Коригування середнього заробітку при обчисленні відпускних у 2020 році

Всі правила розрахунку оплати часу щорічної відпустки, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки, визначає Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі – Порядок № 100). Серед його положень треба пам’ятати про п. 10, за яким і проводять коригування зарплатних виплат, котрі враховують при обчисленні середнього заробітку.

За яких умов проводять коригування середнього заробітку

Перша і визначальна умова для коригування виплат, які враховують при розрахунку середнього заробітку, — підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації.

Проте саме по собі підвищення посадових окладів (тарифних ставок) ще не привід проводити коригування середнього заробітку. Важливо аби цей факт відбувся:

1. в розрахунковому періоді або в періоді, упродовж якого за працівником зберігають середній заробіток;
2. відповідно до актів законодавства або згідно положень колдоговору (угоди).

До вказаних умов із п. 10 Порядку № 100 додається ще одна, на якій наполягає Мінсоцполітики — оклади (тарифні ставки) підвищені для всіх працівників підприємства, а не для окремих категорій. Про це згадується у листах Мінпраці від 03.08.2005 р. № 18-441-1, від 05.12.2005 р. № 06-4/165, від 04.04.2006 р. № 260/13/84-06.

З приводу застосування цих умов виникає низка запитань.

1. Чи обов’язково підвищення посадових окладів має визначатися у колдоговорі? Чи проводити коригування середнього заробітку за відсутності колдоговору на підприємстві, коли рішенням про збільшення посадових окладів виступає наказ керівника підприємства? 
   Розміри посадових окладів (тарифних ставок), у тому числі і випадки їх підвищення, можуть встановлюватись в положенні про оплату праці або іншому локальному акті підприємства, а не лише у колдоговорі. Адже згідно ст. 97 КЗпП умови і розміри оплати праці встановлюють у колдоговорі, а якщо він не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілки, а при її відсутності - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.
   Тому коригування середньої заробітку проводять і у разі відсутності колдоговору, на що і це звертали увагу Мінсоцполітики у листі від 17.05.2018 р. № 838/0/101-18 та Держпраці у листі від 17.05.2018 р. № 3933/4.1/4.1-ДП-18. А значить, коли підвищили посадові оклади (тарифні ставки) за наказом (рішенням) керівника усім працівникам, то підприємство має скоригувати середній заробіток.
2. Чи зобов’язані ФОП проводити коригування середнього заробітку? 
   Так, положення Порядку № 100, який прийнятий на виконання норм трудового законодавства, поширюються на підприємства, установи, організації та ФОП, що мають найманих працівників, тобто виступають роботодавцями.
3. Чи треба коригувати заробіток у разі підвищення посадового окладу одному із працівників підприємства? 
   По-перше, у абз. 2 п. 10 Порядку № 100 виписано, що при зміні тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) коригування середньої зарплати не провадять.
   По-друге, якщо відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) лише окремій категорії працівників, коригування середнього заробітку теж не провадять (див. лист Мінпраці від 03.08.2005 р. № 18-441-1).
   По-третє, індивідуальні підвищення посадових окладів можливі у межах встановленої вилки (діапазону) посадового окладу для посади, яку обіймає працівник. Це не тягне за собою застосування п. 10 Порядку № 100.

Який алгоритм обчислення коефіцієнту підвищення та коригування середнього заробітку

Алгоритм розрахунку суми відпускних, якщо є вищеописані передумови для коригування заробітку, складається з таких кроків:

1. Визначаємо коефіцієнт, на який необхідно скоригувати виплати, які враховують при обчисленні середньої зарплати (далі — коефіцієнт підвищення). Його розраховують розділивши посадовий оклад (тарифну ставку), встановлену після підвищення, на посадовий оклад (тарифну ставку) до його підвищення. При цьому Порядок № 100 не вказує скільки знаків після коми необхідно залишити при розрахунку коефіцієнта коригування. Тому підприємству варто вирішувати це питання самостійно (можна обрати більше, аніж два знаки після коми, для більш точного розрахунку).
2. Отриманий коефіцієнт підвищення множимо на сумарний заробіток, який складається із виплат, які враховуємо до розрахунку за п. 3 Порядку № 100 за розрахунковий період.
3. Обчислюємо середньоденний заробіток розділивши уже скоригований сумарний заробіток на кількість календарних днів розрахункового періоду (виключення – святкові і неробочі дні, календарні дні відпусток без збереження зарплати, передбачених законодавством).
4. Отриманий середньоденний заробіток множимо на кількість календарних днів відпустки та в результаті маємо суму відпускних.

