З початком російської військової агресії на території України роботодавці зіштовхуються з безліччю питань щодо організації праці. Зокрема, невизначеними залишались питання щодо: мобілізації працівників, бронювання працівників, виплати заробітної плати, та загалом організації роботи в умовах війни.
Оскільки, перелік питань, які виникають у роботодавців є доволі широким, пропоную зупинити увагу на двох суміжних між собою питаннях, а саме: порядку бронювання працівників під час війни та порядку виплати заробітної плати мобілізованим працівникам.
Як бронювати працівників під час війни
Забезпечення збереження та відновлення економіки країни потребує великої кількості працюючих громадян.
Саме задля функціонування тилу існує механізм бронювання військовозобов’язаних, що є наданням відстрочки від мобілізації на строк, що не перевищує шести місяців.
Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 194 (далі — Постанова № 194) визначено порядок бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану. Дія вказаної постанови поширюється також на уповноважені банки, залучені до роботи в умовах особливого періоду.
Для бронювання військовозобов’язаних необхідно подати Мінекономіки погоджені Міноборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах та організаціях у затвердженій постановою формі з відповідним обґрунтуванням.
Мінекономіки протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міноборони, а також зазначеним органам. З метою підтвердження надання відтермінування від призову на військову службу під час мобілізації та воєнного часу вищезазначені органи видають військовозобов’язаному витяг із наказу Мінекономіки.
Враховуючи вищевикладене робимо висновок про те, що бронювання працівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування та інших категорій працівників, перелік яких визначений Постановою Кабінету № 194, можливо лише в тому випадку, якщо пропозиція, яка буде подана до Міністерства економіки України буде мати достатнє обґрунтування необхідності перебування працівника на робочому місці та виконання своїх посадових обов’язків.
Отримай якісну аналітику в умовах воєнного стану. Видання LIGA ZAKON надаються зі знижкою 10% при оплаті від 6 місяців. Інтербух, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, ЮРИСТ&ЗАКОН, ВІСНИК МСФЗ - передплачуй видання прямо зараз.
Які можуть бути нюанси виплати зарплати мобілізованим?
У тих випадках, коли працівника мобілізували, перед роботодавцем постає питання збереження робочого місця за таким працівником та відповідно нарахування та виплата заробітної плати.
За працівниками призваними під час мобілізації зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Також важливим є той факт, що окрім середньої зарплати таким працівникам також здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»..
Враховуючи перераховані гарантії, працівники, призвані військову службу за призовом під час мобілізації не підлягають звільненню, а лише увільняються від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця.
Отже, підсумовуючи вищевикладене робимо висновок про те, що особа, яка була мобілізована не може бути звільнена за місцем роботи та посада, на якій вона перебувала до мобілізації не може бути вакантною, окрім випадків, коли посадові обов’язки мобілізованої особи покладенні на іншу посадову особу, яка тимчасово виконує посадові обов’язки мобілізованого працівника.
Однак, трапляються випадки, коли у зв’язку з воєнними діями відповідальна посадова особа не має фактичної можливості здійснювати нарахування заробітної плати у встановлені строки.
Такі дії роботодавця підпадають під визначення форс мажорних обставин. Зокрема, Торгово-промислова палата України (ТПП) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.
ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Також, неможливість виплати заробітної плати передбачена чинним законодавством. Так, відповідно до ст. 10 Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136-IX ) заробітна плата має виплачуватися на умовах, визначених трудовим договором. Тобто Закон не позбавляє працівників доплат, надбавок, премій та інших гарантій в оплаті праці. Однак інші норми Закону № 2136-IX розширюють права роботодавців, що може вплинути на розмір заробітної плати працівників та її отримання.
У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону № 2136-IX передбачено, що в разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата зарплати може бути призупинена до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність. Але це не означає, що не слід нараховувати зарплату, якщо робота виконується.
Потрібно звернути увагу на те, що роботодавець не буде нести відповідальність за неможливість виплати заробітної плати. Мобілізований працівник у такому випадку може звернутись до держави-агресора, внаслідок якої був запроваджений воєнний стан, задля виплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Механізм відшкодування шкоди в таких випадках в чинному законодавстві поки що, нажаль, відсутній.
Підсумовуючи вищевикладене, зазначаємо, що мобілізований працівник не позбавляється прав на нарахування та виплату заробітної плати, такий працівник не може бути звільнений за місцем роботи, а посадові обов’язки, які були покладені на посадову особу, яка була мобілізована, можуть бути виконуватись іншою особою у державному органі, органі місцевої влади, іншому підприємстві у станові або організації – тільки на час виконання завдань із забезпечення безпеки України мобілізованим працівником.
Бала Юлія, адвокат АО «Uniminds»
Як бізнесу діяти правильно в умовах воєнного часу? Завдяки LIGA360. Система доповнена новими розділами й інструментами, де зібрані зміни законодавства, новини й аналітика, консультації. Знаходь відповіді та слідкуй за змінами щодня.
