З 1 січня 2023 року до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV автори внесли зміни. Відтоді страхову виплату у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам призначають та здійснюють за основним місцем роботи.
У Східному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці нагадали, що при тимчасовій непрацездатності працівника роботодавець зазвичай проводить дві виплати:
оплату перших 5 днів лікарняного за власні кошти (п. 1 і п. 7 ч.1 ст. 15 Закону № 1105-XIV);
допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок ПФУ, що призначають з шостого дня хвороби.
Наразі перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачують роботодавці за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), згідно п. 2 Порядку № 440.
Причому у Мінсоцполітики додатково роз'яснили, що перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачують роботодавці як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (лист від 15.02.2023 р. № 494/0/290-23/54).
Важливо, що страхову виплату у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності з шостого дня хвороби призначають за основним місцем роботи або за місцем роботи за сумісництвом.
При цьому у листі № 1468-1025/Я-03/8-2800/23від 16.01.2023 р. спеціалісти ПФУ окремо вказали, що у словосполученні «надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом)» використано сполучник «або», який уживається на означення того, що з низки перелічуваних предметів можливий тільки один.
Так у ч. 1 ст. 22 Закону № 1105-XIV визначено, що першочергово призначати застрахованій особі допомогу по тимчасовій непрацездатності має саме роботодавець за основним місцем роботи. Лише у разі не реалізації застрахованою особою права на таку допомогу, її надають за місцем роботи за сумісництвом.
Отже, страхувальник може прийняти рішення про призначення допомоги працівнику, який працює у нього за сумісництвом за рахунок ПФУ (з шостого дня тимчасової непрацездатності) лише при умові, що працівник надав повідомлення про відмову в призначенні допомоги за основним місцем роботи.
У Держпраці також зауважили, що застрахована особа, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV зобов'язана подати роботодавцю заяву, тобто повідомити страхувальника, в якого вона працює за основним місцем роботи, що визначила таке місце роботи як основне. Таким чином, основне місце роботи працівника визначає його заява до її відкликання. Відповідна позиція викладена у листі Мінекономіки від 07.10.2021 р. № 4712-06/49022-07.
Призначають допомогу по тимчасовій непрацездатності на підставі листка непрацездатності, який сформовано в Електронному реєстрі листків непрацездатності відповідно до Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, що затверджений наказом МОЗ від 17.06.2021 р. № 1234.
Інформацію про нього роботодавець отримує через свій кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг ПФУ. Дані про трудові відносини працівника з тим чи іншим страхувальником ґрунтується на даних Реєстру застрахованих осіб.
Коли на дату формування листка непрацездатності роботодавець не подав повідомлення про прийняття на роботу працівника, звіт з ЄСВ, допустив помилки, це призводить до непорозумінь, зокрема і тому, що у працівника, який при прийнятті на роботу вказав місце роботи як основне, вже є раніше визначене основне місце роботи за його заявою. Тому, якщо встановлено, що у працівника зазначене інше основне місце роботи, роботодавцям рекомендують дотримуватися наступного алгоритму дій:
Після прийняття листка непрацездатності розглянути та прийняти рішення про виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі або відмовити. Підстави для відмови наведені в ч.1 ст.16 Закону № 1105-XIV.
За відсутності підстав для відмови провести оплату перших 5 днів непрацездатності.
Роз'яснити працівнику його обов'язки, як застрахованої особи щодо визначення основного місця роботи, а також вимоги законодавства про першочерговість реалізації права на допомогу по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи.
Якщо працівник надав повідомлення про відмову в призначенні допомоги за основним місцем роботи і у зв'язку із цим не отримав її, роботодавцю слід призначити допомогу працівнику та забезпечити її виплату в порядку і строки, встановлені законодавством.
Хочете отримати найвигіднішу ціну на преміум-рішення LIGA 360: Бухгалтер? Тільки зараз для тарифу діє спецпропозиція. Деталі за посиланням.
Також важливі публікації:
