Головні новини минулого тижня (27.08 - 02.09)

ОПЛАТА ПРАЦІ ТА ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

Чи може Держпраці примушувати укладати трудові договори? Чинне законодавство України не містить обов'язкових приписів, у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт. На цьому наголосив Дніпропетровський окружний адміністративний суд в рішенні від 10.08.2018 р. у справі № 804/2857/18, водночас висловивши позицію, що сторони вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

Також суд завважив, що до компетенції органів Держпраці не входить зобов'язувати підприємство та фізичну особу укладати трудовий договір, коли між ними фактично існують відносини іншого характеру, або ж визнавати існуючий між ними договір недійсним.

Виплата зарплати один раз в місяць обійдеться в мінімальний штраф. Строки, періодичність виплати працівникам зарплати за першу половину місяця (авансу), а також її розмір, прописані у ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

А ось який із розмірів штрафів, визначених у ч. 2 ст. 265 КЗпП, слідуватиме, якщо роботодавець виплатить аванс у сумі меншій, аніж половина тарифної ставки, або ж якщо не виплачує аванс, а платить зарплату раз на місяць?

Держпраці у листі від 26.07.2018 р. № 58920/4/4.3-ДП-18 надало розширене роз'яснення з цього питання.

1. У разі порушення строків виплати зарплати НЕ більше як за один місяцьроботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінзарплати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП), незважаючи на періодичність (1 - 2 чи більше разів на рік) вчинення такого порушення.

2. У разі встановлення порушення строків виплати зарплати більше як за один місяць роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінзарплати (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

3. У разі одночасної виплати працівникам зарплати та компенсації втрати частини зарплати у зв'язку з затримкою термінів її виплати, то підстав для звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату зарплати згідно із ст. 265 КЗпП не передбачено.

4. У разі виплати заробітної плати один раз на місяць (непроведення авансових виплат) роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінзарплати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Судова практика за подібних випадків якраз свідчить, що Держпраці в разі порушення вимог ст. 115 КЗпП застосовує саме штраф згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі однієї мінімальної зарплати.. Ця ситуація прокоментована у матеріалі "На скільки оштрафують за несвоєчасну виплату авансу чи виплату його в меншому розмірі" газети "Інтерактивна бухгалтерія".

Виплату індексації необхідно довести первинними документами: Верховний суд. Виплата індексації зарплати має підтверджуватися належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. А відповідно до положень КЗпП та вимог Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР обов'язок доказування відсутності заборгованості перед позивачем із індексації зарплати покладається на роботодавця, а не на працівника.

На ці моменти звертає увагу Верховний суд (Друга судова палата Касаційного цивільного суду) в постанові від 06.06.2018 р. у справі № 695/984/16-ц.

Справа полягала в тому, що позивач (колишній працівник) вимагав стягнути із роботодавця невиплачену індексацію зарплати за період роботи 2001-2012 років.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав розрахункові листи та індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 Пенсійного фонду України, та розрахунок індексації зарплати.

Натомість відповідач додав до матеріалів справи копію особового рахунку форми за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2015 року, в якому у відповідній графі детально вказано про нарахування та сплату індексації, визначено її розмір.

ВС уважає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, оскільки підприємство надало докази нарахування та індексації зарплати позивачу.

При цьому додані позивачем розрахункові листки за період квітень-листопад 2009 року, травень-грудень 2010 року та січень, квітень, травень, серпень, жовтень 2011 року не підписані, не завірені належним чином та не є документами первинного бухгалтерського обліку, тому не є належним доказом цих обставин.

Додані до позовної заяви індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 Пенсійного фонду України, унеможливлюють встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки містять лише звітні дані про загальну суму нарахувань, але не містять даних стосовно структури зарплати.

Як називати посаду керівника бухгалтерської служби бюджетної установи? Однією із форм ведення бухобліку на підприємстві, в установі, організації є створення бухгалтерської служби (структурного підрозділу: управління, відділ, сектор тощо) на чолі з головним бухгалтером або внесення до штату підприємства (установи, організації) посади бухгалтера. Однак яку назву повинен мати цей підрозділ та яке тоді найменування посади у його керівника? Відповідає Мінсоцполітики у листі від 14.03.2018 р. № 411/0/101-18/284.

В бюджетних установах бухгалтерська служба утворюється як самостійний структурний підрозділ, вид якого залежить від обсягу, характеру та складності бухгалтерської роботи, - департамент, управління, відділ, сектор або в бюджетній установі вводиться посада спеціаліста, на якого покладається виконання обов'язків бухгалтерської служби. Це передбачає Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59 (далі - Типове положення).

