Розрахунковий лист про зарплату: у який спосіб і за якою формою подавати

Проте згадують працівники про своє право отримати розширену інформацію лише за наявності спірних ситуацій із роботодавцем щодо суми нарахованої та виплаченої зарплати. Адже до суду не підеш лише зі словами "мені не виплатили зарплату", а для успішного вирішення суперечки знадобляться й документи, які долучають до позовної заяви. Тож розгляньмо детальніше один із них - розрахунковий лист

Роботодавцям необхідно взяти до уваги, що існує три випадки, коли вони зобов'язані надавати працівникам відомості про зарплату. А саме:

1. Під час кожної виплати зарплати повідомляти про такі дані, що належать до періоду, за який здійснюється оплата праці:

а) загальна сума зарплати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри та підстави відрахувань й утримань із зарплати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Цього вимагає ст. 110 КЗпП і ст. 30 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (далі - Закон про оплату праці). Однак тут не конкретизується, у якій формі її надавати й у який спосіб. Лише те, що під час кожної зарплатної виплати, причому будь-якої, незалежно від того, аванс це чи відпускні, працівник має отримати такі дані від роботодавця. Важливо те, що надається розрахунковий лист під час кожної виплати зарплати без додаткових заяв від працівника. Саме такі пояснення надає ГУ Держпраці в Дніпропетровській області.

2. Про нараховані суми, належні працівникові в разі звільнення, роботодавець має письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ч. 1 ст. 116 КЗпП). У цій нормі також не йдеться про спосіб повідомлення, а лише про форму - письмово, тобто з наданням документа, з яким працівник має ознайомитися.

3. Колишній працівник має право на ознайомлення з розмірами оплати праці, змістом наказів, згідно з якими йому надавалися відпустки, й іншою інформацією, що стосується його особисто, на підставі ст. 110 КЗпП. Відповідний висновок наведено в постанові ВСУ від 16.08.2017 р. у справі № 6-1231цс17. Позивач (колишній працівник) звертався до свого колишнього роботодавця із заявою про надання довідки про його роботу на цьому підприємстві із зазначенням посади, розміру зарплати з відображенням суми щомісяця з розшифровкою за видами виплат, однак отримав неповну інформацію, тому звернувся до суду.

У такому разі колишній працівник із письмовою заявою звертається до свого екс-роботодавця про надання інформації з указівкою на її обсяг і вид.

Форма та спосіб надання інформації про зарплату

Як пояснює Мінсоцполітики в листі від 20.10.2017 р. № 262/0/101-17 (далі - Лист № 262), чіткої форми (виду) повідомлення про розмір заробітної плати нормативно-правовими актами не встановлено.

Відомості про зарплату можуть бути викладені письмово (у формі розрахункового листа чи іншого документа, розробленого роботодавцем) або ж у вигляді електронного документа(повідомлення, листа). І хоча усний варіант, зокрема ст. 110 КЗпП, не заперечений, проте цей спосіб не буде прийнятний для жодної зі сторін, бо скористатися ним на підтвердження сум заробітку не вийде.

Зазвичай на підприємстві працівникові під час виплати зарплати надають розрахунковий лист про дані щодо сум, які належать до виплати працівнику, і відрахувань із них. Водночас законодавством не передбачено заборони в разі погодження працівника на надання йому інформації про розмір його зарплати на вказану ним електронну адресу. Про це також ідеться в Листі № 262. А отже, спосіб інформування про виплачену зарплату погоджується між роботодавцем і працівником. Оптимально було б, аби такий спосіб знайшов своє відображення в локальних документах роботодавця - колдоговорі чи Положенні про оплату праці. Тоді й питань до нього буде менше в обох сторін.

Однак слід звернути увагу: навіть якщо щомісяця ви повідомляєте працівникам про виплачену зарплату листом на електронну пошту, це не скасовує обов'язку надати розрахунковий лист або довідку про зарплату в письмовій формі, якщо того зажадає працівник.

Чіткої форми (виду) повідомлення про розмір зарплати нормативно-правовими актами не встановлено. Це підтверджує й Мінсоцполітики в листі від 20.10.2017 р. № 262/0/101-17.

Тож, підприємство розроблює та затверджує таку форму самостійно, але зважаючи на те, що до неї має бути обов'язково включена інформація, наведена у ст. 110 КЗпП, особливо деталізації потребує розшифровка за видами виплат (складовими зарплати).

Найкраще для цього (як основа) підійде розрахунково-платіжна відомість працівника за типовою формою № П-6 (наказ Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489). У ній якраз і є рядки з видами виплат і відрахувань із зарплати, а також сумою до видачі. Звісно, її можна спростити, прибравши виплати, які підприємство не здійснює, а також за потреби змінити види відрахувань й утримань із зарплати, зважаючи на ті види, які наразі передбачено законодавством та проводяться роботодавцем.

Зважаючи на те що більшість підприємств нараховують зарплату за допомогою бухгалтерських програмних продуктів, не зайвим буде налаштувати їх на формування розрахункового листа за даними розрахунково-платіжної відомості чи іншого документа, у якому здійснюється розрахунок складових зарплати й утримань із неї...