Загалом спроба впровадження комплаєнс-менеджерів для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства нагадує діючий вже багато років інститут індивідуальних податкових координаторів для великих платників податків (далі – ВПП). Крім «клубу» ВПП в Україні штучно утворюється клуб із невдалою назвою «Клуб білого бізнесу», який по своїй суті дискримінує всіх платників податків, які не попадають до нього.
Контекст
Наказом Державної податкової служби України від 31.10.2024 року № 788 затверджено Порядок організації діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – платник податків та Порядок № 788 відповідно) та Рекомендації щодо правил спілкування комплаєнс-менеджера з платником податків при наданні консультування.
Для кращого розуміння всього контексту вказаний наказ ДПС доцільно досліджувати та враховувати у своїй діяльності разом із:
– пп. 69.41 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким Кодекс доповнив Закон №3813, що на період дії воєнного стану в Україні встановлюють особливості адміністрування податків, зборів, платежів для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;
– іншими положеннями Закону № 3813, яким до ПКУ внесено поняття «комплаєнс»;
– положеннями Національної стратегії доходів України (далі – НСД), якою реалізацію концепції управління ризиками в ДПС визначено однією із двох ключових реформ податкової політики та адміністрування;
– Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2024 № 854 (реалізується протягом двох років з дня набрання чинності та передбачає щоквартальний перегляд Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства);
– Порядку формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Порядок № 495) тощо.
Нагадаємо, що Порядок № 495 визначає порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників, який включає:
– алгоритми розрахунку: середніх показників критеріїв щодо включення платників податків до Переліку платників, на підставі яких формується цей перелік; показників вимог і критеріїв щодо включення платників податків до Переліку платників;
– порядки формування та затвердження Переліку платників; оприлюднення Переліку платників; повідомлення платника податків про включення/виключення його до/з Переліку платників; подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків; вилучення інформації про платника податків у разі подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків після оприлюднення Переліку платників.
Також 01.11.2024 ДПС України повідомила про відкриття на своєму сайті окремого субсайту – «Територія високого рівня податкової довіри» з метою щоквартального формування та розміщення ДПС Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та оприлюднення цього переліку на вебпорталі ДПС (пп. 69.41.2 ПКУ). Перший Перелік платників буде затверджено не пізніше останнього робочого дня листопада (29.11.2024) та оприлюднено на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження (19.12.2024).
Як працювати ефективніше й уникати ризиків для твоєї компанії? З рішенням LIGA360. Тільки зараз замовляй на вигідних умовах Special program.
Основні положення Порядку № 788 та Рекомендацій № 788
Згідно Порядку № 788 комплаєнс-менеджерами будуть посадові особи територіальних органів ДПС, які закріплюються за платником та відповідають за комунікацію з платником податків, з питань, пов’язаних з виконанням його податкових обов’язків (далі – комплаєнс-менеджер). Можемо зробити висновок, що один комплаєнс-менеджер у разі необхідності може супроводжувати (комунікувати) не одного, а декілька платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Взаємодія комплаєнс-менеджера із платником податків здійснюється за вибором платника податків в усній формі, а також з використанням засобів дистанційного зв’язку, у т. ч. в режимі відеоконференції, яке передбачає консультування платника податків, пов’язане з виконанням його податкових обов’язків.
Персональна відповідальність щодо взаємодії комплаєнс-менеджера із платником податків покладена на керівника територіального органу ДПС (або особу, яка виконує його обов’язки) за основним місцем обліку платника податків (п. 4 Наказу № 788), який:
– організовує роботу та забезпечує контроль за виконанням покладених на комплаєнс-менеджера обов’язків і дотримання ним вимог чинного законодавства;
– має право письмово звернутися до структурних підрозділів ДПС та до іншого територіального органу ДПС за неосновним місцем обліку платника податків із зазначенням в ІКС ДПС з питаннями, які виникають при взаємодії комплаєнс-менеджера з платником податків, відповідь на які надається у 4-денний строк;
– забезпечує в належні терміни та у відповідному порядку надсилання звернення платника податків із зазначенням в ІКС ДПС до ДПС України для отримання індивідуальної податкової консультації (далі – ІПК);
– забезпечує організацію роботи зі зберігання відеоматеріалів, створених під час проведення комплаєнс-менеджером з платником податків онлайн-комунікації у режимі відеоконференції;
– забезпечує організацію визначення завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності комплаєнс-менеджера;
– забезпечує процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності комплаєнс-менеджера.
Порядок № 788 також визначає обов’язки керівника територіального органу ДПС (особа, яка виконує його обов’язки) за неосновним місцем обліку платника податків взаємодіяти з територіальним органом ДПС за основним місцем обліку платника податків.
Як бачимо, центральний апарат ДПС фактично відсторонився та повністю переклав відповідальність щодо взаємодії комплаєнс-менеджерів із платником податків на керівників територіальних органів ДПС, що не посилює інститут комплаєнс-менеджерів ДПС із всіма подальшими негативними наслідками. Право такого керівника звернутися до структурних підрозділів ДПС із з питаннями, які виникають при взаємодії комплаєнс-менеджера з платником податків, та отримати відповідь на таке звернення у 4-денний строк не зможе виправити наслідки такого перенесення відповідальності. Навряд платникам податків слід очікувати змістовні, повні та доступні відповіді на всі свої звернення.
Які ж права та обов’язки комплаєнс-менеджера? З метою забезпечення взаємодії комплаєнс-менеджера зі структурними підрозділами територіального органу ДПС:
– комплаєнс-менеджер під час опрацювання звернень платника податків має право звернутися до керівників структурних підрозділів територіального органу ДПС, які в межах повноважень надають актуальну, повну та доступно викладену інформацію, необхідну для консультування платника податків (при цьому комплаєнс-менеджер реєструє в інформаційно-комунікаційної системи (далі – ІКС) ДПС всі такі звернення шляхом створення реєстраційно-моніторингової картки (далі – РМК) в окремій картотеці типу «ЗКМ» (запит комплаєнс-менеджера));
– звернення комплаєнс-менеджера, зареєстровані за годину до закінчення робочого дня розглядаються не пізніше наступного робочого дня;
– керівники структурних підрозділів територіального органу ДПС у межах повноважень невідкладно вживають заходів для розгляду та забезпечення вирішення питання у зверненні комплаєнс-менеджера та в одноденний термін надають комплаєнс-менеджеру актуальну і повну інформацію;
– комплаєнс-менеджер після отримання інформації від структурних підрозділів територіального органу ДПС надає консультацію Платнику з використанням онлайн-комунікацій у режимі відеоконференції;
– працівникам структурних підрозділів територіальних органів ДПС під час надання інформації комплаєнс-менеджеру забороняється приховувати чи обмежувати інформацію, яка наявна в ІКС ДПС та стосується безпосередньо платника податків, закріпленого за комплаєнс-менеджером;
– керівники структурних підрозділів територіального органу ДПС у межах повноважень протягом одного робочого дня з моменту, коли їм стало відомо, повідомляють комплаєнс-менеджера про податкові ризики, що виникли у Платника при провадженні ним господарської діяльності, для здійснення комунікації з Платником податків щодо усунення чи спростування можливих податкових ризиків, окрім тих, що встановлені у процесі документальних або фактичних перевірок.
Звертаємо особливу увагу платників податків на два останні абзаци, які відповідають пп. 2.4.5 та пп. 2.4.6 Порядку № 788 та пропонуємо в обов’язковому порядку та активно використовувати їх, якщо ви увійдете до т. зв. «Білого клубу», при спілкуванні із комплаєнс-менеджером та керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС.
Взаємодія комплаєнс-менеджера із платником податків передбачає:
– надання консультацій на запитання платника податків, які не потребують підготовки ІПК, в усній формі, а також з використанням засобів дистанційного зв’язку;
– використання при консультуванні інформації з ІКС ДПС, недопущення неправильного, довільного, упередженого трактування такої інформації, можливість використання комплаєнс-менеджером додаткових джерел інформації, наявних у розпорядженні територіального органу ДПС (особової справи платника податків, оригіналів паперових документів тощо), з урахуванням вимог до роботи з інформацією з обмеженим доступом;
– консультації мають бути структурованими, прозорими та зрозумілими, а відповіді на запитання – змістовні, чіткі та відповідати суті, включаючи посилання на чинні нормативно-правові акти.
