Мы даем ЗНАНИЯ для принятия решений, УВЕРЕННОСТЬ в их правильности и ВДОХНОВЛЯЕМ на развитие честного бизнеса, как основного двигателя развития Украины
КРУПНОМУ БИЗНЕСУ
СРЕДНЕМУ и МЕЛКОМУ БИЗНЕСУ
ЮРИДИЧЕСКИМ КОМПАНИЯМ
ГОСУДАРСТВЕННОМУ СЕКТОРУ
РУКОВОДИТЕЛЯМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
Для ФЛП
ПЛАТФОРМА
Единое информационно-коммуникационное пространство для бизнеса, государства и социума, а также для профессиональных сообществ
НОВОСТИ
и КОММУНИКАЦИИ
правовые, профессиональные и бизнес-медиа о правилах игры
ПРОДУКТЫ
и РЕШЕНИЯ
синергия собственных и партнерских продуктов
БИЗНЕС
с ЛІГА:ЗАКОН
мощный канал продаж и поддержки новых продуктов

Невідфактурована поставка – ще не вирок!

13.12.2018, 16:38
70
0
Роман Карп'юк
експерт ЛІГА:ЗАКОН

Коли первинний документ від контрагента надходить вчасно і до того жправильно складений, то в обліку далі все просувається набагато простіше. А от що ж робити, якщо у підприємства на момент складання фінзвітності ще немає підтвердних первинних документів від постачальника? Тут головне не панікувати, адже вихід із цієї ситуації є.

Певні орієнтири із цього питання нам показує п. 2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88, а саме:

"<...> якщо правилами документообігу підприємства передбачена можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку господарську операцію до облікових регістрів бухгалтерського обліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг.

Господарські операції, наведені у внутрішньому первинному документі (акті), оцінюються в порядку, визначеному національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності."

Звідси випливає щонайменше чотири важливі настанови:

1) відсутність первинки оформлюємо внутрішнім актом;

2) застосування внутрішнього акта має бути передбачено правилами документообігу;

3) внутрішній акт має скласти посадова особа, відповідальна за приймання-відпуск ТМЦ, робіт і послуг;

4) госпоперації за внутрішнім актом потрібно оцінювати за правилами бухобліку.

І якщо із першими трьома пунктами все більш-менш зрозуміло, то із останнім – оцінюванням госпоперації, можуть виникати питання. Наразі окремої конкретної методики оцінювання "незадокументованих" витрат не передбачено та й навряд чи доцільно, адже такі випадки більшою мірою перебувають у віданні професійних суджень компетентних осіб підприємства.

У свою чергу додам, що законодавство не зобов'язує розробляти таку методику, але, зважаючи на прискіпливе ставлення податківців до такого роду оцінних суджень (тим паче, у сфері бухобліку витрат), рекомендуємо не ігнорувати таку можливість.

Не зайвим тут буде нагадати, що свого часу певні рекомендації щодо методики оцінювання витрат озвучував і Мінфін (лист від 22.04.2016 р. № 31-11410-06-5/11705).

У відомстві, при оцінюванні витрат, зокрема пропонували виходити із достовірної оцінки такої суми, що грунтується на максимально точну, неупереджену розрахункову суму, яка у свою чергу має бути базується на актуальній, доступній та надійній інформації.

При чому до джерел такої інформації можуть відноситись:

• умови договорів;

• статистична інформація по витратах підприємства за попередні періоди;

• інформація про зміни тарифних ставок;

• інші джерела, визначені підприємством.

Зверніть увагу, що відомство у цьому випадку рекомендує підприємствам самостійно визначати методику такої оцінки, та включати її до розпорядчого документа про облікову політику разом з переліком відповідальних осіб та строків подання ними відповідної інформації.

При цьому підприємства можуть класифікувати витрати за групами (наприклад, комунальні витрати, витрати на зв'язок тощо) та визначати методику оцінки для кожного виду витрат або для кожної групи витрат окремо.

Разом із тим зауважте: у разі отримання первинних документів після складання та затвердження фінзвітності фактична сума витрат, зазначена в таких документах, може відрізнятися від розрахункової суми, попередньо визнаної в періоді їх виникнення. Що ж, і на цей випадок є алгоритм дій.

А саме: якщо розбіжності у сумах все-таки виникли, то відображені раніше, тобто в минулому періоді, розрахункові суми коригувати не потрібно.

Натомість різницю, залежно від того, більшою чи меншою від розрахункової виявилася фактична сума, відображаємо в поточному звітному періоді (п. 3.5 Положення № 88).

Насамкінець зауважу, що користуватися таким способом "підтвердження" витрат не варто, якщо є сумніви в тому, що первинка взагалі хоч колись надійде.

Подготовлено специально для Платформы ЛІГА:ЗАКОН

Войдите, чтобы оставить комментарий