Підприємство-МСФЗшник може подавати менше інформації на проміжні дати, порівняно з його річною фінансовою звітністю (п. 5 МСБО 34).
Водночас, якщо таке підприємство публікує комплект стислої фінзвітності у своєму проміжковому фінзвіті, ця стисла звітність має містити, як мінімум (п. 10 МСБО 34):
• усі заголовки та проміжкові підсумки, що були включені в останню річну фінзвітність;
• вибіркові окремі пояснювальні примітки, як того вимагає МСБО 34.
Також не заборонено включати в стислу проміжкову фінансову звітність більшу кількість інформації, ніж мінімальні статті чи окремі пояснювальні примітки, визначені в цьому стандарті (п. 7 МСБО 34)
Попробуйте прямо сейчас. 7-дневный тестовый доступ без ограничений. |
По суті все зводиться до того, що керівництво таких підприємств самостійно ухвалює рішення щодо обсягів проміжкової фінзвітності. А отже, формально, можуть дозволити собі складати лише дві форми: баланс і звіт про фінрезультати.
Схильні до цієї думки і податківці.
До речі натякають на таку можливість і тернопільські колеги з ДФС.
Вони стверджують, що платники податку на прибуток (крім суб'єктів мікропідприємств, малого підприємництва, неприбуткових установ та організацій, представництв іноземних суб'єктів господарювання) разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подають квартальну фінзвітність, складену за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.
Докладніше про нещодавні зміни у бухнормативці, зокрема і щодо складу квартальної фінзвітності читайте у матеріалі "Склад проміжної фінзвітності зафіксували в профільному бухстандарті" видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
Для отримання доступу до документів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступ до сервісу та оцініть всі переваги послуг, що надаються. |
Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку в Facebook щоб завжди залишатися в курсі актуальних бухгалтерських подій