Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Стаж для щорічної відпустки: як урахувати відпустку без збереження заробітної плати

16.30, 28 лютого 2024
11083
0

Зміни, які з 24.12.2023 Закон № 3494 уніс до КЗпП, Законів № 504 та № 2136, позначилися на порядку визначення стажу, який впливає на тривалість щорічних відпусток. Тому далі з'ясуємо, на чому слід акцентувати увагу, обчислюючи тривалість таких відпусток.

Періоди, які враховують до стажу для цілей надання щорічної основної відпустки, визначено в ч. 1 ст. 9 Закону № 504. Серед них, зокрема, у п. 4 вказано:

час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 цього Закону, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.

Отже, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504 тривалість відпустки без збереження заробітної плати, наданої відповідно до ст. ст. 25 або 26 цього Закону, включають до стажу для цілей надання щорічної основної відпустки.

Проте з 24.12.2023 до ст. 26 Закону № 504 внесено зміни, і наразі її редакція передбачає:

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік.

<...>

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною першою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.

<...>

Час перебування у відпустках, зазначених у частинах першій і третій цієї статті, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 цього Закону.

Тобто безпосередньо в ст. 26 Закону № 504 вказано, що не зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, час перебування у відпустках:

- за сімейними обставинами та з інших причин (тривалістю не більше 30 календарних днів на рік);

- на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, установлених законодавством (без обмеження 30-денним строком);

- у разі виникнення загрози збройної агресії проти України (без обмеження 30-денним строком). Варто додати, що з 24.12.2024 ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 також визначає заборону на включення до стажу для надання щорічної відпустки тривалість відпусток без збереження заробітної плати, наданих роботодавцем протягом періоду дії воєнного стану на прохання працівника без обмеження 30-денним строком;

- у разі виникнення загрози надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру (без обмеження 30-денним строком).

Таким чином, наразі положення п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504 суперечать положенням ст. 26 цього Закону.

Проте саме положення ст. 26 Закону № 504 мають пріоритет з 24.12.2023, адже в цьому випадку може бути застосовано класичний для юридичної практики принцип - "закон пізніший має перевагу над давнішим" (див. п. 2.1 Рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020).

Слід зважати на те, що крім вище вказаних обмежень ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 визначає заборону на включення до стажу для надання щорічної відпустки тривалість відпусток без збереження заробітної плати наданих роботодавцем у період дії воєнного стану (тривалістю не більше 90 календарних днів) за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи.

Щодо відпусток, зазначених у ст. 25 Закону № 504, то їх тривалість не зменшує стаж для надання щорічної основної відпустки.

Для наочності узагальнимо наведену інформацію в таблиці.

Урахування тривалості відпустки без збереження заробітної плати під час визначення стажу для щорічної відпустки

№ з/п

Вид відпустки без збереження зарплати або підстава для її надання

Урахування під час визначення стажу для щорічної відпустки (так/ні)

Примітки

до 24.12.2023

із 24.12.2023

1.

За угодою сторін за сімейними обставинами та з інших причин (ч. 1 ст. 26 Закону № 504)

так

ні

Із 24.12.2023 тривалість відпустки обмежено строком 90 к. дн.

2.

На час загрози поширення епідемії, пандемії (COVID-19) (ч. 3 ст. 26 Закону № 504)

так

ні

Дію карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, завершено 30.06.2023

3.

Дія воєнного стану (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, ч. 3 ст. 26 Закону № 504)

так

ні

Надають на прохання працівника та обмежено строком дії воєнного стану

4.

Виникнення загрози надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру

так

ні

Надають на прохання працівника

5.

Виїзд працівника за межі території України в період дії воєнного стану (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136)

ні

Надають на прохання працівника в період дії воєнного стану в обов'язковому порядку тривалістю, визначеною в заяві, але не більше 90 календарних днів

6.

Набуття працівником статусу внутрішньо переміщеної особи в період дії воєнного стану (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136)

ні

7.

Відпустка матері або батьку, який виховує дітей без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю (п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Тривалість відпустки до 14 календарних днів щорічно

8.

Відпустка для чоловіка, дружина якого перебуває в післяпологовій відпустці (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Тривалість відпустки до 14 календарних днів

9.

Для догляду за дитиною до досягнення 6-річного віку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504, п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

ні

Надають у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, та за наявності таких документів:

• заява на ім'я роботодавця чи уповноваженої особи;

довідка за формою № 080-1/о;

• свідоцтво про народження дитини (див. лист Держпраці від 11.12.2017 р. № 5605/4/4.7-ЗВ-17). Тривалість відпустки визначають у медичному висновку з урахуванням обмежень, указаних у п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону № 504

10.

Для догляду за дитиною до досягнення 16-річного віку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504, п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

ні

Надають у разі, якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи чи інші захворювання, указані в п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504

11.

Для догляду за дитиною до досягнення 18-річного віку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504, п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

ні

Якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги

12.

Для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території (п. 3 прим. 1 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають матері або можуть використати повністю або частинами також баба, дід чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів

13.

Відпустка учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю до 14 календарних днів щорічно

14.

Відпустка особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких установлено відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю до 21 календарного дня щорічно

15.

Відпустка особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (п. 5 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю до 21 календарного дня щорічно

16.

Відпустка пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи (п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю до 30 календарних днів щорічно

17.

Відпустка особам з інвалідністю I та II груп (п. 7 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю до 60 календарних днів щорічно

18.

Відпустка особам, які одружуються (п. 8 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю до 10 календарних днів

19.

Відпустка працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер (п. 9 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад.

У разі смерті інших рідних тривалість відпустки до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад

20.

Для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (п. 10 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше 30 календарних днів

21.

Для завершення санаторно-курортного лікування (п. 11 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю, визначеною в медичному висновку

22.

Відпустка працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади (п. 12 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад

23.

Відпустка працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки (п. 13 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад

24.

Відпустка сумісникам (п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи

25.

Відпустка ветеранам праці (п. 15 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю до 14 календарних днів щорічно

26.

Відпустка працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково й одержали за них грошову компенсацію (п. 16 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на цьому підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи

27.

Відпустка працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості (п. 17 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають окремо для супроводження кожної дитини. Тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі

28.

Відпустка працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року (п. 19 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю до 5 календарних днів щороку

29.

Відпустка членам добровільних формувань цивільного захисту (п. 19 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю до 5 календарних днів у рік залучення їх до виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту

30.

Відпустка працівникам, які стали до роботи після звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації (п. 20 ч. 1 ст. 25 Закону № 504)

так

Надають тривалістю до 60 календарних днів

Корисними також будуть публікації:

"Відпусткові новації з 24 грудня 2023 року: що змінилося";

"Обмежена і (не)оплачувана щорічна відпустка в період воєнного стану: чи варто ігнорувати права працівників"

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

1. КЗпП - Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

2. Закон № 504 - Закон України "Про відпустки" від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

3. Закон № 2136 - Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 р. № 2136-IX.

4. Закон № 3494 - Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань" від 22.11.2023 № 3494-IX.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2024

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Автор

Інна Журавська,

експертка ЛІГА:ЗАКОН

Читайте всю бухгалтерську аналітику на єдиній платформі LIGA360. Отримайте доступ до видань Інтербух, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, Вісник МСФЗ. А ще налаштуйте стрічку новин з найпопулярніших онлайн-ресурсів. Придбайте прямо сьогодні.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему