Ми вже повідомляли, що у парламенті тривають роботи над розробкою оновлених правил мобілізації, а також щодо можливої демобілізації. Щоправда, наразі законопроект з цих питань ще не набув завершеної форми. Однак основні моменти вже проглядаються доволі чітко.
Демобілізація у 2024 році - болюче, але важливе питання
Члени Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки обговорюють питання запровадження механізмів демобілізації з військової служби. Про це розповів Федір Веніславський, член комітету та представник Президента у ВРУ: «Це найбільш складні питання, які обговорюються на рівні комітету. Були пропозиції визначити, після завершення якого строку військової служби за мобілізацією громадянин матиме право бути звільненим за демобілізацією. Однак я неодноразово зазначав, що у світовій історії практично немає прикладів повної демобілізації під час повномасштабного вторгнення». Водночас він підкреслив, що люди, які з перших днів повномасштабної російсько-української війни перебувають у складі сил безпеки і оборони України, мають «розуміти якісь орієнтири в їхній подальшій службі».
«Ми це питання обговорюємо. Пропонується упродовж 36 місяців служби за мобілізацією передбачити можливість демобілізації. Є інші пропозиції. Ми обговорюємо це питання», - сказав нардеп.
Веніславський поінформував, що в комітеті розглядають і питання звільнення в запас військовослужбовців строкової служби: «Що стосується загального звільнення в запас, це питання також обговорюється. На даний момент я не можу сказати, що вже є його вирішення». Раніше секретар РНБОУ Олексій Данілов заявив, що строковики будуть демобілізовані.
Зміна правил щодо призову на військову службу за мобілізацією
Веніславський розповів, що змінами планують закріпити - право на відстрочку від військової служби отримають такі категорії громадян:
- якщо на утриманні військовозобов'язаного є недієздатні члени, за якими на законодавчому рівні більше нікому доглядати;
- батьки трьох і більше неповнолітніх дітей;
- особи, які отримують наступний рівень освіти (тобто, наприклад, після магістратури йдуть на аспірантуру за тією ж спеціальністю).
Водночас громадяни, які вступають на другу вищу за іншою спеціальністю або нижчого рівня освіту права на відстрочку не матимуть.
«Ми передбачаємо, що мають право на відстрочку від призову лише ті особи, які здобувають наступний рівень освіти - наприклад, якщо після магістерського ступеня людина йде на аспірантуру. Тобто особи, які після однієї вищої освіти, здобувають другу вищу освіту - того ж рівня або нижчого рівня - для них відстрочки не буде», - зазначив Веніславський.
Ще в одному інтерв'ю Ф. Веніславський уточнив: «Якщо на утриманні військовозобов'язаного, який підлягає мобілізації, є недієздатна або неповнолітня дитина; чоловік / дружина першої або другої групи інвалідності; інші недієздатні члени сім'ї (батько / мати - першого ступеня спорідненості) - він має право на відстрочку лише у випадку, якщо за цими особами більш нема кому з точки зору закону доглядати. Тобто якщо немає інших осіб, які законом уповноважені на забезпечення їхнього догляду і піклування. Тоді це може бути підставою, щоб людина отримала відстрочку від призову».
Legal Solution - аналіз законодавства й практика правозастосування для кожного фахівця. Знайдіть нормативні документи, досліджуйте правові питання та звіряйтеся з експертами. Дізнайтеся більше переваг за посиланням.
Нові правила вручення повісток
Будуть передбачені й нові норми щодо вручення повісток. «У законопроєкті ми плануємо прописати можливість вручення повістки не лише особисто під розписку, але і через електронну пошту та рекомендованим листом. Тобто сповіщення про надходження рекомендованого листа надходить до поштової скриньки, а уже сам лист з повісткою мають видати людині особисто в руки відповідними представниками поштових служб. Це так звана публічна повістка», - сказав Веніславський.
Крім того, він зазначив, що в Україні працює електронний кабінет військовозобов'язаних та призовників, містить ідентифікаційні дані громадян, зокрема, актуальні електронні пошти. За його словами, такі нововведення мають спростити отримання повістки та унеможливити маніпулювання, що особа «нібито не отримує повістку і не порушує закон».
«Також ми прописуємо, що повістки можуть вручатися не лише представниками ТЦК, але і через органи місцевого самоврядування, місцеві органи виконавчої влади - щоб уточнити повноваження всіх органів публічної влади у питаннях мобілізації», - розповів нардеп.
Військовозобов'язані повинні будуть носити при собі військовий квиток
Планують такоє зобов'язати українців носити із собою військовий квиток. «Щоб уникнути запитань пов'язаних із тим, чи є громадянин військовозобов'язаним, чи не військовозобов'язаним, чи може отримати повістку, чи не може отримати повістку, ми передбачаємо, що військовозобов'язані під час воєнного стану мають мати із собою і документ, який підтверджує особу, і документ, який засвідчує перебування на військовому обліку», - сказав депутат.
«Це робиться для того, щоб не доводилось долучати поліцію для вручення повістки і мінімізувати ризики можливих конфліктних ситуацій», - пояснив Веніславський в іншому інтерв'ю.
Додаткові підстави мобілізації та демобілізації
Своєю чергою, перший заступник голови комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк розповів, що змінами, які готуються, пропонується, серед іншого:
- встановлення відпустки терміном 90 днів з оплатою грошового забезпечення для осіб, які повернулися з полону;
- встановлення права на звільнення з військової служби осіб без громадянства або іноземців;
- встановлення права на звільнення з військової служби осіб, що мають інвалідність першої, другої групи;
- встановлення права на звільнення з військової служби або демобілізацію жінок-курсантів, які достроково розірвали контракт.
Крім того, за словами Цимбалюка, законопроектом також планується врегулювати право на відстрочку педагогів та викладачів вищої професійної освіти, а також студентів, які здобувають вищу освіту. «Що стосується викладачів, то це однозначно право на відстрочку. Що стосується студентів, то зараз йде дискусія щодо недопущення порушення прав особи на здобуття освіти. Але що вирішено - коли людина здобуває другу або третю вищу освіту, дати можливість завершити навчання, це однозначно вже вирішено», - пояснив він.
З іншого боку, за його словами, юридичне управління Верховної Ради підготує пропозиції стосовно тих осіб, які в майбутньому захочуть здобувати другу, третю вищу або професійну підготовку, а саме яким чином може бути обмежене це право.
«Але практика свідчить про те, що ми працюємо щодо квот Міносвіти на здобуття фаху. Насправді проблема існує в тому, що в десятки разів зросла кількість тих, хто почали здобувати другу, третю вищу, або професійну освіту. Через те вирішили внормувати: якщо людина здобуває першу вищу освіту - питання не обговорюється, вона має право на відстрочку, якщо вона вже вступила та здобуває другу чи третю ми також вирішуємо питання, щоб дати можливість завершити», - констатував Цимбалюк.
Крім того, за його словами, обговорюється питання, як мінімізувати кількість тих, хто доглядає осіб з першою та другою групами інвалідності. «Нині законодавством не обмежена така кількість. Ми плануємо обмежити - одна особа призивного віку має право на відстрочку по догляду за особою-інвалідом, якщо немає інших членів родини, які можуть її доглядати», - зазначив він.
Особливості дистанційної роботи, найму і звільнення працівників, бронювання й військового обліку та інші актуальні питання у рішенні LIGA360:HR. Замовте LIGA360 - дізнавайтеся першими про найважливіше.
Читайте також: