Зміни правил КІК: новації проєкту № 8137

Що передбачає проєкт закону № 8137

Правила щодо КІК додано до Податкового кодексу України ще у 2020 році, які набули чинності з 1 січня 2022 року. Перші звіти щодо доходів КІК потрібно було подати цього року разом із деклараціями про майновий стан і доходи. Вперше проєкт змін було надано до Парламенту ще в жовтні 2022 року, зараз можна ознайомитись уже з доопрацьованим профільним комітетом проєктом.

Ініційовані зміни до Податкового кодексу є підтвердженням того, що подання звітів про набуття/відчуження часток у іноземних утвореннях не здійснювали активно, механізм потребує вдосконалення.

На нашу думку, додатковими причинами виникнення такої ситуації можна назвати також те, що:

1) форми звітності було оприлюднено доволі пізно (наприкінці квітня, притому що декларацію має бути подано до 1 травня);

2) передбачено дуже високі штрафи за неподання звітностей. До того ж процедура складна, немає диверсифікації відповідальності або правил для перехідного періоду. Також не зрозуміло, чи повинні повідомити контролюючі особи про набуття частки, якщо воно відбулось до прийняття законодавства щодо КІК в Україні (формально ця подія не відбувається зараз, тому й немає обов'язку повідомити про таке податкові органи);

3) Україна та українці продовжують перебувати в надзвичайних умовах.

Що пропонують змінити

Зокрема, ініціатори законопроєкту пропонують удосконалити визначення КІК, а саме Контрольованою іноземною компанією визнають будь-яке утворення:

1) яке не є резидентом України;

2) яке має право на розподіл прибутків чи надання у користування активів;

3) яке перебуває під контролем резидента України (юридичної чи фізичної особи) станом на 31 грудня відповідного календарного року.

Також зміни мають торкнутися й визначення "контролюючої особи", до їх кола мають включити осіб, частка яких в іноземній компанії становить 50 відсотків (для одноособового володіння), решту критеріїв і співвідношень часток лишили незмінними.

Розширено перелік критеріїв для встановлення наявності здійснення фактичного контролю. Зокрема, достатньо встановити наявність фідуціарних відносин (за яких передбачається обов'язок однієї сторони діяти якнайкраще в інтересах іншої особи (осіб). Установлення наявності таких відносин має важливе значення для виявлення опосередкованого впливу (у разі номінальних виконавчих органів).

Важливо, що запропоновано виключити особливий порядок звітування щодо операцій КІК із нерезидентами - пов'язаними особами, яких включено до переліку КМУ (де визначено перелік юрисдикцій, що можуть вважатися офшорними (зокрема через низькі ставки корпоративного податку)).

Також пропонують прибрати право контролюючої особи подавати звітність КІК за скороченою формою (що насправді давало можливість відстрочити подання звітності та сплату податків). Це, найімовірніше, пов'язано з тим, що скоригований прибуток КІК фізичні особи зобов'язані подавати разом із декларацією за наступний за звітним календарний період. Тобто, якщо брати звітний рік - 2022, то прибуток КІК має бути додано до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, яку має бути подано до податкових органів до 1 травня 2024 року.

Отже, у платника податків має бути достатньо часу для того, аби зібрати всю необхідну інформацію, оформити переклади і подати податкову декларацію в Україні.

Запропоновано внести обов'язок подання до податкових органів України документів українською мовою (переклад має бути засвідчено). Це, очевидно, будуть додаткові витрати платника податків.

Штрафні санкції

Очевидно, держава зацікавлена в наповненні своєї бази інформацією про наявність у резидентів України КІК. В автоматичному режимі таку інформацію отримати доволі складно, тому основним джерелом має стати добровільне повідомлення контролюючою особою про факт набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі (або іншому правовому утворенні). Тому запропоновано суттєво переглянути розмір штрафних санкцій за порушення, що пов'язані з поданням інформації про КІК.

Зокрема, порушення строків подання звітності про набуття частки в іноземній компанії - штраф у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2023 році - це 2684 грн) за кожен день прострочення, але не більше ніж 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи. Зараз такого складу правопорушення немає, передбачено відповідальність за неповідомлення про набуття частки (штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів).

Штраф за неповідомлення про набуття частки також пропонують зменшити - до 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, аналізований проєкт закону має дати ще трохи відстрочки для подання звітів фізичними особами, знизити розмір фінансових санкцій, які можуть бути застосовані до резидентів України. Це можна розглядати як намір створити ретроспективно правила для перехідного періоду, хоча прямо про це й не зазначають. Парламентарі не відмовляються від цього інституту взагалі, тому цілком можливо, що в майбутньому варто очікувати встановлення більш жорстких правил.

Тетяна Ященко, PhD, партнер EXPATPRO

_____________________________________________© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2023

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.