Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Способи недопущення стягнення боргів ТОВ з їх учасників через конфлікти між учасниками

У 2018 році в корпоративних відносинах у сфері діяльності й управління ТОВ відбулася справжня революція, значення якої стає зрозумілішим тільки зараз

З набранням чинності Законом про ТОВ відносини, які регулював Закон про господарські товариства, не зазнали косметичних змін, а відбувся фундаментальний перерозподіл балансу інтересів міноритарних і мажоритарних власників часток у ТОВ.

Перехідний період, протягом якого ТОВ були зобов'язані привести свої статути у відповідність до нового закону, сплив 17.06.2019. Проте лише зараз Верховний Суд почав формулювати свої висновки з питань застосування норм цього закону, що дозволяє усвідомити обсяг і значення таких змін.

При цьому обсяг роботи юристів для захисту інтересів клієнтів у контексті таких змін і перетворень не меншає, а стає ще більшим.

Принцип захисту інтересів міноритарних власників часток у ТОВ згідно із Законом про господарські товариства полягав у необхідності врахування їх інтересів під час скликання та проведення загальних зборів учасників із метою їх залучення до участі в таких загальних зборах.

Зокрема, з 1991 року діяла пряма норма, яка встановлювала вимоги до кворуму загальних зборів учасників ТОВ у розмірі 60 + % голосів. Відступати від такої вимоги та визначати інші вимоги до кворуму учасники товариства права не мали.

У 2015 році набрали чинності зміни до Закону про господарські товариства, унаслідок яких кворум був зменшений до 50 + % голосів. Як компенсатор такого різкого зміщення балансу інтересів на користь мажоритарних власників учасникам було надано дозвіл уносити до установчих документів вимоги до кворуму загальних зборів учасників в іншому розмірі.

У 2018 році з ухваленням Закону про ТОВ корпоративні відносини участі у товариствах з обмеженою відповідальністю зазнали кардинальних змін.

Замість блокування загальних зборів через недосягнення кворуму захист інтересів міноритарних власників почали здійснювати з використанням набагато ширшого набору інструментів, свобода застосування яких збиває з пантелику та викликає невпевненість. Зокрема, це:

- і право міноритарія вимагати у товариства здійснити викуп його частки (ч. 1 ст. 24 Закону про ТОВ),

- і можливість визначати у статуті питання, рішення загальних зборів за якими потребує кваліфікованої більшості (ч. 5 ст. 34 Закону про ТОВ),

- й інші інструменти, за вмілого використання яких баланс інтересів учасників може бути відрегульований майже без будь-яких обмежень.

Додаткової невпевненості привносять також правові позиції Верховного Суду, які часто неправильно інтерпретуються або надалі доволі швидко змінюються.

Яскравим прикладом таких правових позицій може бути підхід Верховного Суду щодо визначення статутами товариств вимог до кворуму загальних зборів.

Як ми вже зазначали, тривалий час закон установлював вимогу до кворуму в розмірі 60 + % голосів - і статути товариств, створюваних у період із 1991-го по 2015 рік, таку норму містять. З 2015 року кворум можна було визначати у статуті - і цим правилом також користувалося чимало товариств.

До 17.06.2019 статути товариств мали бути приведені у відповідність із Законом про ТОВ або втратити чинність у частині, що йому суперечила.

Тож, на вирішення суду ставилося питання чинності положень статутів товариств, які не виключили вимоги до кворуму загальних зборів.

Більш детально читайте у статті за посиланням. Ексклюзивна аналітика представлена у LIGA360. Замовляйте доступ прямо сьогодні.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему