Цей звіт з'явився ще в 2005 році. Однією з причин його появи було бажання контролюючих органів, власників суб'єктів господарювання, інвесторів й інших зацікавлених осіб детальніше відстежити показники діяльності підприємств, що працюють в окремих напрямах (наприклад, виробляють товари та займаються будівництвом, вирощують сільгосппродукцію та надають послуги) або мають підрозділи в різних місцях. Саме тому було вирішено згрупувати за сегментами показники за видами діяльності, напрямами чи розташуванням підрозділів. До того ж появі цього звіту в України можна завдячувати й міжнародній практиці, адже подібний звіт використовують в інших країнах дуже давно.
Хто складає
Обов'язок заповнювати форму № 6 покладено на (п. 2 П(С)БО 29):
- підприємства, організації та інші юрособи (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які зобов'язані оприлюднювати річну фінзвітність. Перелік таких осіб визначено ст. 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон про бухоблік) (детальніше про це читайте "Хто зобов'язаний оприлюднювати фінансову звітність");
- підприємства, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг). До них належать суб'єкти господарювання, які на ринку товару не мають жодного конкурента або ж конкуренція незначна внаслідок обмежених можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів і збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин (ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 р. № 2210-III);
- підприємства, якщо стосовно їхньої продукції (товарів, робіт, послуг) до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін, у т.ч. підприємства, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги із централізованого водопостачання та водовідведення.
Не повинні складати форму № 6 (п. 2 П(С)БО 29):
- малі підприємства (це саме, як на нас, стосується і мікропідприємств, які звітують згідно з НП(С)БО 25 "Спрощена фінансова звітність");
- неприбуткові організації;
- банки. Частина 3 ст. 14 Закону про бухоблік зобов'язує банки оприлюднювати річну фінзвітність. Водночас вони підпадають під винятки, на які не поширюється П(С)БО 29, та повинні складати звітність за МСФЗ (п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, далі - Порядок № 419). Це скасовує щодо них обов'язок заповнювати й подавати національну форму № 6;
- бюджетні установи;
- підприємства, які відповідно до законодавства складають фінзвітність за міжнародними стандартами.
За бажанням форму № 6 можуть складати всі суб'єкти господарювання для власних потреб, але подавати її в держоргани не потрібно.
Після того, як ми визначили, кого стосується заповнення вказаної звітності, розгляньмо, які бувають сегменти і як їх виділяти на підприємстві.
Про "Заповнення Форми № 6" та "Шпаргалка заповнення фінзвітності за сегментами" читайте в матеріалі видання "Інтерактивна Бухгалтерія" за посиланням. Для отримання доступу до вищезазначених та інших матеріалів сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" - скористайтеся ТЕСТОВИМ 3-денним доступом до сервісу. |
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.