Хто сплачує
Перелік платників земельного податку наведено у п. 269.1 ПКУ. До них належать:
• власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
• землекористувачі.
Водночас не всі власники землі чи землекористувачі зобов'язані сплачувати земельний податок. ПКУ містить винятки, і податок не сплачують:
• бюджетні та неприбуткові організації, наведені у ст. 282 ПКУ, - за всі належні їм землі за виключенням земельних ділянок, окремих будівель, споруд чи їх частин, наданих в оренду (п. 284.3 ПКУ). А також якщо одна бюджетна установа надає будівлі у тимчасове користування іншій бюджетній установі;
• платники єдиного податку I - III груп - за земельні ділянки, які задіяні в господарській діяльності єдинника (пп. 4 п. 297.1 ПКУ);
• платники єдиного податку IV групи - за землі, на яких провадиться сільськогосподарська діяльність (пп. 4 п. 297.1 ПКУ);
• сільськогосподарські підприємства всіх форм власності та фермерські господарства - за земельні ділянки, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (пп. 283.1.5 ПКУ);
• релігійні організації - за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності.
Див. додатково статтю "Єдиний податок для платників 4 групи: звітність - 2018" (матеріал модуля БУХГАЛТЕР & ЗАКОН)
Деякі землі взагалі не підлягають оподаткуванню:
1) розташовані на тимчасово окупованій території або несільськогосподарські землі на лінії зіткнення (абз. 1 - 2 п. 38.7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);
2) сільгоспугіддя в зоні радіоактивно забруднених унаслідок Чорнобильської катастрофи територій і хімічно забруднені сільгоспугіддя, на які запроваджено обмеження стосовно ведення сільського господарства (пп. 283.1.1 ПКУ);
3) сільськогосподарські угіддя, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільгоспосвоєння (пп. 283.1.2 ПКУ);
4) землі державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (пп. 283.1.3 ПКУ);
• землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування (пп. 283.1.4 ПКУ);
• земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (пп. 283.1.6 ПКУ).
Див. додатково статтю "Податок на нерухомість і плата за землю: зміни - 2018" (матеріал видання "Інтерактивна бухгалтерія")
Водночас особи, звільнені від сплати земельного податку, зобов'язані подавати звітну декларацію, у якій вказують земельні ділянки, що підпадають під дію пільг, суму нарахованого податку та безпосередньо суму самої пільги, які зменшують розмір податку.
Зверніть увагу! Однак зазначене не стосується платників єдиного податку, оскільки вони не те що не користуються пільгами, а й взагалі звільнені від сплати цього податку.
Як розрахувати
Під час визначення земельного податку необхідно враховувати, що база оподаткування залежить від того, чи проведено нормативну грошову оцінку (далі - НГО). Тож якщо платник податку має на руках довідку про НГО, то податок розраховується як добуток площі, НГО земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, встановленого на початок року, і ставки податку. Якщо НГО земель не проведено, то податок визначають шляхом множення площі ділянки на ставку, яку встановлено виходячи з НГО одиниці ріллі площі по області.
Площа земельної ділянки
Площу земельної ділянки платник податків може дізнатись із правовстановлюючих документів. Це можуть бути державні акти на право власності, витяги з реєстру речових прав, договори купівлі-продажу, міни, дарування або довідки про розмір НГО землі.
Розмір НГО
Інформацію про розмір НГО ділянки беруть із довідки (витягу) про розмір НГО землі. Довідку надають у територіальних органах Держземагентства або ж її можна отримати онлайн, скориставшись послугами електронного сервісу "Публічна кадастрова карта України".
Зверніть увагу! Довідка про НГО (оригінал або копія) подається разом з декларацією з плати за землю під час першого її подання (фактичного початку роботи) і в разі кожної зміни НГО землі. Тобто на початку використання земельної ділянки, а також у разі зміни НГО землі суб'єкт господарювання зобов'язаний отримати довідку. Однак щорічно подавати цю довідку не потрібно (див. роз'яснення з розділу 112.05 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ).
Зазначимо, що податківці не можуть відмовити платнику податку в прийнятті декларації, якщо разом з нею не надано довідку. Фахівці ДФС у роз'ясненні з розділу 112.05 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ наголосили, що довідка має інформаційний характер, тому її неподання не є підставою для відмови у прийнятті декларації з плати за землю.
Незабаром інформацію про НГО земельної ділянки можна буде дізнатись на сайті ДФС. Справа в тому, що з цього року працює оновлений п. 12.5 ПКУ, який вимагає від органів місцевого самоврядування не пізніше 15 липня поточного року оголошувати на сайті ДФС інформацію, яка необхідна платникам податку для визначення податкових зобов'язань. Вочевидь, до неї належить і НГО земель.
Крім того, якщо розміщена інформація міститиме помилки, штрафи та пеня до платників податку не застосовуватимуться.
Ще одна особливість, яку необхідно враховувати, - відсутність електронного формату довідки. Тому, якщо платник податків звітує в електронній формі, довідку доведеться подавати в паперовому вигляді.
Якщо довідку про НГО отримано до початку року, за який звітує платник, то таку НГО необхідно проіндексувати відповідно до ст. 289 ПКУ. Під час розрахунку застосовують кумулятивний коефіцієнт індексації залежно від дати проведення НГО.
Зверніть увагу! Держгеокадастр у листі від 11.01.2018 р. № 6-28-0.22-244/2-18 оприлюднив коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 - для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06. НГО земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.
Під час індексації НГО необхідно враховувати такі особливості:
1) за 2015 рік під час індексації несільськогосподарських земель використовують коефіцієнт індексації 1,433 (розрахований з індексу інфляції за 2015 рік 143,3 %), під час індексації сільськогосподарських угідь використовують спеціальний коефіцієнт індексації за 2015 рік - 1,2 (п. 6 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ);
2) за 2016 рік використовують коефіцієнти індексації, встановлені п. 8 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ:
• для сільгоспугідь (ріллі, багаторічних насаджень, сінокосів, пасовищ і покладів) - 1 (тобто індексувати НГО не потрібно);
• для несільськогосподарських земель - 1,06;
3) за 2017 рік коефіцієнт становить 1, отже, індексація НГО не проводиться (п. 6 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ).
Ставки податку
Оскільки земельний податок включається до складу місцевих податків, то його розмір установлюють органи місцевого самоврядування виходячи з граничних меж, визначених у ст. ст. 273, 274 та 277 ПКУ.
Конкретний розмір ставки можна дізнатись у рішенні місцевого органу влади, на території якого розташована ділянка.
Ми вже говорили, що інформація, необхідна платнику податку для визначення податкових зобов'язань з місцевих податків, має розміщуватись на сайті ДФС. Так-от, вказане стосується не лише НГО, а й конкретних ставок земельного податку.
Додатково див. ситуацію для бухгалтера "Порядок заповнення звітності з плати за землю" інформаційно-правової системи ЛІГА: ЗАКОН.
