Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Працівник – особа з інвалідністю: кадрово-зарплатні акценти для роботодавця

10.55, 31 серпня 2023
14011
0

Працівники - особи з інвалідністю мають такі самі права, як і інші наймані особи. Їм надають гарантії щодо зайнятості й охорони праці в порядку, передбаченому законодавством про працю. Це зазначено у ст. 21 та ч. 2 ст. 3 КЗпП. Але трудові відносини з такими працівниками вимагають від роботодавця особливої увагу, адже законодавство передбачає низку вимог, яких варто дотримуватися. Тож далі з'ясуємо, які важливі моменти потрібно взяти до уваги, якщо на підприємстві працюють особи з інвалідністю.

Як підтверджують інвалідність працівника

На підставі ст. 24 КЗпП роботодавець під час працевлаштування особи з інвалідністю має право отримувати від працівника документи, які підтверджують стан його здоров'я:

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

У цій статті також установлено заборону укладати трудовий договір з особою, якій запропонована робота, протипоказана медичним висновком за станом здоров'я.

Особа з інвалідністю має надати, зокрема, копію форми № 157-1/о та ІПР, визначену за результатами МСЕК. Такі документи особа отримує на підставі п. 24 Положення № 1317.

Наявність у роботодавця копії форми № 157-1/о дає можливість нараховувати ЄСВ на заробітну плату особи з інвалідністю за пільговою ставкою 8,41 %.

Крім того, роботодавець має право врахувати таку особу під час виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до Закону № 875.

Якщо ж інвалідність установлено працівникові, з яким уже укладено трудовий договір, то за результатами МСЕК за місцем роботи такої особи надсилають повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а в разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках і потреби в додаткових видах допомоги (п. 24 Положення № 1317).

Отже, фактично роботодавець може отримати інформацію про встановлення інвалідності працівнику, який перебуває у штаті підприємства, не лише від нього, а й від МСЕК. Але підтвердженням інвалідності працівника є копія форми № 157-1/о, яку має надати саме працівник. Без неї роботодавець не може застосовувати положення законодавства щодо осіб з інвалідністю (зокрема щодо пільг, гарантій, застосування ЄСВ у розмірі 8,41 % тощо).

Неможливість виконання роботи після отримання інвалідності

Якщо працівник надав роботодавцеві копію форми № 157-1/о, то на підставі ст. 172 КЗпП він також може написати заяву про встановлення для нього режиму роботи на умовах неповного робочого дня (неповного робочого тижня) та пільгових умов праці. При цьому ст. 172 КЗпП покладає на роботодавця обов'язок ураховувати медичні рекомендації, надані щодо умов праці такої особи. Як зазначено вище, такі рекомендації містять форма № 157-1/о й індивідуальна програма реабілітації (ІПР).

Навіть зменшення тривалості робочого часу за попередньою посадою (на робочому місці) не вирішує проблему, якщо така робота працівнику протипоказана відповідно до медичного висновку. Тобто заяву про встановлення неповного робочого часу працівник може подати лише за умови, якщо це відповідає медичному висновку, наприклад, зазначено, що працівник "може працювати за своєю посадою на умовах скороченого робочого дня".

Працівник може відмовитися від надання роботодавцеві ІПР, адже цей документ, на відміну від форми № 157-1/о, не підтверджує стан здоров'я, а призначений для реабілітації особи з інвалідністю. Але це не звільняє роботодавця від забезпечення працівника відповідними умовами праці, які зазначені для нього у формі № 157-1/о.

Працівників, які потребують за станом здоров'я надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу відповідно до медичного висновку тимчасово або без обмеження строку. Таку вимогу містить ст. 170 КЗпП. Якщо при цьому мова йде про переведення на нижчеоплачувану роботу, то за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом 2 тижнів із дня переведення,

Тобто роботодавець зобов'язаний перевести працівника, якому встановлено інвалідність, на легшу роботу. У такому разі важливо письмово запропонувати працівникові переведення на легшу роботу, яка відповідає медичному висновку. Це необхідно для фіксації того факту, що роботодавцем були дотримані вимоги ст. 170 КЗпП.

А як бути, якщо працівник відмовляється від переведення на легшу, але нижчеоплачувану роботу? Чи є підстави для звільнення за ініціативою роботодавця відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП?

Нагадаємо, що за вказаним пунктом трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку виявленої невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

З огляду на обов'язковість виконання для роботодавця ст. 170 КЗпП звільнення працівника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП допускається, лише якщо працівник відмовився від переведення на легшу роботу, про що він має власноруч написати на письмовому повідомленні роботодавця з пропозицією щодо переведення.

Під час звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП заява працівника не потрібна, адже його звільняють за ініціативою роботодавця. Але працівникові виплачують вихідну допомогу в розмірі не менш як середній місячний заробіток (ст. 44 КЗпП).

Читайте всю бухгалтерську аналітику на єдиній платформі LIGA360. Отримайте доступ до видань Інтербух, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, Вісник МСФЗ. А ще налаштуйте стрічку новин з найпопулярніших онлайн-ресурсів. Придбайте прямо сьогодні.

Підтвердження інвалідності в умовах воєнного стану

У п. 22 Положення № 1317 вказано, що повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводять раз на 1 - 3 роки. Дату чергового переогляду зазначають у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (МСЕК).

Але на період воєнного стану дещо змінено вимоги щодо обов'язкового дотримання такого строку повторного огляду особи з інвалідністю медико-соціальною експертною комісією. У п. 3 Постанови № 225 вказано:

3. Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:

осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317.

Також у п. 3 Постанови № 225 зазначено, що інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжують до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд. На таких самих умовах продовжують індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю.

На підставі п. 3 Постанови № 225 строк дії довідки про встановлення інвалідності продовжують лише у випадку неможливості проходження повторного огляду. На жаль, чітких критеріїв щодо неможливості проходження повторного огляду Кабмін не визначив. Очевидно, мова може йти про випадки, коли працівник, який працює дистанційно, перебуває за кордоном або на тимчасово окупованій території та немає можливості звернутися до лікаря за направленням на МСЕК. Але якщо працівник, який має можливість звернутися за направленням на МСЕК, навіть цього не зробив і стверджує, що в нього немає можливості пройти повторний огляд, то очевидно, що він створює для роботодавця ризики. Пункт 3 Постанови № 225 не дає права працівнику відмовлятися від повторного огляду, якщо в нього є така можливість.

Умови нарахування ЄСВ у розмірі 8,41 %

Як відомо, для підприємств, установ та організацій, на яких працюють особи з інвалідністю, установлено єдиний внесок у розмірі 8,41 % (ч. 13 ст. 8 Закону № 2464). Під час нарахування єдиного внеску в розмірі 8,41 % не застосовують вимогу ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 щодо сплати єдиного внеску в розмірі не менш як мінімальний страховий внесок.

Пільговий розмір ЄСВ застосовують незалежно від того, за сумісництвом чи за основним місцем роботи працює особа з інвалідністю. Але варто врахувати, що сумісника - працівника з інвалідністю не зараховують у виконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, який передбачено Законом № 875.

Нарахування ЄСВ у розмірі 8,41 % можливе лише з дати встановлення працівнику групи інвалідності, але не раніше ніж одержання завіреної копії довідки до акта огляду в МСЕК, і закінчується датою припинення інвалідності (абзац восьмий пп. 5 п. 2 р. III Інструкції № 449).

ПРИКЛАД.

Умова:

Працівник підприємства, якому встановлено інвалідність, 07.08.2023 надав довідку МСЕК, яка датована 11.06.2023.

Рішення:

У такому разі ЄСВ у розмірі 8,41 % нараховують лише з 09.08.2023.

Відповідно, у додатку Д1 до Податкового розрахунка заробітну плату працівника за серпень відображають окремими рядками за такі періоди:

• з 1 по 4 серпня - у розмірі 382,80 грн (1740,00 грн х 22 %). У графі 8 "Код категорії ЗО" вказують "1" (наймані працівники на загальних підставах);

• з 5 по 31 серпня - у розмірі 240,50 грн (8260,00 грн х 8,41 %). У графі 8 вказують "2" (працююча особа з інвалідністю).

Попри те що на підставі п. 3 Постанови № 225 строк дії довідки про встановлення інвалідності продовжують у випадку неможливості проходження повторного огляду, ДПС усе ж вважає, що під час нарахування ЄСВ пріоритет мають правила, визначені у Законі № 2464 й Інструкції № 449, і для застосування пільгового розміру ЄСВ має виконуватись умова щодо наявності довідки МСЕК із відповідним строком її дії. Про це свідчить ІПК ДПС від 27.04.2023 р. № 1031/ІПК/99-00-24-03-03-06.

Тобто роботодавець ризикує у випадку перевірки наразитися на штраф за сплату ЄСВ у неповному розмірі, якщо застосовуватиме пільговий розмір єдиного внеску до заробітної плати працівника з інвалідністю, який не пройшов повторного огляду для підтвердження інвалідності. Для уникнення цього потрібно нараховувати ЄСВ у розмірі 22 %, починаючи з дня, наступного за днем закінчення дії довідки. Якщо ж такий працівник фактично не працює (перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану або з ним призупинено трудовий договір), то в додатку Д1 до Податкового розрахунка інформацію щодо нього також варто вказувати з кодом категорії застрахованої особи "1".

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

1. КЗпП - Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

2. Закон № 875 - Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.91 р. № 875-ХІІ.

3. Закон № 2464 - Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

4. Положення № 1317 - Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабміну від 03.12.2009 р. № 1317.

5. Постанова № 225 - постанова КМУ "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України" від 08.03.2022 р. № 225.

6. Інструкція № 449 - Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2023

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Автор

Інна Журавська

експертка

ЛІГА:ЗАКОН

LIGA360 має відповіді на будь-яке питання бухгалтера. Понад 1200 алгоритмів дій, особисті консультації експертів, новини й аналітика з "гарячих" тем. Замовте тестовий доступ за посиланням

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему