Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Валюта договірного зобов’язання: правильний вибір між гривнею та інвалютою

При укладенні цивільно-правових угод як з резидентами, так і з нерезидентами-фізособами, які перебувають на території України, за умови виконання зобов’язання в Україні, слід раціонально визначати вал...

Ціна цивільно-правових угод: гривня та/ або іноземна валюта

З огляду на тенденцію коливань курсу іноземних валют до гривні, актуальним залишається питання вибору виду валюти при укладанні цивільно-правових угод, оскільки ціна договору має вагому економічну роль для сторін договору. Найчастіше запитують чи можливо визначити ціну договору, що укладений між резидентам (нерезидентами-фізособами, які перебувають на території України) в іноземній валюті.

Держава неодмінно спрямована щоб національна економічна система динамічно використовувала національну валюту (українська гривня), збільшуючи поле її використання й лімітуючи можливість використання іноземної валюти.

В Основному Законі України закріплено, що грошовою одиницею на теренах України є гривня. Гривня є єдиний законним платіжним засобом на теренах України. Заразом на законодавчому рівні відсутня заборона щодо використання грошових одиниць іноземних держав, зокрема, при укладанні цивільно-правових договорів. Так, Конституція України не містить табу щодо можливості використання іноземної валюти в Україні. В свою чергу, іноземна валюта може застосовуватись в Україні у випадках і в спосіб, передбачений законом.

Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені в ЦКУ, який передбачає, що грошове зобов`язання має бути виконане у національній валюті - українській гривні. Якщо ж у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Водночас правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов'язаний з певними труднощами при використанні як платіжний засіб, однак допускає здійснення платежів в іноземній валюті.

Тобто, заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Аналізуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що національна валюта - гривня є одним-єдиним легалізованим платіжним засобом на просторі України. При цьому, при укладені цивільно-правових угод, які виконуються на теренах України, сторони вправі встановити в грошовому зобов'язані еквівалент ціни в іноземній валюті. А ось у разі отримання у позику іноземної валюти, позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачено законом чи договором, повернути контрагенту таку ж суму позики, тобто таку ж суму коштів в іноземній валюті, яка була отримана у позику.

Інакше кажучи - відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак варто пам'ятати, що обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, з огляду на положення цивільного законодавства України, належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у термін, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Хочете дізнатися більше про діджитал-інструменти для договірної роботи? Запрошуємо на онлайн-презентацію 18 травня. Реєструйтесь за посиланням прямо зараз.

Денис Соловей, адвокат Gracers Law Firm

Судова практика стягнення боргу в іноземній валюті

Свого часу була сталою практика суду, яка передбачала, що не зважаючи на те, в якій валюті в зобов'язані визначений борг, засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання, є виключно національна валюта України - гривня.

Вважалось, що стягнення з позичальника суми боргу в іноземній валюті за відсутності у позикодавця індивідуальної ліцензії на здійснення таких валютних операцій є неправомірним й недопустимим способом, оскільки іноземна валюта може бути виключно валютою боргу (тобто грошовою одиницею, в якій обчислена сума зобов'язання), втім не валютою платежу.

Зокрема, такий правовий висновок зробив Верховний Суд України у постанові від 02 липня 2014 року по справі № 6-79цс14.

Тобто, раніше у разі отримання позики у іноземній валюті та у разі невиконання свого зобов'язання, з позичальника в судовому порядку стягувалась сума визначена в гривневому еквіваленті.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року (справа № 373/2054/16-ц) відступити від зазначеного правового висновку, вказавши, що на законодавчому рівні відсутня заборона на стягнення боргу за договором позики в іноземній валюті. Таким чином, у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.

Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц.

Як автоматизувати договірну роботу? Дізнайтесь на онлайн-презентації з провідними експертами юрбізу. Реєструйтесь безкоштовно, і дивіться захід 18 травня.

Чи підлягає стягненню індекс інфляції у валюті

Нагадаємо, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це покажчик, що окреслює рух загального рівня цін на товари та послуги, які придбавають громадяни для невиробничого споживання. Індекс інфляції окреслює ступінь зниження вартості національної грошової одиниці України, інакше кажучи купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Тобто, індексації унаслідок зниження вартості (знецінення) підлягає тільки грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, що може бути предметом цивільно-правових угод, індексації не підпадає.

Таким чином можемо зробити висновок, що на законодавчому рівні закріплено, що у разі невиконання грошового зобов'язання, індекс інфляції розповсюджується тільки на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у грошовій одиниці України - гривні.

У постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 6-771цс15 міститься висновок про те, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦКУ щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Варто зазначити, що з вищевикладеною правовою позиція погодився і Верховний Суд у постановах від 04 червня 2020 року у справі № 369/5393/15 від 05 червня 2019 року у справі № 367/5899/15-ц, від 23 липня 2020 року у справі № 754/16773/17.

Хочете дізнатися про новий продукт для автоматизації договірної роботи? Відвідайте онлайн-презентацію 18 травня. Реєструйтесь на подію за посиланням.

Денис Соловей, адвокат Gracers Law Firm

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему