ВС в постанові від 02.02.2022 р. у справі № 705/539/2 розглянув суперечку працівниці та роботодавця щодо звільнення її з посади за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП.
Із судовою практикою у сфері трудових відносин допоможе система VERDICTUM. Бажаєте отримати тестовий доступ до системи VERDICTUM - тисніть сюди.
Позивач апелював до того, що для звільнення працівника за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов'язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Однак оскаржувані рішення будь-яких висновків про її вину у порушенні трудових обов'язків не містять.
Як зазначає ВС матеріали справи не містять доказів про те, що позивач вчинила новий проступок, за який до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Оскільки підставою для звільнення позивача з роботи стало систематичне невиконання нею своїх посадових обов'язків, за які її вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, після чого вона не вчинила нового проступку, то у роботодавця не було підстав для її звільнення, адже за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення: догана чи звільнення.
Як HR-фахівцю отримувати актуальне законодавство й моніторити зміни? Вся інформація є у LIGA360:HR-менеджер. Замов рішення сьогодні на вигідних умовах.
