Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Нові реєстри рахунків та посилення фінмоніторингу: аналіз проєктів про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)

10.30, 13 червня 2025
137
0

Європейська інтеграція України є одним із ключових напрямів сучасної державної політики

Європейська інтеграція України визначає не лише зовнішньополітичний курс, а й глибоко впливає на внутрішні трансформації країни. Із часу підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС гармонізація національного законодавства з правовими нормами ЄС набула системного характеру та стала важливим інструментом правової модернізації. Варто розуміти, що впровадження реформування вітчизняних нормативно-правових актів та гармонізація законодавства потребує глибокого перегляду чинного українського законодавства щодо різних сфер суспільного життя.

Від початку реалізації стратегічного курсу розвитку в напрямі євроінтеграції відбулося чимало змін у сучасному правовому регулюванні України у сфері антикорупційного законодавства, податкової та митної політики тощо.

Однак важливим етапом гармонійного входження України до європейського простору є запровадження єдиної платіжної системи з країнами ЄС. У зв'язку із цим сьогодні постає питання впровадження реєстру банківських рахунків фізичних осіб та внесення змін до процедури фінмоніторингу, а також приєднання України до системи банківських європлатежів SEPA. Таке реформування передбачається пакетом ухвалених законопроєктів, що вже зареєстровані у Верховній Раді України (№ 13233, № 13238).

Варто зауважити, що SEPA (Single Euro Payments Area) - це єдина зона платежів у євро, яка має на меті спростити й гармонізувати міждержавні перекази в євро. Основними цілями SEPA є переведення міжнародних переказів у євро в межах зони на рівень внутрішніх переказів, а також зниження вартості та збільшення швидкості таких переказів.

Приєднання України до SEPA відкриває нові можливості для громадян та українського бізнесу, а саме:

  • зменшення вартості переказів у євро;

  • підвищення швидкості розрахунків;

  • спрощення розрахунків для бізнесу, адже українські компанії зможуть відкривати рахунки в євро, інтегровані у SEPA, що полегшить торгівлю з партнерами з ЄС;

  • інтеграція фінансової інфраструктури з європейською.

Щодо нормативних положень, викладених у законопроєктах № 13233 та № 13238, то основна увага в них зосереджується на створенні реєстру рахунків й індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Своєю чергою, передбачається, що адміністратором та держателем наведеного вище реєстру буде Державна податкова служба.

Щодо даних, які міститиме цей реєстр, передбачено таке:

  • П.І.Б. власника банківського рахунка, рахунка в цінних паперах, платіжного, іншого рахунка / електронного гаманця, орендаря банківського сейфа;

  • П.І.Б. кінцевих бенефіціарних власників (за наявності) власника банківського рахунка, рахунка в цінних паперах, платіжного, іншого рахунка / електронного гаманця, орендаря (поклажодавця) індивідуального банківського сейфа та осіб (за наявності), які діють від його імені;

  • податковий номер;

  • унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) власника, кінцевих бенефіціарних власників;

  • інформація про відкриті/закриті банківські рахунки, рахунки в цінних паперах, платіжні й інші рахунки / електронні гаманці, яка включає дані про дату відкриття/закриття, номер IBAN, код валюти, дані про депозитарну, банківську, іншу фінансову установу, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей;

  • інформація про індивідуальні банківські сейфи, яка включає номер та дату договору про надання індивідуального банківського сейфа, дату початку та строк дії, дату припинення договору, дані про осіб, які мають доступ до сейфа, ідентифікатор, дані про банк.

Як зазначають автори законопроєктів, реєстр не міститиме інформації щодо руху коштів та їх залишку на рахунках громадян, а також інформації про вміст сейфів, що забезпечує збереження банківської таємниці. Однак у будь-якому разі створення подібного реєстру викликає занепокоєння через можливі зловживання та поширення персональних даних громадян.

Також важливим нововведенням є створення, окрім реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних, ще одного - реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень. Держателем й адміністратором якого буде знову ж таки - Державна податкова служба.

Щодо даних, які планується включити до реєстру, зазначається таке:

<…>

Зареєструйтесь в LIGA360, щоб читати далі. Отримайте доступ до розширеної бази найновішої інформації та актуальної аналітики через простий пошук одним рядком і тонку фільтрацію.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему