Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Надомна праця: якими нормативними актами керуватися

11.00, 13 грудня 2019
1108
0
Автор:
Компанія "ЛІГА ЗАКОН"
Компанія "ЛІГА ЗАКОН"

Нині дуже поширена дистанційна чи надомна робота. Адже комп'ютерні мережі, Інтернет, нові цифрові технології й застосунки дають змогу виконувати роботу дистанційно, що вигідно як роботодавцю, так і пр...

У чому вигода дистанційної чи надомної роботи

Вигоди для роботодавця: не потрібно орендувати додаткові площі для дистанційних працівників, забезпечувати їх робочими місцями, а часто й обладнанням.

Вигоди для працівника: не гайнує час на дорогу до місця роботи й назад, виконує роботу в зручний для себе час. Однак бажано передбачити конкретний час, коли він виходитиме на зв'язок із роботодавцем.

Здавалось би, які можуть бути проблеми. Проте в КЗпП навіть згадки не знайдемо про дистанційну чи надомну роботу.

Тож недостатнє нормативне врегулювання стає на заваді масовому застосуванню дистанційної чи надомної роботи.

Дистанційна (надомна) робота: як оформити

Законодавство України не містить нормативно-правових актів, які б урегулювали ці питання. Нині маємо лише КЗпП й один архідокумент ще радянських часів (1981) - Положення № 275. Звісно, воно не враховує можливостей сучасної техніки, автоматизації процесів й наявності Інтернету. Тоді (майже 40 років тому) допускалося лише виконання надомної роботи, що передбачала фізичну працю з використанням певних інструментів і приладів та відрядну оплату праці.

На сьогодні більш поширеною є дистанційна робота для таких професій, як програміст, агент рекламний, організатор зі збуту в певному регіоні тощо. Проте поняття "дистанційна робота" нормативними актами взагалі не визначено, тож нині її оформлюють так само, як і надомну роботу.

Відповідно до п. 20 Рекомендації № 184 роботодавці повинні:

• поінформувати надомників про всі небезпеки, пов'язані з їхньою роботою, що відомі або мають бути відомі роботодавцю, запобіжні заходи, яких потрібно вжити, і навчити їх у належний спосіб (за потреби);

• забезпечити, щоб надані надомникам машини, інструменти чи інше обладнання мали відповідні захисні пристрої, і вжити розумних заходів, що забезпечували б їх належне технічне обслуговування;

• надати надомникам безоплатно всі необхідні засоби індивідуального захисту.

Трудовий договір про надомну роботу зазвичай укладають у письмовій формі з дотриманням загальних вимог КЗпП. У ньому необхідно докладно викласти основні й додаткові умови, що визначають взаємні зобов'язання сторін (п. 7 розд. ІІ Положення № 275).

Також у трудовому договорі з надомником варто прописати:

• де буде робоче місце працівника;

• які саме роботи виконуватиме надомник;

• як він отримуватиме завдання та звітуватиме про їх виконання;

• скільки надомник має працювати на тиждень і щодня;

• у які години й дні тижня він має виходити на зв'язок із безпосереднім керівником;

• якими інструментами, обладнанням і технікою його забезпечує роботодавець для виконання роботи;

• як компенсуватимуть використання власного обладнання (комп'ютера, принтера, автомобіля) працівника та як йому відшкодовуватимуть витрати на електроенергію чи використане під час виконання службових обов'язків пальне;

• за якою системою й формою оплати праці оплачуватимуть працю надомника;

• які складові зарплати, умови встановлення надбавок і доплат, а також умови преміювання.

Працівник, який планує працювати з дому, повинен подати заяву керівнику підприємства, де зазначити про надомний характер роботи та вказати як робоче місце своє фактичне місце проживання.

Прийняття на роботу надомника оформлюють наказом (розпорядженням) керівника підприємства, де вказують умову про надомну працю й місцезнаходження робочого місця. Також обов'язково до початку роботи подають повідомлення до органів ДПС про прийняття працівника на роботу.

Не забуваймо, що до укладання трудового договору потрібно перевірити, чи є необхідні житлово-побутові умови для виконання надомної роботи. Так, п. 9 розд. ІІІ Положення № 275 зобов'язує адміністрацію разом із представниками профспілки обстежити житлово-побутові умови громадян, які виявили бажання виконувати надомну роботу. Для виконання окремих видів надомних робіт із метою визначення загальних правил протипожежної безпеки й санітарії, а також житлово-побутових умов надомників можуть бути залучені представники місцевих органів пожежної й санітарної інспекцій (п. 12 розд. ІІІ Положення № 275). За результатами такого обстеження потрібно скласти відповідний акт.

Ми розуміємо абсурдність такого обстеження й безпідставність залучення представників пожежної та санітарної інспекцій (це не належить нині до їхньої компетенції). Проте Мінсоцполітики в листі від 19.02.2019 р. № 30/1/204-19 наголошує, що обстеження житлово-побутових умов надомників потрібно проводити.

В продовженні матеріалу читайте про " Облік робочого часу надомника"та " Оплата праці надомника" видання БУХГАЛТЕР & ЗАКОН за посиланням.

Для отримання доступу до аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та інших документів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом до сервісу та оцініть весь обсяг і переваги послуг, що надаються.

Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему