ВАСУ звернув увагу на рішення ВСУ, згідно з яким, коли посадовець суб'єкта підприємництва з метою ухилення від сплати податків умисне включив в податковий кредит податкові накладні ТОВ, знаючи, що це суспільство не є платником ПДВ, і це привело до фактичного ненадходження до бюджету засобів у особливо великих розмірах, а також внесло в декларацію по ПДВ свідомо помилкові відомості, внаслідок чого суб'єктом підприємницької діяльності не був сплачений податок, такі дії не можна кваліфікувати по ч. 3 ст. 212 і ч. 2 ст. 366 УКУ як ухилення від сплати податку, яке привело до фактичного ненадходження до бюджету засобів у особливо великих розмірах, і як службовий підлог, що спричинив тяжкі наслідки.
Обгрунтовувавши такий висновок, ВСУ виходив з того, що для інкримінування обличчю спричинення його діями певних наслідків потрібна наявність прямої і безпосередньої, а не непрямому причинному зв'язку між його діями і певними наслідками.
Отже, для звинувачення особи в здійсненні службового підлогу, спричиненні його діями тяжких наслідків, визначення яких дається в п. 4 примітки до ст. 364 УКУ, необхідно, щоб такі наслідки знаходилися в прямому причинному зв'язку саме з діями, вказаними в диспозиції ч. 1 ст. 366 УКУ (лист від 12.02.2013 р. № 223-286/0/4-13).
