Останнім часом в Україні дедалі більшої актуальності набуває проблема оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців (ФОП), які можуть зараховуватися на різні банківські рахунки. На практиці досить поширеними є ситуації, коли кошти від підприємницької діяльності надходять не на рахунок, безпосередньо відкритий для ФОП, а на рахунок фізичної особи. Окремо загострилися питання отримання доходів ФОП на рахунки в іноземних банках або у платіжних системах.
Усе це породжує правову невизначеність щодо застосування належного режиму оподаткування таких доходів. Податкова служба в подібних ситуаціях традиційно займає доволі фіскальну позицію. Саме тому в цій статті ми пропонуємо розглянути кілька показових роз'яснень Державної податкової служби України та окреслити власне бачення проблемних аспектів, з якими стикаються платники податків.
Отримання доходів від різних видів діяльності на один рахунок ФОП
Перший проблемний блок стосується отримання однією особою доходів одночасно як ФОП і як особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, на один банківський рахунок - зокрема, рахунок, відкритий для ФОП. У цьому контексті заслуговує на увагу індивідуальна податкова консультація ДПС № 5856/ІПК/99-00-24-03-03 від 03.11.2025 р.
У зазначеній консультації йшлося про ситуацію, коли особа отримувала підприємницькі доходи як ФОП, а також доходи від незалежної професійної діяльності (арбітражного керуючого) на один і той самий рахунок, відкритий для ФОП. Очевидно, що такий підхід був обраний з міркувань оптимізації адміністративних витрат та економії часу.
У зв'язку з цим платник податків звернувся до податкової служби за індивідуальною консультацією, зокрема щодо таких питань:
1. Чи може платник податків отримувати доходи від підприємницької діяльності та незалежної професійної діяльності на один рахунок ФОП за умови, що оподаткування здійснюватиметься відповідно до виду доходу із застосуванням належних податкових ставок?
2. Чи є отримання доходів від різних видів діяльності на один рахунок порушенням вимог законодавства?
3. Чи зобов'язаний платник податків відкривати окремі рахунки для кожного виду діяльності?
LIGA360 допоможе працювати ефективно та уникати ризиків. Замовляй рішення зараз.
Відповідаючи на ці питання, податкова служба, посилаючись на Інструкцію НБУ № 162, дійшла висновку про необхідність відкриття окремих рахунків для отримання доходів різних категорій та їх зарахування відповідно до джерела походження. Дійсно, згідно згаданої інструкції:
«10. Фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.»
Втім, виникає питання, наскільки таке порушення Інструкції впливає на оподаткування доходів, що надходять на рахунок платника податків та чи обґрунтовано це законодавчо?
Доходи ФОП на іноземних рахунках та у платіжних системах
Проблематика кваліфікації доходів стає ще більш загостреною у випадках, коли ФОП - платник єдиного податку отримує дохід від своєї звичайної підприємницької діяльності на рахунок, відкритий в іноземному банку або в іноземній платіжній системі.
У цьому зв'язку показовою є індивідуальна податкова консультація ДПС від 31.10.2025 р. № 5826/ІПК/99-00-24-03-03. У ній платник податку, який реалізує товари через іноземний маркетплейс, поцікавився, яку саме суму слід визнавати доходом для цілей оподаткування єдиним податком: фактичну суму, що надходить на рахунок ФОП у платіжній системі Payoneer з урахуванням комісії маркетплейсу, чи повну (номінальну) вартість товару, сплачену покупцем.
Податкова служба дійшла висновку, що доходом ФОП - платника єдиного податку є повна вартість товару без урахування комісії маркетплейсу. Крім того, у відповіді ДПС було зазначено наступне:
«Також зауважуємо, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунку, відкритому у системі Payoneer, тобто не зараховуються на рахунок, відкритий у банківській установі України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунок в Україні, який відкритий для власних потреб, то такі кошти оподатковуються як іноземний дохід за правилами, встановленими для платників податків - фізичних осіб.»
Спрости рутинні завдання бухобліку з новою LIGA360! Всі джерела для бухгалтера тепер зібрані в єдиному рішенні: аналітика, законодавство, ситуації, коментарі та роз'яснення держорганів. Детальніше за посиланням.
Таким чином, з позиції ДПС кошти, отримані підприємцем на рахунок у платіжній системі та не перераховані на банківський рахунок ФОП в Україні, вважатимуться іноземних доходом та підлягають оподаткуванню за загальними правилами - за ставкою 18 % податку на доходи фізичних осіб та 5 % військового збору.
Водночас, у згаданій ІПК Податкова служба зазначає наступне:
«Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 ПКУ).»
Тобто фактично податкова визнає, що дохід від реалізації товарів, отриманий на іноземний рахунок визнається доходом ФОП - платника єдиного податку на дату надходження коштів. Однак, якщо ці кошти залишаються на іноземному рахунку підприємця та не перераховуються на український, такі надходження мають перекваліфіковуватися у іноземний дохід з відповідними податковими наслідками. Ми вважаємо таку позицію непослідовною та необґрунтованою, що тільки додає правової невизначеності для діяльності приватних підприємців.
Продовжуючи питання порушення підприємцями регулятивних вимог, зазначаємо, що до операцій ФОП з експорту більшості послуг не застосовуються правила строків граничних розрахунків відповідно до валютного законодавства, а отже і порушити їх українські підприємці не можуть. Іноземні банки та платіжні установи ж взагалі не мають регулювання щодо режимності доходів, отриманих власником рахунку, у цьому аспекті ФОПам теж порушувати нічого.
Особливо гостро така позиція ДПС України проявляється щодо релокованих українських громадян, які проживають за кордоном і для яких зберігання коштів в іноземній валюті є об'єктивною необхідністю. Водночас ці обставини фактично залишаються поза увагою податкових органів.
Варто також зауважити, що Податковий кодекс України (ПКУ) містить вичерпний перелік обмежень для платників єдиного податку. При цьому серед таких обмежень відсутні будь-які вимоги щодо того, на рахунки якої саме країни мають надходити підприємницькі доходи. Для порівняння, аналогічні обмеження прямо передбачені у спеціальних податкових режимах, зокрема щодо визначення об'єкту оподаткування резидента правового режиму Дія Сіті:
«141.9*1.2. Об'єктом оподаткування резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах є операції з:
141.9*1.2.7. виплати (переказу), що здійснюється у грошовій формі та/або у відмінній від грошової формі на користь нерезидента (крім випадків здійснення таких операцій нерезидентом через його постійне представництво в Україні) у зв'язку з:
а) погашенням боргових зобов'язань (у тому числі процентів, комісій, інших винагород, відшкодувань, штрафів, пені) за кредитами (позиками), що не зараховані на рахунки в українських банках або не спрямовані на оплату майна, що знаходиться на території України або імпортоване на митну територію України;»
LIGA360 робить бухгалтерію зрозумілою та зручною. Аналітика, новації, практичні рішення - замов презентацію сьогодні.
З огляду на викладене, ми не можемо погодитися з позицією ДПС, висловленою у індивідуальних податкових консультаціях, згаданих вище. Вважаємо її надмірно формалізованою та такою, що створює зайве додаткове адміністративне навантаження для платників податків. На наш погляд, вирішальним при оподаткуванні має бути саме економічна сутність доходу, а не технічний рахунок, на який цей дохід зараховується.
Варто зазначити, що порушені питання та відповідна позиція Державної податкової служби не є новими та транслювалися і раніше. Зокрема, хочемо навести індивідуальну податкову консультацію від 13.11.2023 р. № 4080/ІПК/99-00-24-03-03-06, яка була надана безпосередньо за нашим запитом. Ми звернулися до податкового органу з метою отримати практичні роз'яснення щодо оподаткування доходів ФОП - платника єдиного податку, зокрема з'ясувати відповіді на такі питання:
1. Чи має право ФОП відкривати рахунки в іноземних банках?
2. Чи вважаються доходи, отримані ФОП - платником єдиного податку від нерезидентів на рахунок, відкритий в іноземній банківській установі, доходом у розумінні п. 292.1 Податкового кодексу України?
3. Чи підлягають такі доходи оподаткуванню єдиним податком?
Втім, відповідь податкового органу з самого початку ґрунтувалася на концептуальній помилці. Контролюючий орган фактично неправильно визначив суб'єкта запиту, розглядаючи ситуацію так, ніби рахунок за кордоном відкриває звичайна фізична особа - резидент України, а не фізична особа-підприємець, яка здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування. Такий підхід змістив акценти аналізу та унеможливив надання відповіді по суті поставлених питань.
Замість аналізу податкових наслідків для ФОП податківці зосередилися на загальних положеннях валютного та зовнішньоекономічного законодавства, наголошуючи на тому, що фізичним особам-резидентам не заборонено відкривати рахунки в іноземних банках. Надалі дохід, отриманий з-за кордону, був автоматично кваліфікований як дохід фізичної особи, а не як результат підприємницької діяльності ФОП, що дозволило дійти висновку про його оподаткування за правилами ПДФО та військового збору.
З огляду на відсутність у наданій індивідуальній податковій консультації релевантних відповідей на запитання, порушені у запиті, а також у зв'язку з неправильним визначенням предмета запиту, ми вирішили звернутися до суду з позовом про визнання такої консультації протиправною та її скасування.
Більше аналітичних матеріалів за темою є в LIGA360. Замовте презентацію менеджера прямо сьогодні.
Суд, своїм Рішенням у справі №320/46060/23 від 29 січня 2025 року, аналізуючи зміст цієї консультації, фактично констатував наступне: податковий орган відповів не на те питання, з яким звертався платник податків. Помилкова кваліфікація рахунку як такого, що відкривається не для ФОП, а для фізичної особи-резидента, призвела до неправильного застосування норм податкового законодавства та позбавила консультацію практичної цінності. Урешті-решт, індивідуально податкову консультацію було скасовано у першій інстанції. Цей кейс наочно демонструє системну проблему формального підходу контролюючих органів, який змушує підприємців шукати не роз'яснень, а судового захисту своїх прав.
Отже, висвітлені роз'яснення свідчать про сталу тенденцію податкових органів до формального та фіскального підходу у питаннях оподаткування доходів платників податків. Акцент робиться не на економічній суті операцій і статусі платника податків, а на технічних аспектах зарахування коштів, які не завжди чітко врегульовані нормативно. Така практика створює правову невизначеність, ускладнює ведення бізнесу та зрештою змушує підприємців відстоювати свої права в судовому порядку.
Непослідовні та нечіткі роз'яснення українських податкових органів викликають занепокоєння й у іноземних банків та платіжних установ. Для них залишається незрозумілим, у якому правовому статусі слід обслуговувати українських клієнтів і які внутрішні комплаєнс-процедури необхідно запроваджувати, аби не створювати ризиків з боку контролюючих органів. Така невизначеність ускладнює доступ українського бізнесу до міжнародних фінансових інструментів і може перешкоджати масштабуванню на зовнішніх ринках.
Дмитро Михайленко - керуючий партнер
Crowe Mikhailenko, президент Асоціації
податкових консультантів, голова Комітету
підприємців з податкових питань при ТПП
України, голова податкового комітету КБУ
Богдан Левчинський - молодший спеціаліст
практики міжнародного оподаткування
Crowe Mikhailenko
Нова LIGA360 допоможе вивчити цю тему детальніше. Аналітика від експертів, роз'яснення держорганів, практичні кейси та їх вирішення. Замовте персональну презентацію для ваших потреб.
