Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Нові штрафи в ПКУ та нові підстави для камеральних перевірок: новації Закону № 2970

08.30, 10 травня 2023
3443
0

Документ:

Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки" від 20.03.2023 р. № 2970-IX

Кому читати:

суб'єктам господарювання

Що сталося:

визначено особливості проведення й оформлення камеральних перевірок фінагентів і встановлено нові штрафи за ненадання фінагентами інформації, передбаченої ПКУ

Набирає чинності:

28.04.2023, крім: п. п. 5 і 12 розд. I та пп. 6 п. 2 розд. II Закону № 2970, які набувають чинності 30.06.2023, і п. п. 22 - 26 (крім абз. 2 - 6 п. 26) розд. I Закону № 2970, які набувають чинності 01.01.2024

У коментарі "Первинку та фінзвітність зберігаємо щонайменше 5 років: новації Закону № 2970" ми розглянули строки зберігання первинки для податкових цілей, а саме те, що їх коментованим Законом було збільшено. Тепер же розглянемо розширення переліку підстав для проведення камеральних перевірок, а також те, хто такі фінансові агенти та як їх перевірятимуть.

Плюс шість підстав для проведення камеральної перевірки

Насамперед зауважимо, що норми Закону № 2970 спрямовано передусім на імплементацію Загального стандарту звітності CRS.

Загальний стандарт звітності CRS - це загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, який містить коментарі до нього (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS)), схвалений Радою Організації економічного співробітництва та розвитку 15 липня 2014 року.

Отже, розширення переліку підстав для проведення камеральної перевірки напряму пов'язане із цією подією. Слід зазначити, що Багатостороння угода MCAA CRS, яка запроваджує стандарт автоматичного обміну інформацією між країнами-учасницями, насамперед стосується саме банківських рахунків. А підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS є фінагенти, і вони повинні стати на облік в органах ДПС.

Фінансовий агент - будь-яка особа (крім фізичної особи), яка відповідає визначенню звітної фінансової установи України, у значенні, наведеному в Угоді FATCA, та/або підзвітної фінансової установи відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS та яка відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS, зобов'язана застосовувати заходи належної комплексної перевірки до фінансових рахунків, подавати звіт про підзвітні рахунки до контролюючого органу, виконувати інші обов'язки та нести відповідальність за порушення цих обов'язків у порядку, встановленому законом.

Регулятори ринків фінансових послуг у межах повноважень, визначених законодавчими актами у сфері регулювання діяльності з надання фінансових послуг, встановлюють переліки небанківських фінансових установ, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів відповідно до вимог Угоди FATCA (14.1.2571 ПКУ).

Отже, від 28 квітня 2023 р. новим предметом проведення камеральної перевірки може стати:

своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог ст. 393 ПКУ;

своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

Подавати до контролюючого органу звіт про підзвітні рахунки фінагенти зобов'язані щороку до 1 липня (пп. 393.4.1 ПКУ). Звітним періодом є попередній календарний рік, якщо Угодою FATCA або Багатосторонньою угодою CRS відповідно не встановлено інші правила.

своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, надіслані у випадках, визначених ст. 393 ПКУ;

своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог п. 441.2 ПКУ;

Особи, визначені п. 441.1 ПКУ, зобов'язані встановлювати власну структуру власності та всіх кінцевих бенефіціарних власників, регулярно оновлювати і зберігати відповідну інформацію на території України й надавати її до контролюючого органу у випадках та в обсязі, передбачених цією статтею. Інформацію про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників потрібно зберігати не менше ніж 1825 днів із дня, наступного за завершенням звітного року, якого вона стосується.

Повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників осіб уперше потрібно подати до податкової в електронній формі у строки, установлені для подання квартальної податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Вимоги до форми та змісту структури власності для нерезидентів та Порядок надання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників особами затверджує Мінфін.

Особи зобов'язані підтримувати інформацію про всіх своїх кінцевих бенефіціарних власників і власну структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти контролюючий орган про зміни протягом 30 робочих днів із дня їх виникнення.

своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 442 ПКУ;

своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п. 441.3, пп. 6 - 8 пп. 73.3.1 ПКУ.

Проведення камеральних перевірок фінагентів

Зміни в цій частині набувають чинності з 30 червня 2023 року. Так, камеральній перевірці підлягає своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки та надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилають у випадках, визначених ст. 393 ПКУ. Камеральну перевірку може бути проведено протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту, виправленого звіту про підзвітні рахунки або відповіді на запит контролюючого органу, а якщо такі документи було подано пізніше - за днем їх фактичного подання (пп. 393.7.1 ПКУ)

Якщо за результатами камеральної перевірки контролюючий орган виявить неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки в установлений строк, або несвоєчасне подання звіту, або неподання чи несвоєчасне подання виправленого звіту або відповіді на запит (повідомлення), надісланий контролюючим органом за правилами цієї статті, контролюючий орган складає акт, у якому має бути викладено опис обставин учиненого правопорушення, установленого під час камеральної перевірки. Результати камеральної перевірки оформлюють у порядку, установленому ст. 86 ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених ст. 393 ПКУ.

Фінансовий агент, який самостійно виявив помилки в раніше поданому звіті про підзвітні рахунки після 1 липня року, наступного за звітним, зобов'язаний подати до контролюючого органу виправлений звіт не пізніше ніж через 10 календарних днів із дня виявлення помилки.

У разі своєчасного виправлення фінансовим агентом помилок у звіті про підзвітні рахунки у строки, визначені цим пунктом, передбачені ПКУ штрафи за неподання або несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки та за подання звіту з помилками застосуванню не підлягають (крім штрафів за правопорушення, учинені умисно або внаслідок невиконання чи порушення фінансовим агентом правил належної комплексної перевірки).

Позапланові перевірки фінагента

Закон № 2970 не обмежився лише камеральними перевірками. Було додано кілька підстав і для проведення позапланової документальної перевірки, зокрема:

неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ПКУ звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення;

фінансовий агент не подав заяву про взяття його на облік у випадках та порядку, передбачених п. 393.3 ПКУ;

неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки;

виявлено неповноту або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;

не надано в установлений строк пояснення, документи або іншу інформацію на письмовий запит контролюючого органу;

виявлено можливе порушення вимог ст. 393 ПКУ власником рахунку або його контролюючою особою.

Ці норми чинні від 28 квітня 2023 року.

Позапланову перевірку осіб, призначену з підстав, визначених пп. 78.1.23 - 78.1.25 ПКУ, може бути проведено з усіх питань, що стосуються виконання вимог ст. 393 ПКУ, і вона не обмежена питаннями, які стали підставою для призначення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки контролюючий орган має право запитувати в осіб усі документи та інформацію, передбачені п. 393.5 ПКУ, включаючи, але не обмежуючись документами та інформацією, необхідними для перевірки:

повноти та достовірності інформації, поданої фінансовим агентом у звіті про підзвітні рахунки;

наявності та достатності підстав для невключення певної інформації до звіту про підзвітні рахунки;

забезпечення фінансовим агентом виконання та фактичного виконання ним усіх обов'язків, передбачених ст. 393 ПКУ.

Відповідальність

Ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених пп. 6 - 8 пп. 73.3.1 ПКУ, тягне за собою штраф, що становить 5 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених ст. 73 ПКУ, тягне за собою штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов'язку подати інформацію.

Цей вид санкції діє від 28 квітня 2023 року. У решті штрафів законодавець установив перехідний період - до 1 січня 2024 року.

Так, з 1 січня 2024 р. за неподання фінансовим агентом заяви про взяття його на облік як підзвітної фінансової установи відповідно до вимог п. 393.3 ПКУ передбачено штраф у 20 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

За несвоєчасне подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки або несвоєчасне подання фінансовим агентом виправленого звіту про підзвітні рахунки передбачено штраф у 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про підзвітні рахунки, але не більше ніж 100 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки з неповними або недостовірними відомостями чи помилками тягне за собою штраф у 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Неподання або подання не в повному обсязі інформації про структуру власності або про кінцевого бенефіціарного власника самостійно чи на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 441 ПКУ, тягне за собою штраф у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 442 ПКУ, тягне за собою штраф у 10 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Хочете отримувати першими аналітику з актуальних питань бухобліку, - подписуйтесь на видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН у складі рішення LIGA360. Вибирайте тариф за посиланням.

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

1. ПКУ - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. Закон № 2970 - Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки" від 20.03.2023 р. № 2970-IX.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2023

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Автор

Віталій Городній

юрисконсульт

ЛІГА:ЗАКОН

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему