Мінюст в ході розгляду питання відносно державної реєстрації прав власності на нерухоме майно повідомив таке.
Право власника на забудову здійснюється ним за умови дотримання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних і інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки по його цільовому призначенню.
За загальним правилом, право власності на знову створене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди і т. п.) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийому в експлуатацію.
Якщо право власності на нерухоме майно згідно із законом підлягає державній реєстрації, то виникає воно з моменту державної реєстрації.
Тобто, за загальним правилом право власності на нерухоме майно може виникати тільки з моменту його державної реєстрації.
Право власності на результат самовільного будівництва виникає не в загальному порядку, а в спеціальному - на підставі рішення суду.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самовільно побудоване на такій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб.
У разі, якщо право власності на знову створене нерухоме майно виникає в загальному порядку, документом, що підтверджує це право, є свідоцтво про право власності, а у разі визнання (у певних випадках) права власності на це майно судом, єдиним можливим документом, що підтверджує виникнення права власності на знову створене нерухоме майно, являється рішення суду. Саме таке рішення суду подається для державної реєстрації прав на нерухоме майно. При цьому документи, що підтверджують прийом нерухомого майна в експлуатацію, не потрібно (лист від 29.10.2007 р. № 19-39-827).
