Фахівці Управління Держпраці у Чернігівській області пояснили стосовно виконання роботи працівниками, які досягли 60 років і більше, а також стосовно відпусток за час карантину.
Постановою № 211 визначено, що серед людей, які потребують самоізоляції, є особи, які досягли 60-річного віку, крім:
- осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції";
- військовослужбовців та працівників Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
- осіб, які здійснюють заходи, пов'язані з недопущенням поширення COVID-19,
- осіб, які забезпечують діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної, нафтохімічної, машинобудівної промисловості, гірничо-металургійної галузі, галузях транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах, галузі оборонної промисловості; мають безперервний промисловий цикл; надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії і газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров'я; є комунальними, аварійними та рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню; включені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Названою Постановою також передбачено, що заборона на ведення діяльності під час карантину не поширюється на роботу суб'єктів господарювання з надання послуг хімчистки, поштової та кур'єрської діяльності, будівельних робіт, робіт із збирання і заготівлі відходів діяльності.
Фахівці Держпраці вказали, що Законом № 530 доповнено статтю 26 Закону України "Про відпустки" новою нормою щодо надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати на період карантину. При цьому було передбачено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), роботодавець може доручити працівникові виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику за його згодою відпустку.
Таким чином, надання відпустки без збереження заробітної плати передбачено за письмовою домовленістю між роботодавцем та працівником. Відпустка без збереження заробітної плати - це право, а не обов'язок працівників, тобто, роботодавець не має права примушувати працівників йти у таку відпустку. У разі наявності у працівника невикористаних днів щорічної відпустки, за його бажанням та за згодою роботодавця, можуть бути надані щорічна основна або додаткова відпустки, а також інші оплачувані відпустки, передбачені законодавством.
Про надання "карантинної" відпустки читайте в нашому аналітичному матеріалі "Неоплачувана відпустка на час карантину від А до Я", а про відображення її у звітності - в статті "ЄСВ та зарплатні податки в період неоплачуваної відпустки на час карантину".
Читайте також:
- "Уряд дозволив надавати лише 6 видів медичної допомоги під час карантину";
- "У Держпраці розповіли, коли можна не виконувати її приписи в умовах карантину";
- "Уряд встановив чіткі правила самоізоляції під час карантину".
Про те, як облаштувати домашній "офіс" працівнику, читайте в матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН. Для отримання доступу до цього та інших аналітичних матеріалів видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, інших документів та інструментів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН поспішіть скористатися ТЕСТОВИМ доступом та оцініть зручність і швидкість пошуку необхідних вам матеріалів.
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
