Поширення COVID-19 в Україні та впроваджені карантинні заходи істотно вплинули не тільки на перебіг бізнес-процесів, але й на контрольні заходи з боку органів державної влади. Податкові перевірки не стали виключенням. Законом № 533 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено п. 52-2. Ним запроваджено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 р. по 31.05.2020 р., крім документальних позапланових перевірок, що стосуються підтвердження суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ.
|
Микита Ларіонов, юрист АО "Арцінгер", адвокат |
На цьому етапі всі платники податків, діяльність яких пов'язана з підакцизними товарами, здавалося б, могли полегшено видихнути, проте, вже 30.03.2020 р. було внесено ряд змін до згаданого вище п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, зокрема, розширено перелік податкових перевірок, які можуть бути проведені у період карантину, а саме:
1) документальні позапланові перевірки, призначені з метою підтвердження обґрунтованості заявленого бюджетного відшкодування (пп. 78.1.8 ПКУ);
2) фактичні податкові перевірки в частині порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Частково зазначена норма є зрозумілою - проведення позапланових документальних перевірок стосовно обґрунтованості суми бюджетного відшкодування ПДВ певною мірою є в інтересах самого платника податків, оскільки без проведення такої перевірки сума задекларованого бюджетного відшкодування ПДВ "зависне в повітрі" на декілька місяців, що позбавить платника податків обігових коштів.
У свою чергу, порядок проведення фактичних перевірок в умовах карантину викликає низку питань.
Що відбувається з фактичними перевірками, які не стосуються підакцизних товарів та які були розпочаті до запровадження мораторію?
Відповідно до п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, фактичні перевірки таких питань, як:
- регулювання обігу готівки;
- порядок здійснення платником податків розрахункових операцій;
- ведення касових операцій;
- дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами),
що були розпочаті до 18.03.2020 р. та не були завершеними, наразі призупинені до закінчення строку дії мораторію (31.05.2020 р.).
Важливо звернути увагу на формулювання п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ в аспекті строків проведення перевірки після закінчення карантину: "таке зупинення перериває строк проведення перевірки". Вбачається, що законодавець невдало поєднав поняття зупинення строків (строк, що сплив до зупинення, враховується після поновлення строків) та переривання строків (після поновлення строк відраховується спочатку).
Таким чином, через проблеми з юридичною технікою існує ризик, що строк, протягом якого перевірка проводилась до 18.03.2020 р., не буде врахований у загальний строк проведення перевірки, а перевірка фактично почнеться спочатку.
Візьміть під контроль усі ризики, з якими зіштовхується ваша компанія. Спробуйте LIGA360 - екосистему хмарних продуктів ЛІГА:ЗАКОН для ефективної роботи бізнесу в умовах кризи. Отримайте тестовий доступ.
Яких платників податків перевірятимуть?
Оскільки фактичні перевірки дозволені лише з обмеженого кола питань, відповідно, платники податків, діяльність яких не пов'язана будь-яким чином з підакцизними товарами, можуть спати спокійно.
Окреме питання стосується можливості перевірки суб'єктів господарювання, функціонування яких тимчасово припинено у зв'язку з карантинними обмеженнями, але чия діяльність пов'язана з підакцизними товарами.
Так, відповідно до пп. 75.1.3 ПКУ, фактична перевірка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника податків. При цьому, відповідно до п. 80.1 ПКУ, фактична перевірка, за аналогією з документальною позаплановою перевіркою, проводиться без попередження платника податків.
З огляду на такі положення стає очевидним, що проведення фактичної перевірки, до прикладу, закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів), які, серед іншого, реалізовують підакцизні товари, є неможливим з огляду на те, що наразі більшість з них призупинили роботу.
Але якщо такий заклад громадського харчування не працює на приймання відвідувачів, проте надає послуги з адресної доставки готових страв, ризик податкової перевірки, хоча і невеликий, проте зберігається. Причиною цьому є, як мінімум, те, що за місцем здійснення господарської діяльності знаходяться працівники платника податків, які здійснюють розрахункові операції. Відповідно, вони можуть допустити перевіряючих до перевірки. Щодо підстав призначення такої перевірки, то відповідна інформація про імовірні порушення, вчинені платником податків, або письмове звернення покупця могли бути отримані податковим органом ще до призупинення функціонування закладу громадського харчування.
Платники податків, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів та продовжують функціонувати у тому ж режимі, що й до карантину, до прикладу, АЗС, магазини роздрібної торгівлі тощо знаходяться в "зоні ризику".
На яких підставах призначатимуться податкові перевірки?
Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, яким власне і введено мораторій на проведення податкових перевірок, містить посилання на підстави призначення фактичних перевірок, а саме:
- пп. 80.2.2, 80.2.5 ПКУ - наявність та/або отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення, вчинені платником податків;
- пп. 80.2.3 ПКУ - письмове звернення покупця (споживача) про порушення, допущені платником податків.
Таким чином, призначення фактичних перевірок на інших підставах, ніж зазначені, є протиправним.
За умови виявлення порушень, пов'язаних із призначенням перевірки, зокрема, зазначення неправильної підстави призначення перевірки у наказі податкового органу, платник податків може захистити свої права у два способи. Перший - відмовити у допуску до перевірки та в подальшому оскаржити наказ про призначення перевірки. Другий - допустити до перевірки та використати процесуальні порушення як додатковий аргумент при оскарженні податкових повідомлень-рішень (зазначений підхід відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21.02.2020 р. у справі № 826/17123/18).
Чи змінився порядок проведення фактичних перевірок?
Закон № 533 не передбачає процедурних змін в порядку проведення податкових перевірок (в тому числі фактичних) в умовах карантину.
Чи поширюються карантинні обмеження на службових осіб податкового органу?
Враховуючи, що значна кількість фактичних перевірок проводиться у місцях, які можна віднести до громадських місць (до прикладу, в магазинах чи АЗС), питання щодо поширення санітарних карантинних обмежень на службових осіб податкових органів є логічним.
На нашу думку, платник податків може вимагати від службових осіб податкового органу дотримання карантинних обмежень, оскільки лише деякі обмеження, встановлені Постановою № 211, можуть не застосовуватися з мотивів службової необхідності (переміщення групою більше ніж дві особи). Більшість карантинних обмежень застосовуються незалежно від виконання особою службових повноважень.
|
Ксенія Добрєва, юрист АО "Арцінгер" |
Основне карантинне обмеження - це заборона перебування без маски або респіратора у громадських місцях, введено Постановою № 211. Проте виникає закономірне питання, що належить до громадських місць. Міністерство охорони здоров'я України на Урядовому порталі опублікувало роз'яснення поняття "громадське місце". Зокрема, до громадських місць віднесені приміщення закладів ресторанного господарства, про АЗС та точки роздрібної торгівлі не згадано. Проте, перелік громадських місць може бути розширено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.
До прикладу, у Києві до громадських місць все таки було віднесено заклади торгівлі закритого і відкритого типів. Окрім цього, до громадських місць віднесені приміщення й інших підприємств, установ та організацій. Відповідно, якщо фактична перевірка проводиться не на території торгової точки, а в інших приміщеннях, карантинні обмеження все одно підлягають застосуванню.
Враховуючи, що рішення органів місцевого самоврядування можуть відрізнятися в залежності від регіону, рекомендуємо ознайомитися з потрібним рішенням та визначати, чи належить відповідне приміщення, яке використовується платником податків, до переліку громадських місць.
Окрім цього, в Києві запроваджено обмеження щодо кількості осіб, що можуть одночасно перебувати в торговельному приміщенні продуктових магазинів та аптек - одна особа на 10 квадратних метрів. Проте, на службових осіб податкового органу таке обмеження, очевидно, не поширюватиметься, оскільки мова йде про кількість споживачів.
Чи змінився порядок оскарження результатів фактичної перевірки у зв'язку з карантином?
Процедура оскарження результатів податкових перевірок, проведення яких дозволено під час карантину, зазнала низки змін.
По-перше, задля дотримання безпеки та санітарних обмежень податкові органи закликають подавати заперечення та зауваження на акт перевірки через Електронний кабінет платника податків. Крім цього, з метою забезпечення права платника податків взяти участь у розгляді заперечення, такий розгляд здійснюється за допомогою Skype.
По-друге, строк подання скарг на податкові повідомлення-рішення (10 робочих днів) зупинено до 31.05.2020 р. Проте, платникам податків варто звернути особливу увагу, що строк узгодження податкових зобов'язань та граничний строк сплати грошових зобов'язань, встановлений п. 57.3 ПКУ (10 календарних днів), залишився без змін.
Відповідно, платникам податків, які хочуть уникнути узгодження податкових зобов'язань та податкового боргу, доцільно подати скаргу на податкові повідомлення-рішення протягом 10 календарних днів.
По-третє, до 31.05.2020 р. зупиняється строк розгляду скарг платників податків, які надійшли до 18.03.2020 р., проте не були розглянуті, або надійдуть до 31.05.2020 р.
Підсумовуючи зауважимо, що кількість фактичних перевірок на період карантину очевидно зменшиться, що в свою чергу, може мати зворотні наслідки (різке зростання кількості перевірок) після 31.05.2020 р.
Щодо процедури проведення фактичних перевірок, то значних змін очікувати не варто - крім того, що інспектори будуть в масках чи респіраторах.
І пам'ятайте, що ефективна робота на карантині - це реальність! Компанія ЛІГА:ЗАКОН розробила комплексну екосистему інформаційно-аналітичних продуктів LIGA360, яка надає увесь необхідний інструментарій для роботи керівника, кадровика та бухгалтера, юриста та фахівців інших спеціальностей. Отримайте тестовий доступ і переконайтеся, що віддалена робота не може завадити продуктивності праці.
Микита Ларіонов, юрист АО "Арцінгер", адвокат
Ксенія Добрєва, юрист АО "Арцінгер"
