Визначаємо суму ПДВ, яку можна заявити до бюджетного відшкодування

У декларації з ПДВ за березень 2018 року підприємство - платник ПДВ заявило суму ПДВ до бюджетного відшкодування. Своєю чергою, для відшкодування були відібрані суми ПДВ, сплачені постачальникам або до Держбюджету.

Однак під час перевірки контролери зменшили заявлену суму бюджетного відшкодування. Мовляв, спочатку потрібно зменшити податкові зобов'язання поточного (звітного) періоду за рахунок від'ємного значення ПДВ у хронологічному порядку (від найдавнішого до найновішого), а потім із залишків сум від'ємного значення ПДВ відібрати оплачені суми для бюджетного відшкодування.

Як правильно визначати суму ПДВ до бюджетного відшкодування?

ВІДПОВІДЬ: Законодавчо установленого підходу щодо черговості погашення поточних податкових зобов'язань податковим кредитом (у т.ч. від'ємним значенням ПДВ попередніх періодів - рядок 16.1 декларації з ПДВ) не установлено. Водночас контролери наполягають на хронологічному використанні від'ємного значення ПДВ. Тож з'ясуймо, у чому полягає "хронологічний" підхід та як він впливає на визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до п. 200.1 ПКУ, бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення ПДВ, що визначається як перевищення суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду над сумою податкового зобов'язання такого ж звітного (податкового) періоду. Щоправда, за умови, якщо у відповідного платника немає податкового боргу з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди (п. 200.4 ПКУ), а інакше - від'ємне значення ПДВ першочергово зараховується в погашення такого боргу.

Водночас пп. "б" п. 200.4 ПКУ встановлює ще такі обмеження:

· сума ПДВ, яку заявляють до відшкодування, має бути фактично сплачена в попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до бюджету;

· сума заявленого відшкодування не може перевищувати реєстраційну суму ("УНакл"), обчислену відповідно до п. 200¹.3 ПКУ на момент подання податкової декларації.

Окрім зазначених обмежень, у ПКУ немає жодних інших застережень щодо послідовності використання від'ємного значення ПДВ, у т.ч. стосовно погашення поточних податкових зобов'язань.

Для того щоб одержати бюджетне відшкодування від'ємного значення ПДВ (за дотримання зазначених вище обмежень), платник ПДВ має прийняти відповідне рішення та разом із декларацією подати до контролюючого органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (п. 200.7 ПКУ), - додаток Д4 до декларації з ПДВ і розрахунок суми бюджетного відшкодування (п. 200.8 ПКУ) - додаток Д3.

Своєю чергою, сума від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (значення рядка 21поточної декларації з ПДВ, яке переноситься до рядка 16.1 декларації з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду), розшифровується в додатку Д2.

Про те, як заповнювати додаток Д2 і додаток Д3 із Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 (далі - Порядок № 21), нічого не сказано. А ось податківці мають своє бачення.

Так, за словами контролерів, "при заповненні як Додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 Додатка 3 (Д3) доцільно застосовувати принцип хронології формування від'ємного значення, згідно з яким податкові зобов'язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого" - див., наприклад, ІПК ДФСУ від 11.05.2018 р. № 2082/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та листи ДФСУ від 22.07.2016 р. № 24830/7/99-99-15-03-02-17 і від 22.07.2016 р. № 15908/6/99-99-15-03-02-15.

Тобто контролери "рекомендують":

· податкові зобов'язання поточного періоду (рядок 9 декларації) насамперед погашати "найстарішим" податковим кредитом (з рядка 16.1 декларації) у хронологічному порядку, а вже потім - податковим кредитом поточного періоду (рядки з 10 по 15 декларації);

· від'ємне значення ПДВ поточного періоду (рядок 19 декларації), яке повною мірою або частково заявляється до бюджетного відшкодування з урахуванням обмежень, передбачених ПКУ (рядок 20.2 декларації), формувати передусім із податкового кредиту поточного періоду (рядки з 10 по 15 декларації), а вже потім за хронологією з податкового кредиту попередніх періодів (рядок 16.1 декларації).

Водночас контролери визнають, що такий підхід до заповнення додатка Д2 і додатка Д3 стосовно формування від'ємного значення ПДВ не є обов'язковим до застосування. Адже ПКУта Порядком № 21 не визначено особливостей заповнення додатків Д2 і Д3, а також не передбачено жодної черговості погашення поточних податкових зобов'язань податковим кредитом.

Тож, під час заповнення як додатка Д2, так і таблиці 2 додатка Д3 до декларації з ПДВ платник ПДВ має право самостійно визначати послідовність відображення від'ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум. Ці зауваження було зроблено ДФСУ в ІПК від 11.05.2018 р. № 2082/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Хоча насправді під час перевірки заявлених сум бюджетного відшкодування контролери визнають лише свій підхід. Адже іноді це допомагає їм зменшити заявлену суми бюджетного відшкодування.

Отже, у цьому випадку можна дотримуватися настанов контролерів або піти своїм шляхом, оскаржуючи у суді податкове повідомлення-рішення, отримане за результатами відповідної податкової перевірки.

Розгляньмо на прикладі порядок визначення суми ПДВ, яку можна заявити до бюджетного відшкодування, дотримуючись рекомендацій ДФС...