Також звертаємо особливу увагу платників податків на ці два останні абзаци, які відповідають пп. 3.1.2 та пп. 3.1.3 Порядку № 788 та надають платникам податків важелі опосередковано впливу на якість та змістовність отриманого консультування.
Комплаєнс-менеджер забезпечує інформування платника податків про:
– наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики, протягом п’ятиденного строку після отримання від платника відповідного запиту, а також консультування щодо шляхів усунення таких ризиків (безумовно, це друге речення п. 3.2 Порядку № 788 має викликати прискіпливу увагу платників податків, які увійдуть до відповідного Переліку платників податків. Подібний запит – перше що вони мають зробити після включення до т. зв. «Білого клубу»);
– наближення граничних строків декларування та сплати податкових зобов’язань (у випадку їх непогашення раніше);
– виникнення податкового боргу, суму податкового боргу, необхідність його погашення та наслідки непогашення податкового боргу (навпаки, ці останні два речення п. 3.2 Порядку № 788 є малозмістовними, оскільки платники податків, які увійдуть до Переліку № 495, за замовченням слідкують за цими показниками/фактами та вимушені будуть і далі слідкувати, оскільки відповідальність за вказане з них не знімається навіть якщо це відбудеться з вини комплаєнс-менеджера);
– організацію онлайн-комунікації з платником та проведення відеоконференцій з платником, який виявив бажання взяти участь у режимі відеоконференції (вона фіксується) тощо.
Консультування та інформування платника забезпечуються з використанням засобів дистанційного зв’язку: телефонної лінії фіксованого зв’язку; відеоконференції з підключенням до Zoom; послуг Контакт-центру ДПС; електронної пошти; електронного кабінету платника.
Комплаєнс-менеджер на системній основі звітує про проведену роботу. Його звіт про проведену роботу передбачає: облік усних звернень від/до платника податків; звітування за попередній тиждень щопонеділка до 10 години безпосередньому керівнику структурного підрозділу територіального органу ДПС.
Оцінка якості виконання обов’язків комплаєнс-менеджера платником податків – цей останній розділ VIII Порядку № 788 також представляє особливий інтерес для платників, оскільки згідно нього платник відповідної категорії має право оцінювати якість виконання обов’язків комплаєнс-менеджера щодо консультування (в електронному вигляді, за встановленою формою та шкалою від 1 до 10 балів), яка враховується керівником територіального органу ДПС при прийнятті рішення щодо преміювання та інших заохочень комплаєнс-менеджера.
Доцільність Рекомендацій щодо правил спілкування комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства при наданні консультування (далі – Рекомендації № 788), також викликає сумніви у автора цієї публікації, який більш доцільним вважає просте та пряме посилання у Порядку № 788 на обов’язковість дотримання посадовими особами контролюючих органів (зо всіма платниками податків без виключення) Правил етичної поведінки в органах ДПС.
Нова LIGA360 - найефективніший помічник у роботі бухгалтера. Завжди тримай під рукою аналітику і відповіді щодо бухгалтерського обліку, звітності, податків та змін воєнного стану. Тільки зараз замов вигідно на умовах Special program.
Про «переваги» перебування у переліку платників т. зв. «Білого клубу»
Останніми тижнями ДПС України намагається провести потужну PR-компанію щодо переваг перебування у переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та перебування і використання такими платниками податків субсайту «Територія високого рівня податкової довіри».
За твердженнями ДПС платники, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв, пов’язаних з оподаткуванням, та потраплять до Переліку платників отримають такі переваги:
– мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
– скорочення строків камеральної та документальної перевірок з метою бюджетного відшкодування ПДВ;
– скорочення строків надання ІПК;
– за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер.
Запровадження щоквартального формування Переліку платників за задумом ДПС має бути ще одним кроком на шляху впровадження ризик-орієнтованої системи в роботі ДПС та дозволить платникам податків переглянути результати та обставини здійснення діяльності та вжити заходи щодо покращення власних показників.
