Військова служба за контрактом: чи всім зберігати середній заробіток

Чи потрібно звільняти на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП працівників, які після звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації чи строкової військової служби під час особливого періоду уклали контракт на проходження військової служби на період 1, 3, 5, 7, 10 років?

Для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше ніж 11 місяців, осіб, звільнених із військової служби під час дії особливого періоду, яких приймають на військову службу за контрактом у період із моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану (настання воєнного часу) або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється шість місяців.

Він може бути продовжений за новими контрактами на строк шість місяців (абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 2232 у редакції, чинній у період з 25.10.2015 по 07.01.2017). Дія таких контрактів мала припинятися достроково в разі закінчення особливого періоду чи оголошення рішення про демобілізацію (абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону № 2232 у тій самій редакції). Протягом зазначеного періоду місце роботи, посаду й середній заробіток зберігали для осіб:

• призваних під час мобілізації, на особливий період, які підлягали звільненню у зв'язку з демобілізацією, але уклали контракт на військову службу на 6 місяців, - не більше ніж на строк укладеного контракту;

• прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, - на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації (зазначене формулювання мало бути в самому контракті).

З 07.01.2017 Законом № 1769 у новій редакції викладено абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 2232, де уточнено, що для зазначених вище категорій військовослужбовців строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється - шість місяців або на строки, визначені ч. 4 ст. 23 Закону № 2232 (залежно від категорії військовослужбовців - 3, від 3 до 5, від 5 до 10 років), але в разі закінчення особливого періоду чи оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів має припинятися достроково.

З 23.06.2018 Законом № 2397 було доповнено новим абзацом ч. 4 ст. 23 Закону № 2232, де прописано: під час дії особливого періоду для військовослужбовців за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 1 до 10 років, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Отже, нині немає підстав звільняти на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП працівників, які уклали контракти на військову службу після звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації чи строкової військової служби або продовжили раніше укладені контракти.

Чи наявна сьогодні кризова ситуація, що загрожує національній безпеці? На який строк приймають на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, і протягом якого строку зберігати середній заробіток за працівниками, які уклали такі контракти?

Міноборони роз'яснювало, що кризова ситуація виникла на сході України у квітні 2014 р. і безпосередньо загрожувала національній безпеці України. Тому відповідно до Указу № 405 було розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. У період проведення АТО теж наявна кризова ситуація, що загрожує національній безпеці України (лист Міноборони від 18.10.2016 р. № 322/2/6917). Указом № 116 введено в дію рішення Ради нацбезпеки і оборони, що змінило формат широкомасштабної антитерористичної операції, запровадженої у 2014 році. Натомість розпочато операцію об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.

Отже, нині триває кризова ситуація, що загрожує національній безпеці України, і особливий період теж, адже його скасування має бути проведено окремим указом про демобілізацію після стабілізації обстановки на сході України. Тому особливий період продовжує діяти й тепер (листи Міноборони від 18.10.2016 р. № 322/2/6917 і від 20.10.2016 р. № 316/1/906).

З 04.09.2014 по 07.01.2017 для громадян, яких приймали на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, та призначали на посади, строк військової служби в календарному обчисленні було встановлено Законом № 1634 - до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію (абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 2232у чинній у цей період редакції). Зазначені особи мали право на всі пільги й гарантії, передбачені ч. ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП (ч. 2 ст. 39 Закону № 2232).

З 07.01.2017 ч. 3 ст. 23 Закону № 2232 викладено в новій редакції, у якій окремо не виділяють контракти, укладені в разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці. Відтоді гарантії, передбачені ч. ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП, поширюються на всі види контрактів, укладених в особливий період, з урахуванням строків військової служби, установлених ч. ч. 2 - 4 ст. 23 Закону № 2232.

Для громадян України, яких приймають на військову службу за контрактом і призначають на посади, згідно з ч. 2 ст. 23 Закону № 2232 установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:

• для осіб рядового складу - 3 роки;

• для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;

• для осіб офіцерського складу, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу, - від 2 до 5 років;

• для інших осіб офіцерського складу - від 1 до 5 років.

Також з 07.01.2017 закріплено можливість в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, продовжити військову службу за новими контрактами на строки, установлені ч. 4 ст. 23 Закону № 2232 (крім випадків, визначених абз. 2 ч. 3 цієї статті).

Строк проходження військової служби згідно з ч. 4 ст. 23 Закону № 2232 може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій службі:

• для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, - на 3 роки;

• для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського і старшинського складу, - на строк від 3 до 5 років;

• для осіб офіцерського складу - на строк від 5 до 10 років.

Для осіб офіцерського складу, які мають право на пенсію за вислугу років, за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 2 до 10 років, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

З 23.06.2017 ч. 4 ст. 23 Закону № 2232 доповнено новим абзацом шостим, де прописано: під час дії особливого періоду для військовослужбовців за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 1 до 10 років, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Отже, на сьогодні за всіма працівниками, які під час особливого періоду на підставі норм Закону № 2232 уклали контракти (зокрема, і нові) на військову службу, зберігають місце роботи, посаду й середній заробіток - до закінчення особливого періоду чи до дня фактичного звільнення (ч. 3 ст. 119 КЗпП). Аналогічну норму містить і ч. 2 ст. 39 Закону № 2232 для працівників, прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці.

Звільнення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП працівника, прийнятого на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, є незаконним, оскільки в цьому випадку потрібно зберігати середній заробіток згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП (постанова ВС (Друга судова палата Касаційного цивільного суду) від 30.05.2018 р. у справі № 554/1596/17).

Працівника призвали на військову службу в першу хвилю мобілізації. Він демобілізувався через два роки, а на початку 2017 р. вступив на військову службу, уклавши трирічний контракт. Через рік його повідомили електронною поштою про звільнення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Чи правомірні дії роботодавця та які санкції загрожують, якщо звільнення було незаконним...