Різновиди податкових запитів у трансфертному ціноутворенні

У даній статті ми поговоримо про типи податкових запитів у сфері трансфертного ціноутворення, про роль даних запитів при проведенні моніторингу контрольованих операцій, розберемось, коли податкова надсилає ці запити.

Диджиталізація аналізу ризиків у трансфертному ціноутворенні

Для розуміння питання важливості використання органами контролю запитів в процесі проведення перевірок у трансфертному ціноутворенні спочатку розкриємо суть диджиталізації процесів аналізу ризиків у трансфертному ціноутворенні органами контролю, який і надалі триватиме.

Державна податкова служба на виконання Національної стратегії доходів до 2030 року в рамках Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) розробила і впровадила ІТ-рішення «Автоматизована система роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення» з метою вдосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням. Як сподіваються самі податківці, даний процес дозволить:

• полегшити виявлення ризиків в трансфертному ціноутворенні в процесі аналізу контрольованих операцій;

• структурувати вхідні дані для проведення моніторингу контрольованих операцій;

• автоматично визначати, групувати та аналізувати контрольовані операції в розрізі контрагентів;

• виявляти тенденції щодо податкових правопорушень в трансфертному ціноутворенні;

• посилити контроль податкових органів за дотриманням правил трансфертного ціноутворення.

Як бачимо, процес диджиталізації збільшує можливості податкових органів при здійсненні контролю за дотриманням правил трансфертного ціноутворення, та одночасно впливає на становище підприємства. Відтепер підприємства мають бути більш готовими у будь-який момент до отримання податкових запитів та перевірок.

Як правило види таких запитів застосовуються податковою службою один за одним. Підставою для їх надання є питання, що виникають стосовно обсягу декларування операцій у Звіті про контрольовані операції. Окремою підставою є питання щодо ділової мети контрольованих операцій, щодо їх прибутковості та рентабельності в цілях оподаткування, відповідності ринковим цінам на продукцію тощо.

У ході опрацювання інформації, що стосується платників податку, органи контролю можуть звернутись до таких платників податків або інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (відповідно до законодавства) та її документального підтвердження. Так, протягом 2022-2024 років органами контролю було надіслано 338 запитів щодо подання документації з трансфертного ціноутворення, також за цей період було проведено 37 перевірок щодо дотримання платниками податків принципу «витягнутої руки».

Орган контролю в ході проведення перевірки платника податку щодо здійснених контрольованих операцій може надсилати декілька типів запитів. Давайте розбиратись, які запити і коли направляються органом контролю платникам податків.

Інформаційний запит на етапі первинного аналізу контрольованих операцій

Інформаційний запит на етапі первинного аналізу здійснених контрольованих операцій (перший запит) згідно з пп. 73.3.1 ПКУ - це запит про надання пояснень, документів щодо здійснених операцій з нерезидентом та даних бухгалтерського обліку.

Незалежно від факту подання платником податку Звіту про контрольовані операції за відповідний звітний період органи контролю проводять первинний аналіз інформації про здійснені платником податку контрольовані операції.

На цьому етапі податківці зіставляють показники податкової та фінансової звітності; порівнюють ціни та умови здійснення платником податку контрольованих та неконтрольованих операцій. Даний аналіз відбувається з метою встановлення відповідності умов контрольованих операцій платника податку принципу «витягнутої руки». У разі невідповідності виявляються факти та обсяги заниження податкових зобов'язань таким платником.

У разі, якщо контрольовані операції здійснювались із сировинними товарами, то порівняння рівня цін, встановлених в умовах здійснених операцій, проводиться із котирувальними цінами, а рентабельність порівнюється із середньогалузевим значенням відповідного показника рентабельності. Усі ці дослідження проводять окремі відділи податкової служби. У межах цих заходів первинного аналізу податкова служба також вивчає дані митної бази. Зокрема, проводиться відбір операцій з низькоподатковими юрисдикціями. А ми знаємо, що операції із нерезидентами, які зареєстровані в таких низькоподаткових юрисдикціях, підпадають під контроль за трансфертним ціноутворенням.

Ще по митній базі можна відібрати контрагентів за Постановою №480. Це нерезиденти, які мають організаційно-правову форму, яка дозволяє їм в країні їх реєстрації не сплачувати, або платити за мінімальними ставками корпоративний податок. І ми також, звісно знаємо, що операції із такими контрагентами підпадають під контроль за трансфертним ціноутворенням.

Хоча даний аналіз і не є перевіркою, він передбачає досить багато процедур. Фактично, можна стверджувати, що результати такого аналізу - це вже навіть більша частина результатів самої податкової перевірки.

Окрім того, внаслідок моніторингу (первинного аналізу) може бути і результат, коли податкова служба знімає всі свої питання щодо трансфертного ціноутворення. Будь-які податкові наслідки для компанії тоді не виникають.

В ході здійснення такого первинного аналізу та відповідно до пп. 73.3.1 ПКУ органи контролю з метою отримання роз'яснень та коментарів щодо досліджуваних контрольованих операцій мають право письмово звернутися до платника податку із запитом про надання інформації. Це ще не запит про надання документації з трансфертного ціноутворення. Але в практиці бувають випадки, коли в такому запиті міститься прохання надати документальне підтвердження відповідності здійснених операцій принципу «витягнутої руки». Звісно, таке підтвердження сформовано в самій документації з трансфертного ціноутворення. Ми радимо платникам податку надавати у відповідь на такі запити оформлену Документацію.

Формати запитів про надання інформації

Відповідно до ст. 42 ПКУ листування платників податків та органів контролю (у т. ч. отримання запитів) може здійснюватись двома шляхами:

• листи надсилаються на податкову адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику);

• листи надсилаються засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Документ, надісланий органом контролю в електронний кабінет, вважається врученим, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України ”Про електронні документи та електронний документообіг” та ”Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків та/або фінансовому агенту.

Вплив результатів первинного аналізу інформації на подальші запити

Чи направляти платнику податків наступні запити, орган контролю приймає рішення на підставі отриманих результатів в ході первинного аналізу інформації (моніторингу) про здійснені контрольовані операції.

Також на підставі результатів проведеного первинного аналізу інформації про здійснені контрольовані операції органом контролю приймається рішення, чи призначати перевірку платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки».

Запит про надання документації (другий запит)

Даний тип запиту містить наміри податкової служби отримати документацію з трансфертного ціноутворення. Запит щодо подання документації з трансфертного ціноутворення надсилається не раніше 1 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено.

В ході перевірки органами контролю поданих звітів та повідомлень платниками податків аналізується:

• повнота відображеної інформації у звіті про контрольовані операції та в повідомленні про участь у міжнародній групі компаній (обсяги господарських операцій; нерезиденти);

• результати фінансово-господарської діяльності платника податків (збитковість протягом декількох періодів поспіль, невідповідність рівня рентабельності здійснених операцій середньогалузевому рівню; значний обсяг здійснених операцій з пов'язаними особами - нерезидентами, які включені в Постанову №1045 або Постанову №480; наявність «нетипових» для платника податків операцій; та інші критерії);

• результати аналізу звітів у розрізі країн, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Якщо аналіз звітів (з урахуванням результатів первинного аналізу інформації про здійснені контрольовані операції) свідчить про невідповідність умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», тоді на рівні центрального органу ДПС приймається рішення щодо доцільності або недоцільності направлення органом контролю запиту до платника податків про подання документації.

Наголошуємо, що в цьому запиті документація запитується ще при не розпочатій перевірці. Але у разі її не надання органу контролю, вже є підстави для застосування штрафів.

У ході отримання документації орган контролю:

• перевірятиме повноту розкриття інформації та її відповідність законодавчим нормам (пп. 39.4.6 ПКУ);

• аналізуватиме відповідність умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;

• аналізуватиме наявність ділової мети при здійсненні таких контрольованих операцій.

За результатами аналізу отриманої документації податковим органом приймається рішення щодо наявності ризиків трансфертного ціноутворення. І, таким чином, формуються висновки про доцільність або недоцільність проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».

Запит про надання майстер-файлу

Якщо аналіз звіту про контрольовані операції та звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (з урахуванням результатів первинного аналізу інформації про здійснені контрольовані операції) свідчить про невідповідність таких контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», тоді на рівні центрального органу ДПС приймається рішення щодо доцільності або недоцільності направлення запиту платнику податків про надання майстер-файлу.

Запит про надання інформації (згідно з пп. 39.4.9 ПКУ)

Даний запит можна назвати уточнювальним, він направляється платникам податку після отримання податковими органами документації з трансфертного ціноутворення.

Застосовується він у разі виявлення недоліків у формуванні документації. Тобто, за даним запитом «на уточнення», податкова служба запитує додаткові пояснення, отримує додаткові матеріали та аргументацію, яких не вистачало у наданій документації ТЦУ.

Таким чином, в ході перевірки документації з трансфертного ціноутворення або поданого майстер-файлу податковим органом можуть надсилатись додаткові інформаційні запити платнику податків. Такі запити можуть надсилатись за наявності наступних умов:

• або документація не містить інформації відповідно до обсягу, передбаченого пп. 39.4.6 ПКУ;

• або майстер-файл не містить інформації відповідно до обсягу, передбаченого пп. 39.4.7 ПКУ;

• або ж в документації/майстер-файлі неналежно обґрунтована відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Найпоширеніші питання в запитах органів контролю

Серед найпоширеніших питань в запитах є наступні:

• надання пояснень невідповідності даних у Звіті про контрольовані операції з даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС);

• пояснення щодо вибраного методу трансфертного ціноутворення платником податків;

• невключення операцій до Звіту про контрольовані операції;

• надання пояснень щодо не проведення так званих 30-відсоткових коригувань;

• пояснення щодо підстав здійснення «нетипових», на думку податкової служби, операцій;

• невідповідність заявленої у Звіті про контрольовані операції рентабельності ринковим умовам.

Терміни надання платниками податків відповідей на запити

Відповідь на первинний (інформаційний запит) згідно з пп. 73.3.1 ПКУ має надаватись протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідь на запит щодо подачі документації з ТЦУ має надаватись протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту.

Відповідь на запит про надання інформації (згідно з пп. 39.4.9 ПКУ) має надаватись протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту.

Проведення позапланових перевірок

За результатами проведеного первинного аналізу інформації про здійснені контрольовані операції та аналізу документації з трансфертного ціноутворення органом контролю може прийнятись рішення щодо проведення позапланових перевірок платника податків у наступних випадках:

• у разі порушень строків платником податку щодо надання відповіді на запит про надання інформації (згідно з пп. 39.4.9 ПКУ) буде ініційована документальна позапланова перевірка з метою фіксації порушення платником податків вимог підпункту 39.4.9 Кодексу;

• невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» є підставою для проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» та відповідно до пп. 78.1.14 ПКУ;

• відсутність розумної економічної причини (ділової мети) є підставою для проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» та відповідно до пп. 78.1.14 ПКУ;у разі неподання (несвоєчасного подання) документації та/або майстер-файлу проводиться документальна позапланова перевірка з метою фіксації порушення платником податків вимог п. 39.4 Кодексу.

Висновки

Хочемо зауважити, що значно більше запитів від податкової служби в питаннях трансфертного ціноутворення отримується саме на етапі моніторингу (первинного аналізу інформації про здійснені платником податку контрольовані операції).

Вже при перевірці відбувається більше документальна робота на підприємстві. Певний масив даних аналізується в офісі податкової служби. Адже звісно, щоденно протягом строку перевірки у 18 місяців податківці не будуть присутні в офісі. Але такий тривалий термін перевірки є обґрунтованим. Оскільки може виникнути потреба направлення українською податковою службою запиту до податкових установ інших країн. Відповіді на ці запити можуть очікуватись тривалий час, а їхні матеріали обов'язково враховуються в результатах перевірки.

Таким чином, якщо виважено підійти до спілкування з податковою службою і завчасно підготувати всі матеріали щодо здійснених контрольованих операцій, то перевірки цілком можна уникнути.