Автору публікації, окрім дискримінаційного характеру Переліку платників стосовно інших платників податків та його загального дискреційного характеру, коли виникають значні ризики вирішення питань на власний розсуд посадових осіб контролюючого органу, а не за нормами податкового законодавства, хотілось би звернути увагу на наступні окремі взаємопов’язані моменти, які нівелюють цінність Переліку платників податків:
По-перше, використання інституту Переліку платників податків та комплаєнс-менеджерів від ДПС для комунікації та взаємодії із платниками податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства є тимчасовим явищем, оскільки згідно пп. 69.41 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ особливості адміністрування податків, зборів, платежів для платників податків відповідної категорії встановлюється на період дії воєнного стану в Україні. Термін «комплаєнс-менеджер» та окремі положення щодо інституту «комплаєнс-менеджерів» використовуються тільки в цьому підпункті ПКУ. Тобто наведені переваги є тимчасовими.
Постає питання: яким чином використання «комплаєнсу» під час воєнного стану, під час експерименту та потім (на постійній основі) буде узгоджуватися та координуватися між собою? Також виникають питання щодо сенсу впровадження «Білого клубу» на третьому році повномасштабної війни Росії з Україною в цілому.
По-друге, постійне щоквартальне оновлення Переліку платників податків завжди триматиме платників податків, які вже потрапили до цього Переліку, в напрузі щодо подальшого їх перебування в ньому, та надаватиме контролюючому органу додаткові дискреційні можливості тиску на платників податків.
По-третє, після завершення періоду дії воєнного стану контролюючий орган матиме право перевіряти всі відповідні минулі податкові (звітні) періоди, тобто і періоди, коли платник податків перебував у відповідному Переліку платників. Положення статті 102 ПКУ ніхто не скасовував, вони діють постійно (до, під час та після завершення періоду дії воєнного стану в України). Тобто перевага у вигляді «мораторію на документальні перевірки, крім деяких видів» має сенс тільки під час дії періоду воєнного стану, але не після його завершення. І навіть під час дії періоду воєнного стану така перевага є сумнівною, оскільки втрачається у разі завжди ймовірного виключення платника податків з Переліку платників при його щоквартальному перегляді. В цьому випадку перевірками можуть бути охоплені і квартали, коли такий платник податків перебував у Переліку платників. Що вже казати, коли звітним (податковим переліком) періодом є рік.
Загалом пафосне заявлення перевагами для платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства запровадження мораторію на документальні перевірки та скорочення строків певних видів перевірок для таких платників податків явно демонструє популістський, несистемний, нестратегічний та каральний характер мислення та підходів ініціаторів подібних ідей, що стосуються платників податків, навіть до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Знову звертаємо увагу, що запровадження тимчасового т. зв. «Білого клубу» платників податків відволікає значні ресурси замість їх ефективного зосередження на аналітичному виявленні та упередженні схем мінімізації та ухилення від сплати податків, а також на здійсненні відповідних контрольно-перевірочних заходів щодо платників податків, які не дотримуються податкового законодавства. Очевидним та банальним має бути твердження, що: «Платники податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства не мають перевірятися податківцями. Податківцями мають перевірятися платники податків, які не дотримуються податкового законодавства». Але створення т. зв. «Білого клубу» із «перевагами» мораторію на проведення перевірок та/або скорочення строків їх проведення свідчить, що таке твердження не для всіх є очевидним.
По-четверте, запровадження інституту комплаєнс-менеджерів не є ефективним використанням наявних обмежених ресурсів контролюючого органу. Необхідно розуміти, що у більшості міжнародних документів (ОЕСР, МВФ, ООН тощо) однією із основних цілей впровадження як ризико-орієнтованого підходу до перевірок так і податкового комплаєнсу (які невдало «схрестили» в нашому ПКУ), є ефективне використання обмежених ресурсів компетентних органів та їх зосередження на найбільш проблемних платниках податків та їх найбільш проблемних (ризикових) операціях.
Також світові ініціативи із впровадження ризико-орієнтованого підходу до перевірок та податкового комплаєнсу зосереджені на створенні та використанні аналітичних інструментів, а не на штучному створенні додаткової та значної за обсягами рутинної праці шляхом створення додаткового зарегульованого інституту «комплаєнс-менеджерів».
Зосередження в Україні надмірної уваги на т. зв. «Білому клубі» не є прикладом ефективного використання наявних обмежених ресурсів вітчизняних компетентних органів в умовах війни, коли питання ефективності використання ресурсів постає болюче для нашої держави. Ця ініціатива в цілому та сам хід її реалізації не свідчить про системний підхід до вирішення стратегічних проблемних питань, які постають перед Україною в цілому та перед державними контролюючими органами зокрема.
Навпаки, ця ініціатива є прикладом популізму та намагання отримати додаткові важелі впливу на окремі категорії платників податків, коли обмежені ресурси (замість їх зосередження на виявленні суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність поза межами податкового законодавства, аналізі та розробці кроків по детінізації національної економіки з метою значного розширення бази оподаткування без надмірного підвищення оподаткування сумлінних платників податків) відволікаються на платників податків, яких ДПС ідентифікує «платниками податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства». Саме тут місце нагадати про один із основних економічних законів – «закон втрачених (альтернативних) вигод». Необхідно також зважати, що в сьогоднішніх умовах ресурси вітчизняних державних органів влади не просто є обмеженими, а вони значною мірою фінансуються іншими країнами-донорами, які, на різних умовах, надають допомогу Україні.
Зверну увагу, що при запровадженні т. зв. «Білого клубу» йдеться не лише про неефективне використання ресурсів податківцями, але й про опосередковане посилення адміністративного тиску та збільшення зайвих витрат з боку платників податків, причому – платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Як мінімум, посадові особи таких платників податків матимуть численні нові функціональні обов’язки, в т.ч. щодо взаємодії із комплаенс-менеджерами органів ДПС.
По-п’яте, про перевагу «скорочення строків надання ІПК» хотілось би зазначити, що, на погляд автора публікації, головна проблема з ІПК полягає не у строках їх подання, які прямо визначаються у ст. 52 ПКУ (25 календарних днів), тож платнику податків достатньо не затягувати та завчасно звертатися із відповідним зверненням щодо надання ІПК. Головною проблемою значної частки ІПК є їх формальний характер та відсутність прямих відповідей на поставленні питання. Надання подібних ІПК у скорочені строки не буде перевагою для платників податків. При цьому ІПК переважно надаються ДПС України, тоді як комплаєнс-менеджери закріплені за територіальними органами ДПС. Отже, на практиці, в значній кількості випадків територіальні органи ДПС все одно вимушені будуть перенаправити платника податків за отриманням ІПК до центрального апарату ДПС або надати формальну, а не змістовну консультацію. А юридичну силу консультацій наданих платнику податків в усній формі (Порядок № 788 передбачає і такі) та відповідальність посадових осіб контролюючого органу у разі її неякісного та/або помилкового надання навіть не хочеться коментувати.
Хочете отримати ще більше аналітичних матеріалів за цією темою? Вони постійно доповнюються у новій LIGA360. Дізнайтесь більше переваг, замовивши персональну презентацію менеджера.
Підсумок
Вказані загальні аргументи не є повними, але їх вже досить для того, щоб замислитися щодо обов’язковості вступу до т. зв. «Білого клубу» та реальної цінності такого утворення.
Тому платникам податків, які не увійдуть до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та не будуть мати свого особистого комплаєнс-менеджера, не слід особливо хвилюватися з цього приводу.
Але в умовах надмірно та штучно перевантаженого вітчизняного податкового законодавства всім платникам податків слід замислитися над необхідністю запровадження власного організаційного податкового комплаєнсу, який має стати невід’ємною частиною загальної системи комплаєнсу організації. Але при утворенні системи організаційного податкового комплаєнсу не слід копіювати підходи вітчизняних контролюючих органів. Безумовно, необхідно володіти знаннями про ці підходи, але будувати власну систему комплаєнсу.
Думки, висловлені в цій публікації, належать автору і не обов'язково відображають погляди порталу. Редакція може не поділяти погляди та оціночні судження, оприлюднені в публікації.
