Всі правила розрахунку оплати часу щорічної відпустки, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки, визначає Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі – Порядок № 100). Серед його положень треба пам’ятати про п. 10, за яким і проводять коригування зарплатних виплат, котрі враховують при обчисленні середнього заробітку.
Перша і визначальна умова для коригування виплат, які враховують при розрахунку середнього заробітку, — підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації.
Проте саме по собі підвищення посадових окладів (тарифних ставок) ще не привід проводити коригування середнього заробітку. Важливо аби цей факт відбувся:
1) в розрахунковому періоді або в періоді, упродовж якого за працівником зберігають середній заробіток;
2) відповідно до актів законодавства або згідно положень колдоговору (угоди).
До вказаних умов із п. 10 Порядку № 100 додається ще одна, на якій наполягає Мінсоцполітики — оклади (тарифні ставки) підвищені для всіх працівників підприємства, а не для окремих категорій. Про це згадується у листах Мінпраці від 03.08.2005 р. № 18-441-1, від 05.12.2005 р. № 06-4/165, від 04.04.2006 р. № 260/13/84-06.
З приводу застосування цих умов виникає низка запитань.
Розміри посадових окладів (тарифних ставок), у тому числі і випадки їх підвищення, можуть встановлюватись в положенні про оплату праці або іншому локальному акті підприємства, а не лише у колдоговорі. Адже згідно ст. 97 КЗпП умови і розміри оплати праці встановлюють у колдоговорі, а якщо він не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілки, а при її відсутності - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.
Тому коригування середньої заробітку проводять і у разі відсутності колдоговору, на що і це звертали увагу Мінсоцполітики у листі від 17.05.2018 р. № 838/0/101-18 та Держпраці у листі від 17.05.2018 р. № 3933/4.1/4.1-ДП-18. А значить, коли підвищили посадові оклади (тарифні ставки) за наказом (рішенням) керівника усім працівникам, то підприємство має скоригувати середній заробіток.
Так, положення Порядку № 100, який прийнятий на виконання норм трудового законодавства, поширюються на підприємства, установи, організації та ФОП, що мають найманих працівників, тобто виступають роботодавцями.
По-перше, у абз. 2 п. 10 Порядку № 100 виписано, що при зміні тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) коригування середньої зарплати не провадять.
По-друге, якщо відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) лише окремій категорії працівників, коригування середнього заробітку теж не провадять (див. лист Мінпраці від 03.08.2005 р. № 18-441-1).
По-третє, індивідуальні підвищення посадових окладів можливі у межах встановленої вилки (діапазону) посадового окладу для посади, яку обіймає працівник. Це не тягне за собою застосування п. 10 Порядку № 100.
Приклади розрахунку середньої зарплати для оплати відпусток містить стаття сучасного медіа для бухгалтерів "Інтербух" -скористайтеся ТЕСТОВИМ 3-денним доступом.
Алгоритм розрахунку суми відпускних, якщо є вищеописані передумови для коригування заробітку, складається з таких кроків:
Але пам’ятаємо, якщо посадові оклади (тарифні ставки) зросли саме в періоді відпустки, тоді за період з дня підвищення посадових окладів (тарифних ставок) і до останнього дня відпустки треба заново обчислити суму відпускних, використовуючи скоригований середньоденний заробіток (абз. 2 п. 10 Порядку № 100). В такому разі проводять доплату до раніше розрахованої суми відпускних.
Пункт 10 Порядку № 100 дозволяє госпрозрахунковим підприємствах і організаціям провести коригування зарплати та інших виплат з урахуванням їх фінансових можливостей. Проте головне тут пам’ятати, що жодні фінансові труднощі не позбавляють обов’язку скоригувати заробіток для обрахунку сум відпускних, тобто не можна застосувати коефіцієнт підвищення величиною в одиницю.
Тому підприємства можуть дещо зменшити коефіцієнт коригування, аніж той який отримали розрахунково. Проте цьому має передувати:
1) аналіз наявних фінансових можливостей підприємства, який дасть відповідь: на скільки можливо провести коригування заробітку;
2) видання наказу про застосування коефіцієнта нижчого, аніж отримано розрахунково. Наприклад, застосувати коефіцієнт 1,3 чи 1,2, якщо розрахунковий отримано 1,5. Саме в наказі обумовлюють причини, які не дозволяють провести коригування в повному обсязі зокрема: зниження рентабельності, обсягів виробництва; недостатність обігових коштів, тощо (див. лист Мінсоцполітики 10.05.2018 р. № 766/0/101-18). Вказаний наказ (розпорядження) керівника погоджують із профспілкою або з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом.
Відповідний порядок дій описаний у листі Мінпраці від 24.10.2008 р. № 696/13/84-08, листі Мінсоцполітики від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416.
Щоб не пропустити інформацію про прийняття змін законодавства або появу роз'яснень податківців по вашій темі - встановіть їх на контроль в LIGA360. Щойно вони вступлять в силу - ви автоматично отримаєте сповіщення. Ці та інші можливості доступні бухгалтеру в LIGA360. Спробуйте зараз - замовляйте тестовий доступ.
Інспектор з кадрів підприємства йде у щорічну основну відпустку на 24 календарні дні із 06.07.2020 р. Він отримує посадовий оклад, який змінювався за останні 12 місяців двічі: 01.09.2019 р. із 7000 грн – до 8000 грн та 01.01.2020 р. – зріс ще, до 10 000 грн. Розрахунковий період для обчислення відпускних: липень 2019 року – червень 2020 року. В серпні 2019 року працівник отримував відпускні у розмірі 6101,70 грн та оклад за решту робочих днів — 1750 грн. Він також має 20% надбавки за інтенсивність праці.
Коригування середнього заробітку працівника в разі підвищення посадового окладу
Розрахунковий період |
Сумарно за період, грн |
Коефіцієнт підвищення посадових окладів |
Відкоригований сумарний заробіток за період, грн |
01.07.2019 р. – 31.08.2019 р. |
(7000 + 7000 × 20% + 6107,70 + 1750 + 1750 × 20%) = 16607,70 |
10000 : 7000 = 1,428571 |
23725,28 |
01.09.2019 р. – 31.12.2019 р. |
(8000 + 8000 × 20%) × 4 = 38400 грн |
10000 : 8000 = 1,25 |
48000,00 |
01.01.2020 р. – 30.06.2020 р. |
(10000 + 10000 × 20%) × 6 = 72000,00 |
1 |
72000,00 |
Усього |
127007,70 |
× |
143725,28 |
Середньоденний заробіток становить:
143725,28 грн : (366 к.дн. - 11 к.дн.) = 404,86 грн.
Сума відпускних складає:
404,86 грн × 24 к.дн. = 9716,64 грн.
Якщо роботодавець не провів коригування середнього заробітку, обчислюючи відпускні, то це інспектори праці розцінюють як порушення інших вимог законодавства про працю. За це слідує штраф у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення як того вимагає абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП. На це вказувало й Мінсоцполітики у листі від 16.08.2016 № 1143/13/84-16. Проте, якщо таке порушення виявили в ході інспекційного відвідування та виписали припис про його усунення, то за умови виконання його у відведені приписом строки, штрафу не буде. Аналогічна ситуація буде і у випадку, якщо вказане порушення виправили ще до початку перевірки.
Також за таке порушення посадовим особам підприємств та ФОП може загрожувати адмінштраф, передбачений ч. 1 ст. 41 КпАП, у розмірі від 510 до 1700 грн. Проте справи про накладення цих адмінштрафів розглядають суди, а інспектори праці лише складають адмінпротоколи.
Із судовою практикою допоможе система VERDICTUM, яка містить більш ніж 70 млн. судових рішень. Бажаєте отримати тестовий доступ до системи VERDICTUM -тисніть сюди.
Микола КИРИЛЬЧУК, провідний бухгалтер-експерт порталу "Бухгалтер.UA"
Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою
Перейти до української версії сайту