Цьогоріч відбулося чимало змін у соціальній сфері. Частина з них присвячена питанням працевлаштування осіб з інвалідністю. Тож сьогодні пропонуємо систематизувати ці нововведення.
Передусім нагадаємо, що у 2023 році роботодавців було звільнено від подання до Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (звіту за формою № 10-ПОІ). Тож роботодавці цей звіт за 2022 рік уже не подавали (про ці й інші зміни ми повідомляли в публікації "Скасування звіту за формою № 10-ПОІ та облік відомостей про трудову діяльність: що змінив Закон № 2682").
Однак скасування "інвалідної" звітності не означає звільнення від дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (див. "Працевлаштування осіб з інвалідністю: норматив у 2023 році діє!"). Адже, попри оновлення ст. 19 Закону № 875, як і раніше, передбачено обов'язковість виконання роботодавцями (зокрема й фізичних осіб) нормативу:
- у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік - для роботодавців, у яких працює понад 25 осіб;
- у кількості одного робочого місця - для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб.
Відповідно, дотримання цих приписів роботодавцями перебуває під держконтролем і за порушення продовжує діяти відповідальність. До того ж і в цій частині також нещодавно було проведено оновлення (Постанова № 553).
Отже, у цілому процедура дотримання "інвалідного" нормативу сьогодні така.
Створення робочих місць
Як і у випадку з іншими вимогами трудового законодавства, передусім контролювати, чи настав час запросити на роботу співробітника з особливими потребами, роботодавці мають самостійно. Тобто чекати на якісь зовнішні додаткові сигнали підприємства не мають.
Звісно, кожен працівник наймається з огляду на виробничі потреби підприємства. Та все ж робочі місця осіб з інвалідністю також повинні бути особливими. Передусім має бути враховано вимоги індивідуальних реабілітаційних програм. Зокрема, основні положення щодо таких програм затверджено Постановою № 757. Форма ж визначена Наказом № 623.
Тож, залежно від специфіки діяльності роботодавця й індивідуальних особливостей осіб з інвалідністю на підприємстві можуть бути створені як звичайні, так і спеціалізовані робочі місця.
робоче місце особи з інвалідністю - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях;
спеціальне робоче місце особи з інвалідністю - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо;
Також варто пам'ятати, що у випадку з "некурортними" умовами праці слід подбати і про проведення атестації робочих місць відповідно до вимог Порядку № 442.
Утім роботодавці й без цього можуть установлювати будь-які додаткові пільги для своїх працівників і понад "атестаційні" норми (див. лист Держпраці від 03.11.2022 р. № 3173/1/4.5-ЗВ-22а).
До речі, створення робочих місць підприємства можуть провадити із залученням держдопомоги. Наприклад, Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю має право фінансувати заходи, спрямовані на професійну реабілітацію осіб з інвалідністю (ч. 6 ст. 20 Закону № 875). Серед них надання роботодавцям:
- цільових позик (на поворотній основі зі строком повернення до 3 років) і фінансової допомоги на поворотній та безповоротній основі. Цільові позики та фінансову допомогу надають відповідно до норм Інструкції № 270;
- дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, які зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні або такі, що шукають роботу. Дотації надають відповідно до положень Порядку № 1836.
Ключовий момент - для формального дотримання законодавчих вимог роботодавцю достатньо саме створити робоче місце. Попри приписи ст. 19 Закону № 875 про те, що виконанням нормативу є працевлаштування, роботодавці, які не змогли знайти на створене місце відповідного співробітника, нерідко відстоюють свою сумлінність у судовому порядку.
<...> обов'язок суб'єкта господарювання зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не є тотожним пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування.
(постанова ВСУ від 11.05.2023 р. у справі № 520/1450/2020)
Тож, безпосереднє "заповнення", як такої, відповідальності не має. Фактичне ж працевлаштування осіб з інвалідністю на такі місця знаходиться в компетенції служб зайнятості.
Комунікація з контролерами
Наділяючи роботодавців обов'язком дбати про забезпечення зайнятості осіб з інвалідністю, законодавець усе ж не лишає їх сам на сам із цим завданням. І тут у підприємств є аж декілька "помічників" - окрім згаданого вище профільного Фонду соцзахисту інвалідів, принаймні Фонд зайнятості та Пенсійний фонд.
Звісно, аби відомства "уключилися" в роботу, вони мають володіти відповідною інформацією.
Щодо загальних відомостей, то їх акумулює ПФУ на підставі отриманої від роботодавців регулярної звітності.
ПФУ ділиться цією інформацією з профільним "інвалідним" Фондом (Порядок № 14-2), який своєю чергою щороку її аналізує на предмет дотримання нормативу. Якщо виявляє порушення, то надсилає роботодавцям "листи щастя" з розрахунками штрафів чи звертається до Держпраці з проханням провести перевірку.
Тим часом на відміну від ПФУ та соцзахисного Фонду, до яких підприємство не подає спеціальної "інвалідної" звітності, до Фонду зайнятості все ж потрібно сигналізувати додатково. Робити це варто за результатами створення відповідного робочого місця шляхом подання звіту за формою № 3-ПН згідно з Порядком № 827-22.
Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем із дня виникнення в нього потреби в доборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через 3 робочих дні з дати відкриття вакансії.
Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин із працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір із найманим працівником.
Форму № 3-ПН роботодавець може подавати в електронному (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовому вигляді (із засвідченням підписом керівника / фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи).
Слід звернути увагу на особливості подання форми № 3-ПН у випадку з особами з інвалідністю, які регулює Порядок № 533. Зокрема, у такому разі звіт роботодавцем подається виключно у центр зайнятості за його місцезнаходженням.
Як такої відповідальності за неподання форми № 3-ПН не передбачено, але в разі непрацевлаштування роботодавцю буде складно довести, що він зробив усе можливе для закриття відповідної вакансії.
Відповідальність
За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, установленого ст. 19 Закону № 875, за підсумками року роботодавці зобов'язані сплатити адміністративно-господарські санкції за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею (ст. 20 Закону № 875).
Механізм надсилання відповідного розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, регульовано Порядком № 14-1.
Власне ж порядок сплати "інвалідного" штрафу регулює Постанова № 70. Цей документ регулює також питання проведення перевірок Держпраці у даній сфері.
Крім адміністративно-господарських санкцій до підприємства, за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до адміністративної відповідальності може бути притягнуто посадових осіб підприємства.
Зокрема, згідно із ч. 2 ст. 1881 КпАП штраф у розмірі від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн) застосовують за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - до посадової особи, яка користується правом приймати на роботу та звільняти з роботи, а також до фізособи-підприємця, у якої є наймані працівники.
Протокол про адміністративне порушення за ст. 1881 КпАП складають посадові особи уповноважених органів у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю під час проведення перевірки (ст. 255 КпАП), а рішення про накладення адмінштрафу приймають у судовому порядку (ст. 221 КпАП).
Наостанок зауважимо: найімовірніше, варто очікувати на додаткові нововведення у сфері соцзахисту осіб з інвалідністю. Адже війна калічить не тільки долі, та й забезпечення гідної уваги до людей з особливими потребами є невід'ємною складовою на євроінтеграційному шляху нашої держави.
Так, нині вже розглядають проєкт Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю" за реєстр. № 5344-д, який пропонує створити сприятливі умови для працевлаштування осіб з інвалідністю, у т. ч. шляхом упровадження апробованих в інших країнах підходів до розвитку стимулюючих механізмів для роботодавців, розширення можливостей для осіб з інвалідністю.
Зокрема, передбачено обов'язковість працевлаштовувати осіб з інвалідністю не лише приватним бізнесом, але й органами державної влади, комунальними установами й організаціями. При цьому роботодавцю пропонуватимуть альтернативні механізми підтримки людей з інвалідністю (на вибір):
- працевлаштувати осіб з інвалідністю на спеціально облаштовані робочі місця для них. Складовою процесу працевлаштування є обов'язкове надання (за потреби) соціальних послуг: соціального супроводу на робочому місці, персонального асистента, перекладу жестовою мовою тощо;
- сплатити цільовий внесок на підтримку їх працевлаштування до спеціального фонду державного бюджету (кошти якого витрачатимуть цільово).
Положення законопроєкту також передбачають розширення категорії підприємств, які можуть користуватися фінансовою підтримкою від держави, наприклад, підприємства захищеного працевлаштування, які матимуть на меті не отримання прибутку, а забезпечення роботою осіб з важкими формами функціональних обмежень.
Отже, зважаючи на викладене вище, господарюючим суб'єктам доцільно тримати руку на пульсі.
ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ
1. КпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
2. Закон № 875 - Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.91 р. № 875-XII.
3. Закон № 2961 - Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 р. № 2961-IV.
4. Постанова № 70 - постанова КМУ "Деякі питання реалізації норм Законів України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та "Про зайнятість населення" від 31.01.2007 р. № 70.
5. Постанова № 553 - постанова КМУ "Деякі питання організації працевлаштування осіб з інвалідністю" від 02.06.2023 р. № 553.
6. Постанова № 757 - постанова КМУ "Про затвердження Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю" від 23.05.2007 р. № 757.
9. Порядок № 442 - постанова КМУ "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" від 01.08.92 р. № 442.
10. Порядок № 533 - постанова КМУ "Деякі питання організації працевлаштування осіб з інвалідністю" від 02.06.2023 р. № 533.
11. Порядок № 827-22 - наказ Мінекономіки "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" від 12.04.2022 р. № 827-22.
12. Порядок № 1836 - Порядок надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, затверджений постановою КМУ від 27.12.2006 р. № 1836.
13. Наказ № 623 - наказ МОЗ "Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання" від 08.10.2007 р. № 623.
14. Інструкція № 270 - Інструкція з надання фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі та цільової позики за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій і пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджена наказом Мінпраці та соцполітики від 06.09.2010 р. № 270.
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2023
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
Автор
Олена Гармай
експертка
ЛІГА:ЗАКОН
Читайте всю бухгалтерську аналітику на єдиній платформі LIGA360. Отримайте доступ до видань Інтербух, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, Вісник МСФЗ. А ще налаштуйте стрічку новин з найпопулярніших онлайн-ресурсів. Придбайте прямо сьогодні.
