В Україні триває судова реформа. Одночасно зі скороченням кількості інстанцій у судах загальної юрисдикції в нашій країні з'являється новий інструмент юридичного захисту - інститут конституційної скарги, передбачений новим Законом про КСУ. Чи допоможе він захистити інтереси платників податків у податкових спорах?
Минуло майже чотири місяці з дня набрання чинності новим Законом про КСУ, яким передбачено інститут конституційної скарги. Нагадаємо, це сталося ще влітку - 3 серпня 2017 р.
Станом на 20 листопада 2017 р. до Конституційного Суду України (далі - КСУ) надійшло 419 конституційних скарг*, із яких лише 8 стосуються питань оподаткування. Жодну з них поки що не розглянули по суті, оскільки КСУ досі не затвердив нового Регламенту (хоча вже мав це зробити), а в діючому взагалі не передбачено порядку розгляду справ за конституційними скаргами. Утім, все ще попереду.
* За даними, розміщеними на офіційному веб-сайті КСУ (http://www.ccu.gov.ua).
Вісім із 419 - начебто небагато. Та чи може їх стати більше? Чи варто звертатися до КСУ платникам податків, які не знаходять захисту в спорах з органами ДФС у судах загальної юрисдикції? Розберемося.
Що таке конституційна скарга і хто її може подати?
Загалом, інститут конституційної скарги, притаманний правовим системам країн Західної Європи, з'явився в українському законодавстві більше року тому. Законом № 1401, що набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію було доповнено, зокрема, такою нормою:
Стаття 1511. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.
Уже з цієї загальної норми зрозуміло, що можливості застосування нового інструменту захисту доволі обмежені.
По-перше, відповідно до цієї норми КСУ за конституційною скаргою не зобов'язаний перевіряти судове рішення на правосудність. Фактично презюмується, що остання судова інстанція загальної юрисдикції це вже зробила, перевіривши, зокрема, правильність застосування закону. Тому КСУ перевіряє застосований у судовому рішенні закон або його окремі норми на відповідність Конституції.
А по-друге, конституційну скаргу можна подати лише в разі, якщо вичерпано всі інші національні засоби юридичного захисту. Тобто тільки після розгляду справи в касаційній інстанції (або апеляційній, якщо можливості перегляду в порядку касації не передбачено).
Далі ці норми конкретизуються у ст. ст. 55, 56 Закону про КСУ, де даються визначення самої конституційної скарги та її суб'єкта, а також встановлюються формальні вимоги до її змісту.
Конституційною скаргою є подане до Суду письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (ч. 1 ст. 55 Закону про КСУ).
Не можна перевірити на відповідність Конституції судові рішення, які набрали законної сили до 30 вересня 2016 р., тобто до набрання чинності вищезазначеними змінами до Конституції. Що стосується судових рішень, які набрали законної сили в період з 30.09.2016 до 03.08.2017 (тобто після змін до Конституції, але до набрання чинності новим Законом про КСУ), то для подання конституційних скарг щодо них відводився тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом, який уже також закінчився (п. 3 Прикінцевих положень Закону про КСУ).
Суб'єктом права на конституційну скаргу може бути будь-яка фізична або юридична особа (за винятком юридичних осіб публічного права, тобто органів державної влади та місцевого самоврядування), яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України або його окремі положення суперечить Конституції. Це є принциповою новелою у вітчизняному законодавстві, оскільки раніше суб'єктом звернення до КСУ могли бути лише Президент, народні депутати (у кількості не менш як 45), Верховний Суд України, уповноважений Верховної Ради з прав людини. Тепер суб'єктом звернення може стати будь-яка особа, але не будь-якого звернення, а саме звернення у формі конституційної скарги.
На відміну від інших форм конституційного звернення, суб'єктом права на конституційну скаргу може бути будь-яка фізична або юридична особа (крім юридичних осіб публічного права), яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України або його окремі положення суперечать Конституції.
Конституційну скаргу юридичної особи підписує уповноважена особа, повноваження якої має бути підтверджено установчими документами та актом про призначення (обрання) на посаду. Фізична особа підписує конституційну скаргу особисто, або, якщо вона не може це зробити за станом здоров'я, це робить її довірена особа (ст. 56 Закону про КСУ).
Коли можна подати конституційну скаргу?
За загальним правилом, встановленим ст. 77 Закону про КСУ, конституційну скаргу можна подати, якщо:
1) вичерпано всі національні засоби юридичного захисту (за наявності ухваленого в порядку апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, а в разі передбаченої законом можливості касаційного оскарження - судового рішення, винесеного в порядку касаційного перегляду);
2) з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців.
Суб'єкт права на конституційну скаргу має право висловити у конституційній скарзі клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо пропустив строк подання конституційної скарги у зв'язку з тим, що не мав повного тексту судового рішення. Зважаючи на те, що суди загальної юрисдикції перевантажені і далеко не завжди одразу надають сторонам повний текст рішення, така "опція" є доволі корисною.
Стаття 77 Закону про КСУ наділяє цей орган певними дискреційними повноваженнями. Зокрема, як виняток, конституційну скаргу може бути прийнято і після спливу трьох місяців, якщо КСУ визнає її розгляд необхідним із мотивів суспільного інтересу.
КСУ може відмовити у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необґрунтованими або наявне зловживання правом на подання скарги.
Що має містити конституційна скарга?
Який порядок подання та розгляду конституційної скарги?
Які наслідки задоволення конституційної скарги?
Із повним текстом статті можна ознайомитись за посиланням (модуль БУХГАЛТЕР&ЗАКОН інформаційно-правової системи ЛІГА: ЗАКОН)
