РРО-зміни від А до Я: аналізуємо прийняті законопроекти № 1053-1 та 1073

23.09.2019, 11:13
5003
0
Алла Король
Головний редактор порталу "Бухгалтер.UA"

Парламент таки ухвалив у цілому законопроекти щодо перетворень у сфері розрахунків

З моменту своєї появи законопроекти "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг" (№ 1073) та "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг" (№ 1053-1) стали об’єктами підвищеної уваги. Їх усі бурхливо обговорювали, ми їх аналізували, Держрегуляторна служба застерігала проти їх ухвалення. Та ось 20 вересня Верховна Рада розглянула у другому читанні та схвалила в цілому відповідні законопроекти. Украй сумнівно, щоб на них наклали вето, тож слід готуватися до нововведень. Що ж отримує бізнес у сухому залишку?

Торкнеться кожного: новації загального характеру

До обов’язку вести облік товарних запасів додали повинність надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (в паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті). Водночас з числа єдинників – неплатників ПДВ, на яких ці обов’язки не поширюються, виключили тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Надалі за допомогою РРО можна буде фіксувати і здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, тобто коли громадянин зможе отримати готівку зі своєї картки не в банкоматі, а в магазині чи закладі харчування.

Також обов'язок щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій переформулювали на обов'язок щоденно створювати в паперовій та/або електронній формі указані чеки у разі здійснення тих же операцій.

З числа ситуацій, коли РРО, програмні РРО чи розрахункові книжки не застосовуються (п. 1 ст. 9 Закону про РРО), виключили торгівлю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння власного виробництва. Також виключили продаж товарів (надання послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент відповідно до ПКУ (п. 8 ст. 9 Закону про РРО).

Заборонили використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для подальшого її переказу, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО та/або програмними РРО). Зате з часу розгляду законопроекту в першому читанні передумали прибирати з числа випадків незастосування РРО продаж білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок.

У разі торгівлі фізособами на ринках за готівку РРО, програмні РРО чи розрахункові книжки знадобляться не лише при продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, а й для реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Щодо нездійснення розрахунків у готівковій формі в місцях отримання товарів (надання послуг) уточнили, що це стосується не лише оптової торгівлі, а й складів, місць зберігання товарів.

Зверніть увагу – встановлені законопроектами №№ 1053-1 та 1073 зміни наберуть чинності через 6 місяців з дня наступного за днем їх опублікування (з певними виключеннями).

"РРО в смартфоні": до чого призведе стрімка діджіталізація

Проекти, як і обговорюються, передбачають запровадження так званих програмних РРО. Йдеться про програмний (програмно-апаратний або програмно-технічний) комплекс, який використовується на будь-якому пристрої. Фіскальні функції програмного РРО будуть реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу. Фіскальним для таких "РРО в смартфоні" буде режим роботи, який забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу.

У реєстр програмних РРО, який буде вести ДПС, потраплять не лише програмні РРО в момент присвоєння їм фіскального номера фіскальним сервером, а й дані про суб’єкта господарювання та його господарські одиниці, де застосовуються такі реєстратори, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими реєстраторами. Простіше кажучи, в указаному реєстрі будуть вказані не лише зареєстровані програмні РРО, а й місця, де їх використовують (магазини, кафе, ресторани тощо), та електронні підписи відповідних осіб (касирів чи підприємців).

Поруч з паперовими фіскальним звітним чеком, фіскальним звітом та денним звітом запровадять застосування їх електронних аналогів.

Згаданий вище фіскальний сервер контролюючого органу буде здійснювати:

- реєстрацію програмних РРО, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків;

- збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних РРО;

- обробку та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних РРО;

- інтеграцію із програмними РРО через програмний інтерфейс, розміщений у відкритому вільному доступі.

Важливо, що перед другим читанням у законопроекті дописали, що контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб'єктом господарювання. Тобто принаймні програма (мобільний додаток) для програмного РРО має бути для суб’єктів господарювання безкоштовною.

Суб'єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні будуть подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.

Особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї зможуть, як і раніше, надавати паперовий розрахунковий документа або ж – його в електронній формі. Зокрема – шляхом відтворюванням на дисплеї РРО (пристрою з програмним РРО) QR-коду, який дозволяє здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти. Застосування розрахункового документа в електронній формі передбачили і для торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Закон про РРО також доповнили розділом VI щодо реєстрації та застосування засобів, призначених для реєстрації розрахункових операцій. Зокрема, передбачено, що суб’єкти господарювання, які застосовують програмні РРО, будуть здійснювати їх реєстрацію через Електронний кабінет, створення засобами програмного РРО розрахункових документів, фіскальних звітів та фіскальних звітних чеків засобами, передачу відповідних даних до фіскального сервера контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв’язку в режимі он-лайн.

Варто додати, що зміни, які вносить у ПКУ законопроект № 1073, передбачають, що покупці (споживачі) зможуть через Електронний кабінет здійснювати контроль справжності та достовірності розрахункових документів, заповнювати і подавати скарги щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, отримувати інформацію про стан їх розгляду та стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця.

Чи є життя офлайн: як будуть діяти при відсутності електрики чи поломці РРО

Що стосується період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії, то, як і раніше, проведення розрахункових операцій буде здійснюватися з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО. А ось на період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не буде здійснюватися до моменту усунення несправностей.

На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій дозволено в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, зі створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером. Суб’єкт господарювання зможе використовувати такі номери не більше, ніж 168 годин протягом календарного місяця (7 повних діб). Використання програмного РРО за відсутності зв’язку з сервером податкової без отримання у ДПС діапазону фіскальних номерів забороняється.

Протягом години після встановлення зв’язку з фіскальним сервером має відбутися передача до такого серверу копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами. Такі розрахункові документи мають зберігатись програмним РРО до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.

Суб'єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що повідомляє під час реєстрації РРО. У такому випадку суб'єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки. Такі суб'єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.

Винагорода за скаргу: чи боятися продавцям своїх покупців

Погодилися народні обранці й на ідею запровадження винагороди споживачам, які поскаржаться на порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій. Цю новацію вже встигли охрестити в публічному просторі найменуванням "кешбек", хоча сумнівно, що воно відображає сутність відповідної операції. Тим більше, що класичний кешбек – повернення сумлінному покупцю частини сплаченого за придбаний ним товар (послугу) в рамках програми стимулювання лояльності.

У випадку з РРО-змінами йдеться про виплату скаржнику-споживачу винагороди за рахунок стягнутого з суб’єкта господарювання штрафу.

Утім, процедура доволі громіздка і щоб повернути сплачене за товар доведеться виконати сповна відповідні вимоги. Зокрема – до змісту скарги (нова ст. 16 Закону про РРО). Якщо ж фінансові санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону про РРО, застосовано згідно рішення, прийнятого за результатами перевірки, проведеної на підставі скарги покупця (споживача), то останньому із застосованих штрафних (фінансових) санкцій компенсується 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі.

Компенсація можлива, якщо вартість товарів (робіт, послуг) в межах однієї розрахункової операції, щодо яких подано звернення покупця, становить понад 850 гривень на день їх отримання покупцем (споживачем). Під час першого читання законопроекту пропонувалася нижча межа покупки – принаймні 100 грн. Зараз поріг підняли і це бодай трохи зменшить загрози навали скарг від покупців, які прагнутимуть повернути кошти за покупки, посилаючись на порушення продавцем порядку розрахункових операцій.

Зверніть увагу! Вимоги до скарг покупців (споживачів) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій та правило про виплату як компенсації 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у скарзі, наберуть чинності лише 01.10.2020 року.

До речі, перелік підстав, коли згідно з п. 73.3 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації та її документального підтвердження, поповниться випадком отримання скарги покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій. Відповідний письмовий запит податківців повинен стосуватися виключно предмета такої скарги. Ця норма теж запрацює з 01.10.2020 р.

Варто додати, що у ПКУ встановлять: компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, отримана покупцем в обговорюваній ситуації, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Карати неможливо помилувати: як змінилися санкції за РРО-порушення

Чи не найгостріше питання, пов'язане з законопроектами №№ 1053-1 та 1073, – розмір штрафних санкцій та запровадження нових. Скажімо, за порушення, передбачене п. 1 ст. 17 Закону про РРО (незастосування РРО, проведення розрахункових операцій на неповну суму тощо), зараз штраф становить 1 грн, а за повторне протягом календарного року порушення – 100% вартості проданого. Законопроект № 1053-1 спершу передбачав покарання відповідно у 150% та 250% вартості проданого (з мінімумами у 850 та 1700 грн), але в підсумку були проголосовані штрафи у 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше, та 150% - за кожне наступне вчинене порушення. Зверніть увагу, що до 1 жовтня 2020 року санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону про РРО, застосовуються у розмірі 10% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше, та 50% - за кожне наступне вчинене порушення.

З 340 до 850 грн зросте штраф якщо у випадках, визначених Законом про РРО, при здійсненні розрахункових операцій суб'єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого терміну книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки.

Утричі, до 510 грн, зросте штраф, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або програмних РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці.

Передбачений у п. 6 ст. 17 Закону про РРО штраф у 85 грн будуть застосовувати у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, цін товару (послуги) та обліку їх кількості. Зате аналогічне порушення без попереднього програмування кожного підакцизного товару (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товару та обліку його кількості) каратиметься новим штрафом – 5100 грн.

Удвічі, до 340 грн, зросте штраф у разі порушення встановленого у п. 1 ст. 9 Закону про РРО порядку проведення розрахунків через каси юросіб, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті.

Своєю чергою, утричі – до 5100 грн – виросте штраф у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника. При цьому на застосування такого стягнення уже не впливатиме факт відсутності чи пошкодження пломби центру сервісного обслуговування.

У розмірі 510 грн (зараз – 170 грн) буде штраф в разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або програмних РРО по дротових або бездротових каналах зв'язку, в разі обов'язковості її подання.

Передбачена ст. 20 Закону про РРО санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше 170 грн, буде застосовуватися не лише за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а у разі якщо суб'єкт господарювання не надав під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті). Такі вимоги не поширюються на фізосіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Що чекає на єдинників

Як і планувалося, у п. 296.10 ПКУ зафіксують, що РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку лише першої групи. Передбачили і "перехідний період", щоправда він відрізняється від озвученого під час першого читання законопроекту № 1073. Так, до 01.10.2020 р. РРО та/або програмні РРО не застосовують платники єдиного податку другої - четвертої груп (фізособи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім тих які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 01.10.2020 р. до 01.01.2021 р. не використовувати РРО (програмні РРО) зможуть єдинники другої-четвертої груп (фізособи - підприємці), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД)

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п. 11 ст. 9 Закону про РРО;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

У разі перевищення фізособою-підприємцем з числа єдинників другої - четвертої груп в календарному році обсягу доходу 1 млн грн, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Воно починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Принагідні "гості": нерозрахункові новації проектів №№ 1053-1 та 1073

Варто згадати і про зміни, які, як не дивно, напряму не стосуються розрахункових операцій, але передбачені законопроектом № 1073. У ході підготовки останнього до другого читання для другої групи платників єдиного податку підготували ложку меду: встановлений для них в абз. 3 пп. 2 п. 291.4 ПКУ максимальний обсяг доходу збільшили з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн. Щоправда, ця зміна запрацює аж з 01 січня 2021року.

Окрім того, говорячи тих, хто не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групп, уточнили пп. 8 пп. 291.5.1 ПКУ. Раніше у ньому йшлося про діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню). Зараз же цей пункт унеможливлює спрощену систему для тих, хто здійснює діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. Це правило набере чинності уже наступного дня після опублікування закону.

Більше того, в РРО-змінах записали і... уточнення щодо штрафів за порушення, пов’язані з акцизними накладними (розрахунками коригування), обліком пального чи етилового спирту. А саме:

- норми п.п. 120-2.1 – 120-2.3 ПКУ не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року;

- норми п. 128-1.2 ПКУ застосовуються з 01.10.2019 р.;

- норми п. 128-1.3 ПКУ застосовуються з 01.01.2020 р.

Правило п. 26 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ щодо цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів буде стосуватися тих податкових векселів, які видали з 1 січня до 30 листопада 2019 року (включно). Також додали норму, за якою платники мають право зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другі примірники акцизних накладних, складених у порядку, передбаченому п. 23 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в тому ж реєстрі згідно з п. 23 цього підрозділу. Передбачили і дії у разі зазначення в акцизній накладній помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або акцизного складу. Ці новації набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього закону.

Подготовлено специально для Платформы ЛІГА:ЗАКОН

Войдите, чтобы оставить комментарий