна фіскальна служба має можливість набути доступу до банківських виписок тільки за рішенням суду, а отримана таким чином інформація зводиться, як правило, до даних про залишки засобів на рахунках. "Для того, щоб зробити рішучі кроки проти розширення неформального сектора, необхідно буде пом'якшити законодавство про банківську таємницю: наприклад, зробити так, щоб для отримання інформації було потрібне тільки відповідне рішення Національного банку", - радять аналітики.

При усій уявній логічності таких рекомендацій Фонд практично ігнорує корупційну складову в роботі фіскальної служби. На тлі визнання прем'єр-міністра Арсенія Яценюка в тому, що перемогти корупцію в ГФС не вдалося, такі рекомендації Фонду виглядають досить суперечливими.

"Що стосується нереєстрованої частини економіки - основної маси тіньової економіки, тут потрібний підхід, який я називаю підходом "конверсії". Коли конструктивну діяльність в цій сфері повинні максимально конвертувати в сферу прозорих стосунків. Для того, щоб ця конверсія сталася, необхідно відсікати сфери, які сприяють тінізації", - пояснює президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило. За його словами, йдеться в першу чергу про корупцію, яка перешкоджає реформам і поглинає значну частину необхідних для розвитку ресурсів. І особливо гостро подібні перекоси відчуваються в кризовий час.

"Потрібно менше пити"

Немало уваги Фонд приділив і питанню акцизів, відмічаючи "дуже низький" рівень податкового навантаження на багато підакцизних товарів - вино, тютюнові вироби і пиво. Більше того, на думку Фонду, Україна має найвищий у світі рівень споживання незареєстрованого алкоголю. "Така ситуація спричиняє за собою подвійні негативні наслідки: підвищує риски споживання алкоголю і сприяє уникненню оподаткування", - говориться в звіті.

Експерти МВФ упевнені, що, окрім зменшення податкової бази, це призводить до значних витрат на охорону здоров'я. "Величезні негативні наслідки виправдовують застосування агресивнішого підходу до підвищення ставок акцизів на алкогольні напої", - підкреслюють фахівці Фонду. У результаті можна чекати значного підвищення акцизів на алкоголь вже в найближчому майбутньому. Що стосується тютюну, акцизні збори на товари цієї категорії Фонд рекомендує підвищити до рівня країн ЄС в середньостроковій перспективі.

Виборче взаєморозуміння

Слід констатувати, що Мінфін прислухався не до усіх рекомендацій Фонду. Враховуючи пониження ставки ЕСВ, Фонд пропонував шукати компенсатори в різних податках, одним з яких був ПДВ. По словах Макеевой, підвищення ПДВ до 21% дало б близько 10 млрд гривен податкового доходу. "Ми цю ідею обговорювали і прораховували, але для себе зрозуміли, що це непопулярний захід. У результаті відмовилися від неї. Вона не знайшла підтримки ні в Мінфіні, ні в уряді", - відмічає Макеева.

В цілому ж рекомендації МВФ типові для кредитора, який нав'язує Україні політику "санації". Великою проблемою залишається те, що українська економіка в поточних умовах не здатна вибратися з рецесії. Податкова система країни як і раніше недосконала і жодним чином не сприяє залученню інвестицій. Більше того, ради Фонду часто неактуальні для України, оскільки не враховують корупційних чинників, властивих держструктурам.

"Якщо ми говоримо про боротьбу з тіньовою економікою за рахунок посилення фіскальних процедур, це може вступати в протиріччя із завданнями антикризової політики. Антикризова політика в наших умовах - це максимальне стимулювання підприємницької діяльності, зниження витрат її ведення, наскільки це можливо", - вказує Жалило.

Це можна зробити за допомогою податкового реформування, за рахунок спрощення і автоматизації процедур, скорочення суб'єктивізму в податкових процедурах. "На жаль, в запропонованих реформах Мінфіну в комплекті з бюджетом 2016 року їх практично не було", - резюмує експерт.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Схожі новини