Парламентський Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів за результатами розгляду проєкту Закону України про справедливу систему оплати праці в Україні (реєстр. № 14387), поданого Г. Третьяковою та іншими народними депутатами, рекомендував Верховній Раді включити до порядку денного зазначений законопроєкт і прийняти його за основу. Нагадаємо, що ми вже розповідали про цей законопроєкт, який натомість критикували профспілки. Чому ж парламентський Комітет підтримав цю ініціативу?
Комітет встановив, що законопроєктом передбачено, зокрема, таке:
деталізацію структури оплати праці з поділом на заробітну плату (складається з основної і додаткової) та заохочення від роботодавця (страхування, медичні або соціальні послуги тощо);
запровадження обов'язкової грейдової системи оплати праці замість чинної тарифної системи чи будь-якої іншої моделі оплати праці для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів, що фінансуються з бюджету;
встановлення таємниці оплати праці;
запровадження нових інструментів державного регулювання у вигляді Виконавчого табеля (затверджується Законом) та Генерального табеля (затверджується Кабінетом Міністрів України), які встановлюють перелік посад публічної служби та максимальні (граничні) розміри річної заробітної плати на таких посадах.
Автори законопроєкту пояснювали, що він запроваджує єдину архітектуру оплати праці як в державному, так і в приватному та громадському секторах. Водночас, в публічному секторі, рівень оплати праці встановлюється Виконавчим та Генеральним табелем, що встановлюють прозорі та обґрунтовані межі річної винагороди, а також створюють баланс між відповідальністю, складністю, цінністю та рівнем посад. Проєкт передбачає, що різниця між найвищим і найнижчим рівнями Виконавчого табеля не може перевищувати 30 %.
Своєю чергою, Головне науково-експертне управління ВРУ у висновку щодо законопроєкту зазначило, що виглядає дискусійним можливість забезпечення комплексного унормування оплати праці загалом в Україні шляхом деталізації врегулювання оплати праці (побудові системи посадових окладів) державних службовців, суддів, прокурорів та інших відповідних осіб без проведення такої деталізації оплати праці у недержавному секторі.
Також проєкт послуговується формальним та схематичним підходом щодо встановлення граничних розмірів оплати праці без належного обґрунтування методології їх визначення та розрахунку. Принагідно експерти зазначили, що в Україні вже розпочато процес реформування оплати праці державних службовців на основі грейдової системи. З огляду на це, запровадження іншої нормативної моделі регулювання може негативно вплинути на сталість і послідовність уже розпочатої реформи оплати праці державних службовців. Загалом зауважень у парламентських експертів назбиралося на кільканадцять сторінок, тож вони прийшли до дипломатичного висновку «Проєкт потребує техніко-юридичного доопрацювання».
Ознайомитися з діючими редакціями НПА, порівняти редакції і побачити заплановані зміни - можна у новій LIGA360. А ще оцінити увесь масив пов'язаних документів: судової практики, аналітики і так далі. Замовте презентацію LIGA360 для себе.
Також експертне середовище зазначало, що встановлення єдиної системи оплати праці з уніфікованою структурою та визначенням принципів формування оплати праці у публічному та приватному секторах є проблематичним через існуванням низки відмінностей: джерела фінансування (бюджет проти власного капіталу), мета діяльності (суспільний інтерес проти прибутку), метод правового регулювання (законодавчі норми проти договірних угод). Тож поєднання в одному «системному» законі правового регулювання оплати праці в публічному та приватному секторах, а також визнання статей 96-98 Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці» такими, що втрачають чинність, призведе до юридичної невизначеності та остаточного розбалансування законодавства про працю. Більше того, законопроєкт здебільшого не враховує вимоги директив ЄC, а й почасти прямо їм суперечить, як, наприклад, стаття 6 «Таємниця оплати праці».
А за експертним висновком Міністерства фінансів України, реалізація акта у разі його прийняття потребуватиме додаткових видатків бюджетів усіх рівнів. Тобто у разі прийняття законопроєкту без вишукання додаткових видатків його положення будуть фінансово не забезпечені.
Академія LIGA ZAKON запрошує на вебінар "Новий Трудовий кодекс 2026: кадровий облік, ЕДО та зміни в трудовому законодавстві" (24 лютого, 11:00 - 16:30). Детальна інформація про вебінар та реєстрація - за посиланням;
Читайте також:
