Вже майже другий рік, внаслідок російської навали, у нашій країні діє воєнний стан та запроваджено загальну мобілізацію. На бізнес це справило не абиякий вплив, адже закриті кордони, відсутність іноземного інвестування, виїзд працівників за кордон у пошуках тимчасового захисту – так чи інакше впливає на стабільність роботи. Незважаючи на це, багато з підприємств продовжили свою роботу, тим самим забезпечують сталість економіки у такі важкі часи. Але для роботодавців існує великий ризик, який може зупинити роботу підприємства – мобілізація працівників.
Який механізм бронювання військовозобов’язаних
Держава, розуміючи важливість так званого «економічного фронту», дає можливість забронювати бізнесу своїх військовозобовʼязаних працівників. Порядок бронювання передбачений постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобовʼязаний на період мобілізації та на воєнний час».
Даний порядок визначає механізм бронювання для чотирьох категорій субʼєктів:
1) органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
2) підприємств, установ і організацій, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
3) підприємств, установ і організацій, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
4) підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Надаємо новорічні знижки до 40% - на професійні рішення LIGA360. Отримайте корисні інструменти для бізнесу, юристів, бухгалтерів та HR-менеджерів за вигідними цінами.
Як забронювати працівника підприємства
Оскільки переважна більшість бізнесу відноситься до четвертого пункту, розберемо саме його детальніше та поетапно.
1.Етап перший – визнання підприємства критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
Передумовою подачі документів у Міністерство економіки України для бронювання є отримання статусу критично важливого підприємства. Передбачено сім критеріїв, за якими можна отримати такий статус:
1) загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство;
2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;
3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 83;
4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Такі критерії розроблені, зокрема, наказом Міністерства економіки України від 17.02.2023 р. № 952 та наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.02.2023 р. № 223;
5) відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства;
6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством;
7) підприємство є резидентом Дія Сіті.
В рішенні LIGA360:HR все про особливості дистанційної роботи, найму і звільнення працівників, бронювання й військового обліку та інші актуальні питання. Замовте LIGA360 - дізнавайтеся першими про найважливіше.
Для отримання рішення про визнання підприємства критично важливим, необхідно відповідати щонайменше трьом критеріям. Водночас окремо визначені установи можуть відповідати лише двом критеріям. Це, зокрема, підприємства паливно-енергетичного комплексу, казенні підприємства пробірного контролю та підприємства, які забезпечують надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади.
Визначивши відповідність декільком критеріям, слід готувати звернення, до якого обовʼязково прикладаються копії наступних документів:
1) які підтверджують відповідність тому чи іншому критерію;
2) про подання податкової звітності за останній календарний квартал, що підтверджується:
- податковою декларацією з відмітками контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання або
- квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку або
- квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або
- поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.
Звернення може бути подано до:
1) центрального органу виконавчої влади за сферою управління чи галуззю національної економіки (наприклад, Міністерство економіки України, Міністерство аграрної політики та продовольства України), або
2) обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, або
3) обласної, Київської та Севастопольської міських військових/військово-цивільних адміністрацій, на території юрисдикції яких розташовано підприємство.
Рішення про відповідність критеріям та визнання підприємства критично важливим приймається протягом 10 робочих днів з дня отримання звернення. Строк дії рішення – 1 рік. Тому, якщо є потреба у бронюванні співробітників кожного року, потрібно здійснювати підтвердження статусу критично важливого підприємства.
2. Етап другий – подача документів для бронювання військовозобовʼязаних працівників.
Отримавши статус критично важливого підприємства, відкривається можливість для бронювання своїх співробітників. Слід зазначити, що це можна робити одночасно і з першим етапом, але якщо будуть проблеми з отриманням статусу, документи про бронювання також будуть повернуті. Тому рекомендується робити все по черзі.
Комплект документів, які подаються для бронювання складається з:
1) заяви-обґрунтування;
2) списку військовозобовʼязаних, які пропонуються до бронювання;
3) довідки про кількість військовозобовʼязаних, які працюють.