Отже, у разі утворення в органах виконавчої влади або місцевого самоврядування бухгалтерської служби як відповідного самостійного структурного підрозділу керівництво цим підрозділом здійснює керівник відповідного підрозділу. У цьому випадку допускається застосування подвійної назви посади, наприклад, "Начальник управління - головний бухгалтер", "Начальник відділу - головний бухгалтер", "Начальник сектору - головний бухгалтер", "Завідувач відділу - головний бухгалтер", "Завідувач сектору - головний бухгалтер".

Якщо у бюджетній установі не утворюється бухгалтерська служба, до штатного розпису вводиться посада спеціаліста-бухгалтера певної категорії, яка враховує обсяг, характер та складність бухгалтерської роботи.

З цього приводу в газеті "Інтерактивна бухгалтерія" маємо матеріал "На кого можна покласти обов'язки з ведення бухобліку в бюджетній установі".

ПДФО

ПДФО з компенсації працівникові за придбані товари за власні кошти: Верховний суд відмовив ДФС. Нарешті це сталося і судова суперечка фіскального органу та платника податку дійшла до вищої судової інстанції.

І звісно позитиву додає ту, що Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДФС на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018. В своїй ухвалі від 08.08.2018 р. у справі № 816/909/18 Верховний суд приходить до висновку про наявність законних підстав вважати дану справу такою, що є незначної складності. Тож уважає, що рішення судів попередніх інстанцій не підлягають касаційному оскарженню.

Відмітимо, що Харківський апеляційний адміністративний суд в постанові від 12.07.2018 р. у справі № 816/909/18 підтримав рішення суду першої інстанції та фактично теж став на бік платника податків.

Колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції, що при виплаті працівнику суми витрат здійснених ним при виконанні трудових обов'язків на підприємстві (зокрема, купівля канцелярії, палива чи конвертів) такий працівник не отримує доходу, а, відтак, об'єкт оподаткування з ПДФО відсутній.

Буде сподіватися, що таким чином буде поставлена крапка в суперечливій позиції ДФС, за якою фіскальний орган продовжує наполягати на оподаткуванні компенсації працівникові за витрачені власні кошти на придбані товари.

Українське підприємство власним коштом оплачує проживання іноземця: що з ПДФО. Дохід у вигляді вартості послуг проживання фізичної особи - нерезидента на території України, які оплачуються юридичною особою - резидентом за власний рахунок, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого нерезидента як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

При цьому згідно з Довідником ознак доходів вказаний дохід відображається податковим агентом у податковому розрахунку ф. № 1ДФ під ознакою доходу "126".

Податківці в ІПК від 20.08.2018 р. № 3592/6/99-99-15-01-15/ІПК також зазначили: згідно з п. 70.5 ПКУ фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.

БЮДЖЕТНІ РАХУНКИ

Перевели на нове місце обліку - не забудьте сплачувати податки на інші бюджетні рахунки. Помилкове перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені строки на інший рахунок, призначений теж для надходжень до Держбюджету, має квалiфiкуватися як дiя, хоча й помилкова. Оскільки дiї не мiстять ознак бездiяльностi платника податкiв, то під час сплати ним узгодженої суми грошового зобов'язання не можуть бути пiдставою для застосування штрафiв.

Про це йшлося у постанові ВСУ від 16.06.2015 р. У справі № 21-377а15.

Аналогічну позицію Верховний озвучив у постанові від 01.08.2018 р. у справі № 813/2487/17.

Проте варто відміти, що особливістю цієї справи був той факт, що рішенням ДФС було змінено основне місце обліку підприємства як великого платника податків шляхом переведення із об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Львівській області до Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС, що спричинило зміну рахунків для сплати податків.

Ось чому платник податків помилився із реквізитами бюджетного рахунку, адже сплатив його за попереднім місцем обліку.

Коментар до одного із судових рішень можна переглянути у матеріалі "Помилка в платіжці із кодом доходів бюджету ? несвоєчасність сплати податку" в газеті "Інтерактивна бухгалтерія".

РРО

Чи застосовується 50-тисячне обмеження при розрахунках через платіжний термінал? Розрахунок фізичної особи з суб'єктом господарювання за товари, надані послуги за допомогою платіжної картки через платіжний термінал, встановлений в установі торгівлі / торгових послуг, що належать такому суб'єкту господарювання - не вважатиметься готівковим розрахунком

Податківці в ІПК ГУ ДФС в м. Києві від 21.08.2018 р. № 3629/ІПК/26-15-14-09-15 зазначають, що обмеження, встановлені пп. 1 п. 7 розд. II Положення № 148 при проведенні розрахунків фізичних осіб із суб'єктом господарювання за допомогою платіжної картки через платіжний термінал - не поширюється на розрахунки таких фізичних осіб.

Нагадаємо, що мова йде про обмеження у 50 000 грн при здійсненні готівкових розрахунків між фізичними особами та суб'єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами.

Про особливості використання платіжних терміналів читайте у статті "Платіжний термінал під час розрахунків: для чого й коли він потрібен" сервісу "Інтерактивна бухгалетрія".

ПДВ

Вчасно не зареєстрували ПН в ЄРПН через недостатню реєстраційну суму - штрафу не уникнути. Для реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування п. 201.10 ПКУ встановлені граничні строки. При цьому суми ПДВ на підставі своєчасно зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування включаються до податкового кредиту протягом 1095 к. дн. з дати складання відповідної податкової накладної/розрахунку коригування.

А ось суми ПДВ із несвоєчасно зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 к. дн. з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування.

Суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, не зареєстрованих в ЄРПН, не можуть бути включені до податкового кредиту.

При цьому згідно з п. 120¹.1 ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст. 192 та ст. 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах.

Водночас, згідно з п. 35 підрозділу 2 р. XX ПКУ норми п. 120¹.1 ПКУ не застосовуютьсяпри порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року. Інших винятків в частині застосування п. 120¹.1 ПКУ (у т. ч. у разі порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування через недостатність суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН) чинним законодавством не передбачено.

Див. ІПК ДФСУ від 21.08.2018 р. № 3637/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

"Компенсувати" податковий кредит за допомогою договору не вдасться: позиція суду. Столичний Господарський суд перконаний: вимога належним чином скласти і зареєструвати податкову накладну - обов'язок, що лежить у площині податкового законодавством. Тож, така вимога (хоч і зафіксована договором) не може вважатися господарським зобов'язанням, що, у свою чергу, виключає можливість застосовувати господарські санкції за таке порушення.

У своєму рішенні від 02.07.2018 у справі № 910/4959/18 суд, зазначив наступне: "невиконання відповідачем зобов'язання, яке виникає не за договором підряду (а з податкових правовідносин), не може бути підставою для покладення на підрядника господарської відповідальності у вигляді штрафних санкцій, які застосовуються лише в разі порушення стороною умов договору підряду або, маючи компенсаційну природу, - по факту настання реальних негативних наслідків у іншої сторони, настання яких позивач суду не довів".

Нагадаємо: подібні висновки, свого часу, зробив і Верховний суд (див., зокрема постанову по справі № 902/380/17 від 13.04.2018 року).

Аванс за товари (послуги) повертає новий боржник: які ПДВ-наслідки. а договором купівлі-продажу товарів/послуг покупець перерахував постачальнику аванс, але товари/послуги постачальник так і не поставив. Натомість було укладено договір про переведення боргу постачальником (боржником) на нового боржника, який повернув авансовий платіж покупцю. Які ж будуть ПДВ-наслідки здійснення таких операцій?

Податківці зазначили ось що:

· платник ПДВ - постачальник товарів/послуг на дату отримання авансового платежу від покупця за такі товари/послуги зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН;

· операція з торгівлі борговими зобов'язаннями (не передбачається постачання товарів/послуг), яка здійснюється за грошові кошти, не є об'єктом оподаткування ПДВ, а тому за такою операцією у платника податку податкові зобов'язання з ПДВ не виникають;

· враховуючи те, що після переведення боргу постачальником (боржником) на нового боржника повернення авансового платежу покупцю здійснюється новим боржником, а не постачальником (боржником), законодавчі підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної на зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у постачальника (боржника) відсутні, оскільки не виникає жодної з обставин, зазначених у п. 192.1 ПКУ;

· оскільки згідно з умовами цивільно-правового договору покупець після переведення боргу постачальником (боржником) на нового боржника не отримуватиме товар, за який було сплачено авансовий платіж (засоби захисту рослин) та має отримати від нового боржника частково товар (продукцію власного виробництва постачальника) та грошові кошти, то такий покупець втрачає право на раніше сформований податковий кредит з ПДВ на підставі податкової накладної, складеної і зареєстрованої в ЄРПН постачальником (боржником) за операцією з постачання засобів захисту рослин на дату отримання авансового платежу. У даному випадку покупець зобов'язаний зменшити суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту, шляхом нарахування податкових зобов'язань з ПДВ та складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами, визначеними п. 198.5 ПКУ.

Див. ІПК ДФСУ від 20.08.2018 р. № 3596/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Про залік зустрічних однорідних вимог ми детально розповідали в матеріалах сервісу "Інтерактивна бухгалтерія":

• "Залік зустрічних однорідних вимог: ПДВ-аспекти";

• "Залік зустрічних однорідних вимог: юридичні аспекти";

• "Залік зустрічних однорідних вимог: податковий і бухгалтерський облік".

Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку в Facebook щоб завжди залишатися в курсі актуальних бухгалтерських подій