8 січня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду поставив крапку у тривалій суперечці між співробітницею та АТ «Укрзалізниця». Суд підтвердив, що незаконно відсторонений працівник має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, навіть якщо у цей період він працював і отримував дохід в іншому місці.
Це рішення стає важливим орієнтиром для трудових спорів в умовах воєнного стану.
Суть конфлікту: війна як аргумент
Історія розпочалася у квітні 2022 року. «Укрзалізниця» видала наказ про призупинення дії трудового договору зі старшим ревізором Департаменту внутрішнього аудиту та контролю. Підставою стала стаття 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» - компанія посилалася на критичне зменшення обсягів роботи через військову агресію РФ.
Співробітниця не погодилася з таким рішенням, вважаючи його дискримінаційним, та звернулася до суду з вимогою скасувати наказ і виплатити зарплату за час «простою».
Позиція судів: "Працювати було можливо"
Суди всіх інстанцій, включаючи Верховний Суд, стали на бік позивачки. Головний аргумент Феміди: сам факт воєнного стану не є автоматичною підставою для призупинення договорів.
Щоб застосувати цю норму, роботодавець має довести абсолютну неможливість надати роботу. У випадку з «Укрзалізницею» суди встановили, що:
компанія не припиняла свою господарську діяльність.
дію договорів призупинили вибірково лише з окремими працівниками.
роботодавець не надав доказів, що Департамент внутрішнього аудиту не міг виконувати свої функції.
Ключовий прецедент: дохід від іншої роботи не скасовує компенсацію
Найцікавішим аспектом справи стала спроба «Укрзалізниці» зменшити суму виплат. Представники компанії наполягали: оскільки під час призупинення договору жінка перебувала за кордоном, працевлаштувалася там і отримувала дохід, стягувати середній заробіток з «Укрзалізниці» несправедливо.
Верховний Суд відхилив цей аргумент і сформулював важливу правову позицію: незаконні дії роботодавця не повинні перекладати тягар виживання на працівника.
Суд наголосив, що працевлаштування особи в іншому місці стало наслідком помилки самої компанії, яка незаконно залишила людину без засобів до існування. Той факт, що працівник знайшов спосіб заробити на життя, не знімає з роботодавця відповідальності за порушення трудового законодавства.
Отже, економія на фонді оплати праці через механізм «призупинення» може обернутися значними фінансовими втратами в майбутньому. Якщо суд визнає наказ незаконним, компанії доведеться виплатити зарплату за весь період вимушеного прогулу, незалежно від того, чи отримував працівник доходи з інших джерел.
Радимо також ознайомитись зі статтею: Відпустка працівника без збереження зарплати: хто ризикує втратити відстрочку
Це рішення Верховного Суду демонструє, наскільки високою може бути ціна кадрових помилок в умовах постійних змін законодавства. Моніторинг судової практики стає критично важливим елементом управління ризиками. Щоб не пропустити подібні прецеденти та приймати зважені управлінські рішення, провідні компанії використовують екосистему LIGA360. Замовте презентацію й оцініть ефективність на власній практиці.
