Хто подає Декларацію
Декларацію за формою, затвердженою Наказом № 560, повинні подавати платники земельного податку, до яких згідно з пп. 269.1.1 ПКУ належать:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані в користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Звільнення від подання Декларації передбачено для землекористувачів і власників окремих земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню, зокрема:
- сільськогосподарських угідь зон радіоактивно забруднених територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (пп. 283.1.1 ПКУ);
- хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (пп. 283.1.1 ПКУ);
- земельних ділянок, що перебувають у консервації, або земель сільськогосподарських угідь, які перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння (пп. 283.1.2 ПКУ);
- земельних ділянок державних сортовипробувальних станцій та сортодільниць, які використовують для випробування сортів сільськогосподарських культур (пп. 283.1.3 ПКУ);
- земельних ділянок сільгосппідприємств і фермерських (селянських) господарств, зайнятих молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (пп. 283.1.5 ПКУ);
- земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами (пп. 283.1.9 ПКУ).
Відповідно до пп. 69.14 підрозд. 10 розд. XX ПКУ власники та користувачі земельних ділянок не нараховують і не сплачують земельний податок на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією:
Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до інформації, вказаної в Переліку № 309 (див. роз'яснення ДПС від 18.05.2023 р.).
Під час застосування пільги із земельного податку відповідно до п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ застосовним є тільки перелік територій активних бойових дій (ч. 2 розд. І) та тимчасово окупованих російською федерацією (розд. ІІ) (див. роз'яснення з категорії 111.05 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Особливості для платників єдиного податку
Платників єдиного податку звільняють від сплати земельного податку й подання Декларації щодо земельних ділянок, використовуваних у господарській діяльності (пп. 4 п. 297.1 ПКУ). Поряд із цим земельний податок сплачують і Декларацію подають:
1) за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку групи 3 для провадження господарської діяльності;
2) за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку групи 4 для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
3) платниками єдиного податку, які надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини. Податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачують на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ПКУ). У такому випадку податок доведеться сплачувати за всю площу земельної ділянки, якщо в договорі оренди (найму), позички не визначено розміру земельної ділянки, яку передають у користування за договором (див. роз'яснення з категорії 111.02 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Від сплати земельного податку звільняють власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів за умови передання земельних ділянок і земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку групи 4 (п. 281.3 ПКУ).
Указана в п. 281.3 ПКУ пільга не поширюється на земельні ділянки, надані в користування за договором емфітевзису.
ДФС вважає, що користування земельною ділянкою на підставі укладеного договору емфітевзису не належить до орендних відносин, тож і право на звільнення від сплати земельного податку на підставі п. 281.3 ПКУ на власників таких земельних ділянок, земельних часток (паїв) не поширюється. Отже, податкові зобов'язання із земельного податку сплачуються власниками таких земельних ділянок на загальних підставах (див. ІПК ДПС від 20.09.2019 р. № 323/6/99-00-04-04-03-15/ІПК).
Об'єкт і база оподаткування
Об'єктом оподаткування земельним податком визначені в пп. 270.1.1 ПКУ:
- земельні ділянки, які перебувають у власності;
- земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
При цьому база оподаткування залежить від того, чи проведено нормативно-грошову оцінку (далі - НГО) щодо таких об'єктів.
Зокрема, якщо НГО земельної ділянки проведена, то саме вона і є базою оподаткування земельним податком (пп. 271.1.1 ПКУ), але з урахуванням коефіцієнта індексації. А ось якщо НГО земельної ділянки не проведено, то базою оподаткування є її площа (пп. 271.1.2 ПКУ).
У листі Держгеокадастру від 12.01.2024 р. № 6-28-0.222-600/2-24 зазначено, що індекс споживчих цін за 2023 рік становить 105,1 %.
Тож, під час складання податкової звітності на 2024 рік для обчислення земельного податку потрібно врахувати значення коефіцієнта індексації НГО земель за 2023 рік, що становить 1,051.
Інформацію щодо НГО земельної ділянки платник податку може отримати з Державного земельного кадастру, замовивши витяг. Проте варто наголосити, що витяги, які були сформовані автоматично програмним забезпеченням Держземкадастру в період із 1 січня до 15 січня 2024 року, не містять коефіцієнтів індексації за 2023 рік, тому таку НГО треба збільшити на коефіцієнт індексації 1,051.
Ставки земельного податку
Ставка земельного податку, яку потрібно застосовувати щодо окремої земельної ділянки, залежить від низки факторів, а саме: наявності НГО, категорії земельної ділянки та її місця розташування (див. таблицю).
Таблиця. Обмеження щодо ставок земельного податку
Категорії земель | Ставки податку | |
1 | Земельні ділянки, НГО яких проведено (незалежно від місцезнаходження) | |
1.1 | Земельні ділянки, НГО яких проведено (п. 274.1 ПКУ) | не більше ніж 3 % від НГО |
1.2 | Землі загального користування (п. 274.1 ПКУ) | не більше ніж 1 % від НГО |
1.3 | Сільськогосподарські угіддя (п. 274.1 ПКУ) | не менше ніж 0,3 % та не більше ніж 1 % від НГО |
1.4 | Лісові землі (п. 274.1 ПКУ) | не більше ніж 0,1 % від НГО |
1.5 | Земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (п. 274.2 ПКУ) | не більше ніж 12 % від НГО |
2 | Земельні ділянки, НГО яких не проведено | |
2.1 | Земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів (п. 277.1 ПКУ) | не більше ніж 5 % від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області |
2.2 | Сільськогосподарські угіддя (п. 277.1 ПКУ) | не менше ніж 0,3 % та не більше ніж 5 % від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області |
2.3 | Лісові землі (п. 277.1 ПКУ) | не більше ніж 0,1 % від НГО площі ріллі по АР Крим або по області |
Конкретні розміри ставок земельного податку встановлюють органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельних ділянок (п. 284.1 ПКУ).
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів (зокрема й земельного податку) офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду (плановий період) й офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року (пп. 12.3.4 ПКУ). В іншому випадку норми відповідних рішень застосовують не раніше від початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (див. роз'яснення з категорії 111.03 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Обчислення податку і звітність
У ст. 285 ПКУ зазначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю (у тому числі для земельного податку) є календарний рік, який починається 1 січня й закінчується 31 грудня того самого року.
Для новостворених підприємств та організацій базовий податковий (звітний) період може бути меншим за 12 місяців. Аналогічно й у випадку, коли право власності на нову ділянку чи право користування новою ділянкою набуто протягом року.
Не пізніше ніж 20 лютого звітного року платники земельного податку - юридичні особи подають Декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).
Дані в Декларації подають станом на 1 січня звітного 2024 року (п. 286.2 ПКУ).
Підставою для нарахування земельного податку є не лише дані державного земельного кадастру. Земельний податок відповідно до оновленого п. 286.1 ПКУ також нараховують на підставі:
- даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.
Подання річної Декларації звільняє юридичну особу від обов'язку подання щомісячних Декларацій (п. 286.2 ПКУ). Якщо річна Декларація не подана, то щомісяця подають звітну податкову Декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.4 ПКУ).
У разі якщо юридична особа одночасно є платником земельного податку й орендної плати за землі державної та комунальної власності, то вона має подавати окремі Декларації щодо цих платежів.
Відокремлені підрозділи, що мають у користуванні земельні ділянки, Декларацію не подають, оскільки це обов'язок безпосередньо юридичної особи, яка є власником земельної ділянки або землекористувачем відповідно до правовстановлюючих документів (див. роз'яснення з категорії 111.05 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Декларацію подають до ДПІ за місцем розташування земельної ділянки. При цьому в рядку 7 Декларації та колонці 10 розд. І Декларації вказують відповідний код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, де знаходиться земельна ділянка. Код заповнюють згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 р. № 290.
У разі розташування об'єктів оподаткування в місті з районним поділом у різних районах такого міста, якщо всі райони такого міста входять до складу однієї територіальної громади, Декларацію подають до ДПІ, що обслуговує таку територіальну громаду.
Але за земельні ділянки, які знаходяться на території м. Києва та м. Кривий Ріг, Декларацію подають до ДПІ, яка обслуговує відповідний район міста. Тому під час зазначення в Деклараціях коду за КАТОТТГ території територіальної громади вказують код за КАТОТТГ відповідного району м. Києва та м. Кривий Ріг, де знаходиться ділянка (відповідно до розташування об'єктів оподаткування). За всіма іншими містами України з районним поділом подають одну Декларацію до однієї ДПІ (див. роз'яснення з категорії 111.05 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Адресу місця розташування земельної ділянки в графі 11 розд. І Декларації потрібно вказувати відповідно до правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Якщо у зв'язку з перейменуванням назви міста, села, вулиці тощо адреса змінилася, але такі зміни не внесені до правовстановлюючих документів, то в колонці 11 розд. І Декларації потрібно зазначати обидві назви населеного пункту - яка відповідає коду, вказаному в колонці 10, а також у дужках - стару назву цього населеного пункту чи вулиці (див. роз'яснення з категорії 111.05 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Сплата земельного податку
Юридичні особи (власники та землекористувачі земельних ділянок) сплачують земельний податок, визначений у Декларації на поточний рік, рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю.
Сплату здійснюють до бюджету за місцезнаходженням земельної ділянки щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ПКУ).
Корисними можуть бути такі публікації:
"Оновлення земельної звітності";
"На земділянці розташовано білборд: чи є право у власника-єдинника на пільгу із земподатку".
ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ
1. ПКУ - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
4. Декларація - Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. № 560.
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2024
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
Інна Журавська,
експертка ЛІГА:ЗАКОН
Читайте всю бухгалтерську аналітику на єдиній платформі LIGA360. Отримайте доступ до видань Інтербух, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, Вісник МСФЗ. А ще налаштуйте стрічку новин з найпопулярніших онлайн-ресурсів. Придбайте прямо сьогодні.
