Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Дропшипінг: особливості торгівлі у ФОП

09.05, 25 квітня 2024
865
0

Найбільшу популярність схема з дропшипінгом здобула у ФОП другої групи. Це пояснюється тим, що сума єдиного податку в другій групі одна із найнижчих, а облік найпростіший. Водночас тут є підводні камені, які призводять до негативних наслідків, яких саме - розповімо в статті.

Чи може дропшипер бути платником єдиного податку другої групі

Нагадаємо, що за нормами пп. 2 п. 291.4 ПКУ до другої групи належать фізичні особи - підприємці (ФОП), які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають із ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

• обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2024 році - 5921400 грн).

Не можуть бути платниками єдиного податку другої групи фізичні особи - підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 68.31 КВЕД ДК 009:2010), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, установленим для такої групи.

Для другої групи платників єдиного податку згідно з п. 293.2 ПКУ сільські, селищні, міські ради встановлюють фіксовані ставки єдиного податку з розрахунку на календарний місяць - не більше 20 % розміру мінімальної заробітної плати (наразі не більше 1600 грн). Оскільки ставка єдиного податку не залежить від суми отриманого доходу за проданий товар / надану послугу, це вигідно ФОПам.

Але! Слід зважати на те, що платники єдиного податку другої групи можуть надавати послуги тільки платникам єдиного податку та/або населенню. А в схемах із дропшипінгом найбільш популярними є посередницькі договори на продаж товару (комісії, агентський договір), які дропшипер-посередник укладає з виробником (оптовим продавцем). Докладніше про це можна дізнатися зі статті "Дропшипінг: правові аспекти". А в таких договорах дропшипер надає саме послуги виробнику (оптовому продавцю).

Тому дропшипер у разі застосування договорів комісії (агентського договору) на продаж товару з комітентом (принципалом), який не є платником єдиного податку, не може перебувати на другій групі платників єдиного податку. Він може обрати лише третю групу єдиного податку.

Як вийти з цієї ситуації? Можна укладати посередницькі договори на купівлю товару з фізичними особами - покупцями. Тоді посередницькі послуги надаватимуть саме населенню й умови перебування в другій групі платників єдиного податку не буде порушено. Мінус цієї схеми полягає в тому, що дропшипер у ній фактично змушений показати свою націнку. Адже він зобов'язаний купити товар за тією ціною, яку йому оплатив покупець (комітент, принципал), тобто за оптовою ціною виробника (оптового продавця). А посередницька винагорода, яку виплачує йому окремо покупець, становить націнку дропшипера. Відповідно в документах, які надають покупцю, окремо буде зазначено оптову ціну за товар і посередницьку винагороду за товар. Навряд чи це влаштує дропшипера-ФОПа.

Іще один поширений на практиці варіант - це укладання ФОПом двох договорів купівлі-продажу товару:

1) договір купівлі-продажу товару з роздрібним покупцем (за ціною дропшипера, тобто з націнкою);

2) договір купівлі-продажу товару з виробником (оптовим продавцем) за оптовою ціною без націнки дропшипера.

Головний мінус цієї схеми в тому, що документи на відвантаження товару виробник (оптовий продавець) може скласти тільки на дропшипера, при цьому в документах буде вказано саме оптову (меншу) ціну. Дропшипер не може скласти документи на відвантаження товару, оскільки він таку операцію не здійснює. І навіть якби дропшипер склав такий документ, у якому б доручив відвантажити товар зі складу оптового продавця (виробника) роздрібному покупцю, він фактично не зможе додати такий документ до товару, оскільки не робить відправку.

Тож методом від зворотного залишається схема з продажем товару за посередницьким договором на продаж (договір комісії, агентський договір), який ФОП на другій групі може укласти тільки з комітентом (принципалом), платником єдиного податку.

Чи потрібно застосовувати РРО/ПРРО

Якщо ФОП-дропшипер отримує кошти від роздрібних покупців із застосуванням еквайрингу, він зобов'язаний застосовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний РРО (ПРРО). Адже за нормами п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Виняток із цього правила становлять ситуації, перелічені в ст. 9 Закону № 265. Для розглянутої ситуації найбільш підходять норми:

- п. 2 ст. 9 Закону № 265, відповідно до яких РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовують під час виконання банківських операцій;

- п. 6 ст. 9 Закону № 265, за якими РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовують під час продажу товарів (надання послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО/ПРРО відповідно до ПКУ. Водночас наразі РРО/ПРРО не застосовують тільки платники єдиного податку першої групи (п. 296.10 ПКУ);

- п. 14 ст. 9 Закону № 265, згідно з якими РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовують під час здійснення розрахунків за послуги в разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Як бачимо, зазвичай операції дропшипінгу у ФОП під ці винятки не підпадають, оскільки дропшипери здійснюють приймання оплати від покупця із застосуванням еквайрингу. А в разі отримання оплати з використанням еквайрингу (платіжних карток) РРО/ПРРО застосовувати необхідно, на що звертають увагу й податківці (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 23.02.2024 р. № 933/ІПК/99-00-07-04-01ІПК, від 13.03.2024 р. № 1300/ІПК/99-00-07-04-01ІПК, від 13.03.2024 р. № 1306/ІПК/99-00-07-04-01ІПК).

Податківці дозволяють не застосовувати РРО/ПРРО у випадках, коли суб'єкт господарювання надає покупцю для оплати за товар реквізити свого поточного рахунка в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунка на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку). Тому й під час перерахування коштів виробнику (оптовому продавцю) із застосуванням банківських рахунків РРО/ПРРО застосовувати не потрібно (див. про це докладніше статтю "Дропшипінг: необхідні документи").

Які документи повинен надати ФОП

Якщо ФОП-дропшипер застосовував під час отримання оплати від покупця РРО/ПРРО, чек РРО має бути вкладено у відправлення разом із товаром, а чек ПРРО - надіслано покупцю. Тому в разі застосування РРО дропшипер зобов'язаний передати паперовий чек на товар виробнику (оптовому продавцю).

Тому для сторін більш вигідним є варіант, коли або дропшипер приймає оплату із застосуванням поточного рахунка у форматі IBAN (без еквайрингу), або оплату перераховують безпосередньо виробнику (оптовому продавцю), або застосовують ПРРО з переданням чека роздрібному покупцю в електронному вигляді.

Виробник (оптовий продавець) разом із товаром також повинен надати документ, який підтверджує факт відвантаження товару (ТТН, видаткова накладна) та документи на товар (паспорт, гарантія тощо).

Якщо ж ФОП є платником ПДВ, то під час отримання коштів від роздрібного покупця він повинен скласти ще й податкову накладну, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (див. про це статтю "Дропшипінг: податковий облік").

Чи потрібно ФОП вести облік запасів

У схемах дропшипінгу товари відвантажує виробник (оптовий продавець), тому у ФОП-дропшипера на складі їх немає. І тут виникає запитання: чи повинні ФОП, зокрема платники ЄП другої - четвертої груп, вести облік товарних запасів у разі надання виключно послуг, у тому числі посередницьких (дропшипінгу)? На це запитання податківці відповіли в роз'ясненні з категорії 109.02 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).

У консультації податківці зазначили, що Порядок № 496 визначає правила ведення обліку товарних запасів і поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.

Пункт 2 розд. I Порядку № 496 визначає, що місце продажу (господарський об'єкт) - стаціонарний або будь-який пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об'єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг).

Товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).

Пункт 1 розд. II Порядку № 496 установлює, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі - Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Згідно з п. 17 ст. 1 Закону № 1023 послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Таким чином, ФОП, які надають виключно послуги, зокрема посередницькі (дропшипінг), з метою реалізації яких використовують товарні запаси, що включаються до вартості таких послуг (у тому числі сировина, матеріали, запасні частини, напівфабрикати власного виробництва на складах комплектуючих тощо), зобов'язані вести облік товарних запасів за Формою обліку з відображенням інформації про їх надходження та вибуття.

При цьому якщо під час надання послуг ФОП не використовують товарні запаси, то обов'язок вести облік товарних запасів у таких ФОП не виникає.

Отже, якщо власних запасів (товарів) у ФОП немає, то й облік запасів він вести не повинен.

Зауважимо також, що відповідно до норм п. 292.4 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Виходячи з цього, дропшипер (комісіонер, агент) включає в дохід тільки суму своєї посередницької винагороди. Тому і в Книзі доходів, яку ФОП веде в довільній формі, товари, які належать виробнику (оптовому продавцю), не показують. У такій Книзі відображають тільки винагороду за посередницькі послуги дропшипера.

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

1. ПКУ - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. Закон № 265 - Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

3. Закон № 1023 - Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 р. № 1023-XII.

4. Порядок № 496 - Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 р. № 496.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2024

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Автор

Ніна Дьяконова

консультантка з бухгалтерського обліку та оподаткування

Читайте всю бухгалтерську аналітику на єдиній платформі LIGA360. Отримайте доступ до видань Інтербух, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, Вісник МСФЗ. А ще налаштуйте стрічку новин з найпопулярніших онлайн-ресурсів. Придбайте прямо сьогодні.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему