Сучасні підприємства часто стикаються з потребою в додаткових джерелах електроенергії для забезпечення безперебійної роботи. В умовах нестабільного енергопостачання, використання генераторів стає не просто резервним рішенням, а важливою частиною операційної діяльності. Облік генератора на підприємстві охоплює низку аспектів, включаючи амортизацію обладнання, витрати на паливо, технічне обслуговування та ремонт.
У цій статті розглянуто основні аспекти бухгалтерського обліку генераторів, а також ключових операцій, пов'язаних з їх експлуатацією.
Генератор – це пристрій, що перетворює механічну енергію в електричну. Він використовується для забезпечення електроенергією в разі аварійних або планових відключень, а також у місцях, де немає постійного електропостачання.
За видом споживаного пального генератори поділяються на чотири типи: бензинові, дизельні, газові та комбіновані (газ-бензин). Найбільш поширені перші два види. Середній термін служби генераторів становить від 2 до 10 років. Він залежить від якості моделі, її робочого ресурсу, а також режиму експлуатації, що застосовується. Чим частіше і довше експлуатується генератор, а також чим вище на нього навантаження, тим менший його термін служби у часовому вимірі. Після закінчення ресурсу можна провести ремонт із заміною зношених комплектуючих. Більшість моделей може перенести до 2-3 капітальних ремонтів, після чого може знадобитися покупка нового генератора.
Бажаєте контролювати законодавчі зміни з "гарячих тем"? Спробуйте з новим комплексним рішенням LIGA360. Побачте переваги в дії, замовивши персональну консультацію.
Класифікація генераторів з метою визначення об’єкта обліку
Для відображення генератора в бухгалтерському обліку необхідно правильно його класифікувати та визначити вартість.
Генератори на підприємстві належать, як правило, до категорії «Основні засоби» (далі – ОЗ), оскільки вони відповідають основним критеріям активів цього типу: тривалий термін служби та використання у виробничій або господарській діяльності підприємства для отримання економічної вигоди (п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби»). Основні критерії класифікації генератора як основного засобу наступні:
1) Тривалість використання. Для того, щоб визначити термін використання генератора, треба звернутися до його техпаспорта, де зазначається показник кількості годин напрацювання. Це період, протягом якого генератор працюватиме безвідмовно. Поділивши цей показник на кількість годин роботи генератора на день, можна визначити, як довго він буде функціонувати.
Залежно від типу генератора (бензиновий або дизельний) термін служби може відрізнятися. Бензогенератори мають невеликий робочий ресурс, вони передбачають рідкісну періодичну експлуатацію. Залежно від типу двигуна такі генератори прослужать від 2 до 10 років. Більшість дизель-генераторів мають збільшений робочий ресурс, час експлуатації при малому рівні навантаження становить близько 10-15 років.
2) Вартість. Генератор, який має термін служби понад 1 рік, відповідно класифікується як основний засіб. Проте, за своєю вартістю генератори також можуть належати до категорії малоцінних необоротних матеріальних активів. Згідно з НП(С)БО 7, підприємства самостійно встановлюють вартісні ознаки для предметів, які включаються до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (далі – МНМА). Вони також можуть обліковувати необоротні активи зі строком використання понад рік як основні засоби, без виділення їх в окрему категорію МНМА.
Слід зважати також на вимоги п. 14.1.138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з яким для податкового обліку основних засобів встановлено межу в 20000 гривень. Отже, генератори вартістю менше 20000 гривень для підприємства вважаються малоцінними необоротними матеріальними активами з погляду бухгалтерського та податкового обліку. Для обліку МНМА передбачений субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Якщо ж генератор відповідає всім критеріям основного засобу, то його обліковують на субрахунку 104 «Машини та обладнання».
3) Експлуатація у виробничих процесах. Генератор використовується для забезпечення роботи підприємства в умовах збоїв або відсутності основного енергопостачання, що безпосередньо впливає на виробничі та економічні показники.