Форма заяви-обґрунтування не встановлена порядком, але вона обовʼязково має містити дату прийняття і номер рішення відповідного органу про визначення підприємства критично важливими, а також інформацію про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам. Серед іншого, у заяві також рекомендується зазначати галузь та специфіку роботи підприємства, в чому його корисність та внаслідок чого виникла потреба у бронюванні.
Що стосується другого та третього документів, то вони мають бути подані обовʼязково по формі, затвердженої порядком. При їх заповненні потрібно дотримуватися наступних умов.
По-перше, за загальним правилом забронювати можна не більше 50% кількості військовозобов’язаних працівників. Проте якщо ж наявне перевищення такого показника, це додатково потрібно обґрунтовувати у заяві.
По-друге, бронюванню підлягають саме військовозобовʼязані працівники. Таким чином, призовники, тобто особи до 27 років (окрім тих, хто вже проходив службу та/або отримав військове звання), не підлягають бронювання. Слід додати, що у травні Верховна Рада України проголосувала за зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25-річного віку. Однак президент досі не підписав даний законопроект.
По-третє, не перебування працівника на військовому обліку є підставою для відмови у його бронюванні.
По-четверте, деякі військово-облікові спеціальності є дефіцитними а отже не підлягають бронюванню. Їх перелік викладений у листі Генерального штабу Збройних Сил України від 20.04.2023 р. № 300/1/С/3886. Варто дотримуватися цих положень, адже якщо список буде містити працівників з дефіцитними спеціальностями, це може бути наслідком не тільки відмови у бронювання відповідних осіб, а й поверненні документів на доопрацювання. Водночас слід мати на увазі, що військовозобов’язані керівники підприємств та їх заступники можуть бути заброньовані незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
По-пʼяте, при заповненні відомостей про військово-облікову спеціальність, рекомендується звіряти її з Переліком військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.09.2020 р. № 317 або Переліком військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 01.08.2023 р. № 444. Це пояснюється тим, що у військово-облікових документах можуть міститися застарілі відомості про номер спеціальності. Якщо номер дійсно змінився, то працівнику потрібно звернутися до відповідного ТЦК та СП для актуалізації даних у документі, а підприємству зазначити новий номер спеціальності у списку.
Подавати документи для бронювання слід до тих самих органів, які зазначені у першому етапі. Згідно порядку строк розгляду та прийняття рішення про бронювання становить 20 робочих днів:
- передача списку у строк не більше ніж п’ять робочих днів з дня його отримання на погодження Генеральному штабу Збройних Сил;
- розгляд, погодження списку Генеральним штабом Збройних Сил у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня його отримання, та передача списку до Мінекономіки;
- прийняття Мінекономіки у строк не більше ніж п’ять робочих днів з дня отримання списку рішення про бронювання військовозобов’язаних.
Після отримання підприємством рішення про бронювання своїх працівників, воно має видати всім заброньованим витяг згідно визначеної порядком форми, який буде підтверджувати наявність відстрочки, та у п’ятиденний строк з дня видачі витягу направити до ТЦК та СП, де працівник перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання військовозобов’язаного для зарахування його на спеціальний військовий облік.
Не витрачай час на пошук аналітики на різних ресурсах. Тепер усі видання LIGA ZAKON для бухгалтерів доступні у рішенні LIGA360. А ще ти можеш налаштувати свою стрічку професійних новин та обраних посилань для роботи. Замовляй LIGA360 прямо сьогодні.
На останок варто памʼятати, що надана працівнику відстрочка може бути анульована з наступних причин:
1) закінчення строку її дії;
2) завершення підприємством виконання мобілізаційного завдання (замовлення) або його скасування;
3) завершення підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
4) позбавлення підприємства статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
5) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації;
6) звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації.
Владислав Зайцев,
адвокат Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «АРЕС», голова Комітету АПУ з міграційного права, юрист Гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов'язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом.