Але пам’ятаємо, якщо посадові оклади (тарифні ставки) зросли саме в періоді відпустки, тоді за період з дня підвищення посадових окладів (тарифних ставок) і до останнього дня відпустки треба заново обчислити суму відпускних, використовуючи  скоригований середньоденний заробіток (абз. 2 п. 10 Порядку № 100). В такому разі проводять доплату до раніше розрахованої суми відпускних.

Коли дозволено зменшити коефіцієнт підвищення

Пункт 10 Порядку № 100 дозволяє госпрозрахунковим підприємствах і організаціям провести коригування зарплати та інших виплат з урахуванням їх фінансових можливостей. Проте головне тут пам’ятати, що жодні фінансові труднощі не позбавляють обов’язку скоригувати заробіток для обрахунку сум відпускних, тобто не можна застосувати коефіцієнт підвищення величиною в одиницю.

Тому підприємства можуть дещо зменшити коефіцієнт коригування, аніж той який отримали розрахунково. Проте цьому має передувати:

1. аналіз наявних фінансових можливостей підприємства, який дасть відповідь: на скільки можливо провести коригування заробітку;
2. видання наказу про застосування коефіцієнта нижчого, аніж отримано розрахунково. Наприклад, застосувати коефіцієнт 1,3 чи 1,2, якщо розрахунковий отримано 1,5. Саме в наказі обумовлюють причини, які не дозволяють провести коригування в повному обсязі зокрема: зниження рентабельності, обсягів виробництва; недостатність обігових коштів, тощо (див. лист Мінсоцполітики 10.05.2018 р. № 766/0/101-18). Вказаний наказ (розпорядження) керівника погоджують із профспілкою або з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом.

Відповідний порядок дій описаний у листі Мінпраці від 24.10.2008 р. № 696/13/84-08, листі Мінсоцполітики від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416. 

Приклад коригування середнього заробітку при обчисленні відпускних

Інспектор з кадрів підприємства йде у щорічну основну відпустку на 24 календарні дні із 06.07.2020 р. Він отримує посадовий оклад, який змінювався за останні 12 місяців двічі: 01.09.2019 р. із 7000 грн – до 8000 грн та 01.01.2020 р. – зріс ще, до 10 000 грн. Розрахунковий період для обчислення відпускних: липень 2019 року – червень 2020 року. В серпні 2019 року працівник отримував відпускні у розмірі 6101,70 грн та оклад за решту робочих днів — 1750 грн. Він також має 20% надбавки за інтенсивність праці.

Коригування середнього заробітку працівника в разі підвищення посадового окладу

Середньоденний заробіток становить:

143725,28 грн : (366 к.дн. - 11 к.дн.) = 404,86 грн.

Сума відпускних складає:

404,86 грн × 24 к.дн. = 9716,64 грн.

Як оштрафують за непроведення коригування середнього заробітку

Якщо роботодавець не провів коригування середнього заробітку, обчислюючи відпускні, то це інспектори праці розцінюють як порушення інших вимог законодавства про працю. За це слідує штраф у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення як того вимагає абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП.  На це вказувало й Мінсоцполітики у листі від 16.08.2016 № 1143/13/84-16. Проте, якщо таке порушення виявили в ході інспекційного відвідування та виписали припис про його усунення, то за умови виконання його у відведені приписом строки, штрафу не буде. Аналогічна ситуація буде і у випадку, якщо вказане порушення виправили ще до початку перевірки.

Також за таке порушення посадовим особам підприємств та ФОП може загрожувати адмінштраф, передбачений ч. 1 ст. 41 КпАП, у розмірі від 510 до 1700 грн. Проте справи про накладення цих адмінштрафів розглядають суди, а інспектори праці лише складають адмінпротоколи.

Микола КИРИЛЬЧУК, провідний бухгалтер-експерт порталу "Бухгалтер.UA"