4) Отримання економічної вигоди. Використання генератора дозволяє підприємству уникати простоїв та додаткових витрат, пов'язаних із відключеннями електроенергії, що прямо впливає на збереження або підвищення доходів.
Нова LIGA360 допоможе вивчити цю тему детальніше. Аналітика від експертів, роз’яснення держорганів, практичні кейси та їх вирішення.
Визнання та відображення генератора в обліку
Визнання генератора в бухгалтерському обліку відбувається у момент його придбання та введення в експлуатацію на підприємстві.
Первісна вартість генератора – це сукупність витрат, які підприємство понесло на його придбання, доставку, монтаж та введення в експлуатацію. Основні компоненти первісної вартості включають такі складові:
– ціна придбання: вартість самого генератора, зазначена в договорі купівлі-продажу;
– доставка: витрати на транспортування генератора до місця його використання;
– монтаж та установка: витрати на встановлення обладнання, його підключення до систем електропостачання та інші монтажні роботи;
– пусконалагоджувальні роботи: витрати на перевірку та налаштування генератора для його повноцінної роботи;
– можливі інші витрати: податки, збори, страхування під час транспортування, якщо вони не підлягають відшкодуванню.
Ці витрати формують первісну вартість генератора, яка буде відображена на балансі підприємства у складі основних засобів. Згідно з п. 8 НП(С)БО 7, всі понесені витрати накопичуються на наступних підрахунках:
– Субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», якщо генератор відноситься до основних засобів;
– Субрахунок 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів», якщо генератор відноситься до малоцінних необоротних матеріальних активів.
У випадку, якщо генератор імпортується з-за кордону, то до початкової вартості основного засобу або малоцінного необоротного матеріального активу включаються також митні платежі, сплачені при митному оформленні.
Після придбання генератор зараховують до складу ОЗ, при цьому необхідно оформити акт уведення в експлуатацію, у якому слід зазначити строк корисного використання (експлуатації) й обраний метод нарахування амортизації. Типової форми такого акта немає, тому його оформлюють у довільній формі. Проте він повинен містити всі обов'язкові реквізити первинного документа, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV.
У бухгалтерському обліку введення генератора в експлуатацію відображається наступним чином:
– Дт 104 Кт 152, коли йдеться про його класифікацію як основного засобу;
– Дт 112 Кт 153, якщо генератор відноситься до малоцінних необоротних матеріальних активів.
Амортизація генератора
Після того, як генератор введено в експлуатацію, його вартість підлягає амортизації. Її метод обирається підприємством самостійно з огляду на очікуваний спосіб отримання економічних вигід від використання генератора (п. 28 НП(С)БО 7). Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому генератор став придатним для корисного використання (п. 29 НП(С)БО 7). Строк амортизації визначається на основі очікуваного терміну служби генератора та облікової політики підприємства. Зазвичай, це 5-10 років залежно від типу обладнання та умов його експлуатації.
Залежно від класифікації генератора (МНМА чи ОЗ) можуть бути застосовані такі методи амортизації:
Як для МНМА:
– «50/50» – 50% вартості амортизується у першому місяці використання, а решту 50% – у місяці вилучення генератора (списання з балансу) унаслідок невідповідності критеріям визнання активом;
– «100%» – 100% вартості генератора амортизують у першому місяці його використання.
Як для ОЗ можна обрати один з методів:
Метод |
Формула |
Переваги |
Недоліки |
Прямолінійний метод |
(Первісна вартість – Ліквідаційна вартість) / Термін корисного використання |
Простота розрахунків. Рівномірний розподіл витрат.
|
Не враховує інтенсивність використання генератора, яка може змінюватися.
|
Метод зменшення залишкової вартості |
Залишкова вартість × Норма амортизації |
Враховує більший знос на початку Підходить для обладнання, яке швидко втрачає вартість |
Складність розрахунків |
Метод прискореного зменшення залишкової вартості |
Залишкова вартість × (2 / Термін корисного використання) |
Швидке списання вартості на початку |
Високі витрати на амортизацію на початку, що може негативно вплинути на прибутковість у короткостроковій перспективі.
|
Виробничий метод |
(Первісна вартість – Ліквідаційна вартість) × (Фактично відпрацьовані години / Загальна кількість годин ресурсу) |
Враховує фактичне використання генератора. Підходить для генераторів, які використовуються нерегулярно або з різною інтенсивністю |
Складність розрахунків, необхідність точного обліку годин роботи генератора.
|
Кумулятивний метод |
(Первісна вартість – Ліквідаційна вартість) × (Термін, що залишився / Сума років терміну служби) |
Прискорене списання на початку. Враховує втрату корисності генератора з часом |
Складніший розрахунок у порівнянні з прямолінійним методом.
|
Вибір методу амортизації залежить від політики підприємства та очікуваної інтенсивності використання генератора. Прямолінійний метод підходить для стабільної експлуатації, тоді як прискорені методи є кращими для обладнання з високим зносом або інтенсивним використанням у перші роки експлуатації.
Рахунок для обліку витрат на амортизацію генератора визначається залежно від його призначення:
1) якщо генератор використовується для виробничих потреб, наприклад, на заводах або виробничих майданчиках для підтримки роботи обладнання під час аварійних відключень електроенергії, то застосовуються рахунки 23 «Виробництво» або 91 «Загальновиробничі витрати»;
2) якщо резервний генератор встановлений в офісі для безперебійної роботи серверів, систем зв’язку та освітлення, витрати відображаються на рахунку 92 «Адміністративні витрати»;
3) якщо генератор тимчасово не використовується через вимушений простій, варто обліковувати витрати на субрахунку 949 «Інші операційні витрати».
Витрати на технічне обслуговування та ремонт
Окрім амортизації, на підприємстві також обліковуються витрати на технічне обслуговування та ремонт генератора. Ці витрати поділяються на два основні типи: поточне технічне обслуговування і капітальний ремонт. Кожен тип витрат обліковується по-різному, залежно від характеру робіт та їхнього впливу на майбутнє використання генератора.
Поточне технічне обслуговування включає регулярні процедури, спрямовані на забезпечення належної роботи генератора, запобігання поломкам та підтримання ефективності його роботи. Це можуть бути:
– заміна витратних матеріалів: фільтри, масло, охолоджувальна рідина тощо;
– перевірка та налагодження вузлів генератора: діагностика, налаштування системи управління та контролю;
– регулярні огляди та профілактика: огляди електричних з’єднань, датчиків, роботи двигуна.
Витрати на поточне обслуговування обліковуються як операційні витрати і не збільшують балансову вартість генератора. Вони відображаються на рахунках витрат залежно від напряму використання генератора, наприклад:
– для виробничих генераторів – рахунок 23 «Виробництво» або 91 «Загальновиробничі витрати».
– для офісних генераторів – рахунок 92 «Адміністративні витрати».
Капітальний ремонт передбачає значне втручання в роботу генератора для відновлення його первинних характеристик або подовження терміну його експлуатації. До капітального ремонту можуть належати:
– заміна основних компонентів: двигун, генераторні обмотки, електричні системи;
– модернізація: удосконалення систем управління, додавання нових функцій або підвищення потужності генератора.
Якщо капітальний ремонт продовжує термін служби генератора або суттєво покращує його характеристики, ці витрати можуть бути капіталізовані. Це означає, що витрати додаються до первісної вартості генератора і підлягають амортизації. У такому разі вони відображаються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» або іншому відповідному рахунку до моменту завершення ремонту, після чого збільшують балансову вартість генератора.
Основна різниця між поточним ремонтом та капітальними витратами полягає в тому, що поточне обслуговування спрямоване на підтримку поточного стану генератора і не впливає на його балансову вартість. Капітальний ремонт може вплинути на збільшення залишкової вартості обладнання і подовження строку його служби.
Також різниця полягає у періодичності технічного обслуговування та ремонту. Періодичність обслуговування та ремонту залежить від інтенсивності використання генератора, умов його експлуатації, а також рекомендацій виробника. За інтенсивного використання технічне обслуговування може проводитися 1-2 рази в тиждень, тоді як капітальний ремонт – раз на кілька років.
Операції з паливом
Паливо, необхідне для роботи генератора, є основним витратним матеріалом. Його облік проводиться як облік матеріальних запасів. Паливо закуповується на підприємство, і його витрати списуються відповідно до обсягів споживання. Ключові моменти обліку палива наступні:
Закупівля. Паливо обліковується на складі як актив підприємства. Його вартість включає ціну закупівлі та транспортні витрати. Паливо оприбутковується на баланс підприємства на рахунок 203 «Паливо».
Списання. При використанні генератора паливо списується на витрати підприємства відповідно до фактичного обсягу споживання.
Слід зазначити, що жоден нормативний документ не зобов’язує розробляти нормативи витрачання пального для генератора, однак підприємство може впровадити такі нормативи за власною ініціативою. Водночас підприємствам, які є платниками ПДВ, варто враховувати можливість виникнення негосподарських витрат, що можуть обмежити право на отримання податкового кредиту за пальне, придбане для генератора.
Маєш питання щодо ПДВ та реєстрації ПН? Вся інформація зібрана в LIGA360. Роз’яснення податківців, практичні ситуації та експертна аналітика. Більше переваг за посиланням.
Підприємство може самостійно розробити і затвердити власні норми витрат пального для генератора. Нагадаємо, що у 2023 році було розроблено Методичні рекомендації з нормування витрат палива, електричної енергії, мастильних, інших експлуатаційних матеріалів автомобілями та технікою, які можуть бути використані при розробці та встановленні норм витрат пального.
Для визначення обсягу спожитого палива слід знати кількість годин роботи генератора та його паливну витрату за годину при номінальній потужності, зазначеному і його технічному паспорті. Помноживши кількість відпрацьованих за місяць годин на годинну витрату палива, отримаємо загальний обсяг палива, що підлягає списанню за місяць.
На основі показників роботи генератора та документів, які підтверджують витрати (наприклад, журнал обліку роботи генератора), оформлюється акт списання палива.
Ліцензія на зберігання палива. На підставі Закону №3817 (набрав чинності з 27 липня 2024 року) пальне для генератора можна зберігати без ліцензії. Цей акт передбачає, що в період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення/скасування пальне для заправлення генератора суб’єкт господарювання має право зберігати без отримання дозвільних документів у обсязі:
- до 2 000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений генератором;
- що перевищує 2 000 літрів – на кожному об’єкті, що забезпечений генератором, однак при цьому є обов’язковим подання декларації про провадження господарської діяльності зі зберігання пального.
Отже, під час дії воєнного стану та протягом 30 днів з дня припинення ліцензія на зберігання пального для генератора не є обов’язковою.
Спрости рутинні завдання бухобліку з новою LIGA360! Всі джерела для бухгалтера тепер зібрані в єдиному рішенні: аналітика, законодавство, ситуації, коментарі та роз’яснення держорганів. Детальніше за посиланням.
Приклад основних бухгалтерських записів в обліку генератора на підприємстві та операцій, пов'язаних з його експлуатацією
Дата |
Господарська операція |
Рахунок бухобліку |
Сума, грн |
|
Дебет |
Кредит |
|||
1. Придбання генератора в межах України (основний засіб) |
||||
01.09.2024 |
Отримано генератор від постачальника |
152 |
631 |
100000,00 |
01.09.2024 |
Отримано послугу від постачальника по доставці генератора |
152 |
631 |
1000,00 |
01.09.2024 |
ПДВ на доставку: - у платника ПДВ |
6412 |
631 |
200,00 |
|
- у неплатника ПДВ |
152 |
631 |
200,00 |
02.09.2024 |
Перераховано постачальнику оплату за генератор та доставку |
631 |
311 |
101200,00 |
30.09.2024 |
У платника ПДВ: Нараховано компенсуючі ПЗ з ПДВ по послузі доставки |
6431 |
6412 |
200,00 |
30.09.2024 |
Збільшення первісної вартості на суми компенсуючих ПЗ |
152 |
6431 |
200,00 |
2. Придбання генератора в межах України (малоцінний необоротний матеріальний актив) |
||||
14.09.2024 |
Отримано генератор від постачальника |
153 |
631 |
17000,00 |
14.09.2024 |
Отримано послугу від постачальника по доставці генератора |
153 |
631 |
1000,00 |
14.09.2024 |
ПДВ на доставку: - у платника ПДВ |
6412 |
631 |
200,00 |
|
- у неплатника ПДВ |
153 |
631 |
200,00 |
15.09.2024 |
Перераховано постачальнику оплату за генератор та доставку |
631 |
311 |
18200,00 |
30.09.2024 |
У платника ПДВ: Нараховано компенсуючі ПЗ по ПДВ по послузі доставки |
6431 |
6412 |
200,00 |
30.09.2024 |
Збільшення первісної вартості на суми компенсуючих ПЗ |
153 |
6431 |
200,00 |
3. Придбання генератора в іноземного постачальника |
||||
07.09.2024 |
Перераховано передоплату за генератор |
3712 |
312 |
2000 євро/ курс НБУ 45,5882 грн/ 91176,40грн |
14.09.2024 |
Отримано генератор від іноземного постачальника (за курсом на дату сплати авансу) |
152 |
632 |
2000 євро/ курс НБУ 45,5882 грн/ 91176,40грн |
14.09.2024 |
Зараховано заборгованості |
632 |
3712 |
2000 євро/ курс НБУ 45,5882 грн/ 91176,40грн |
14.09.2024 |
Отримано послугу по доставці генератора від компанії-перевізника: перевезення до кордону України (ставка ПДВ 0%) |
152 |
631 |
2000,00 |
|
перевезення на території України |
152 |
631 |
1000,00 |
|
на суму ПДВ (у платника ПДВ) |
6412 |
631 |
200,00 |
|
на суму ПДВ (у неплатника ПДВ) |
152 |
631 |
200,00 |
30.09.2024 |
У платника ПДВ: Нараховано компенсуючі ПЗ по ПДВ по послузі доставки |
6431 |
6412 |
200,00 |
30.09.2024 |
Збільшення первісної вартості на суми компенсуючих ПЗ |
152 |
6431 |
200,00 |
4. Введення генератора в експлуатацію і нарахування амортизації |
||||
|
Для ОЗ: |
|||
01.09.2024 |
Генератор введено в експлуатацію |
104 |
152 |
101200,00 |
31.10.2024 |
Нараховано амортизацію генератора (прямолінійний метод) |
92 |
131 |
1686,66 |
|
Для МНМА: |
|||
14.09.2024 |
Генератор введено в експлуатацію |
112 |
153 |
18200,00 |
14.09.2024 |
Нараховано амортизацію генератора методом «100%» |
92 |
132 |
18200,00 |
5. Облік пального для генератора: придбання та списання |
||||
01.09.2024 |
Отримано паливо від постачальника |
203 |
631 |
2000,00 |
01.09.2024 |
На суму ПДВ (ставка 7%) |
6412 |
631 |
140,00 |
01.09.2024 |
Сплачено постачальнику за паливо |
631 |
311 |
2140,00 |
30.09.2024 |
Списано на витрати використане паливо для генератора |
92 |
203 |
1000,00 |
Висновки
Облік генератора та операцій, пов’язаних з його використанням, є невід’ємною частиною фінансового управління підприємством. Правильна організація обліку дозволяє не лише контролювати витрати на генератор, але й оцінювати його ефективність як джерела резервної енергії. Точний облік витрат на паливо, технічне обслуговування, ремонт та амортизацію сприяє оптимізації ресурсів і забезпеченню безперебійної роботи підприємства в умовах енергетичних ризиків.
LIGA360 спростить для тебе ведення бухгалтерського обліку. Читай свіжу аналітику експертів, дізнавайся про законодавчі новації та знаходь відповіді у практичних ситуаціях. Замов презентацію рішення прямо зараз.