Судячи навіть із самої назви Закону № 3706, зміни здебільшого стосуються саме експортерів, проте, звісно, не всіх. І традиційно, як буває в подібних випадках, є й інші зміни. Тож нижче коротко поговоримо про новації, які переважно запрацюють із 01.07.2024.
Що зміниться для сільгоспекспортерів щодо режиму експортного забезпечення
Передусім зазначимо, що зміни, запроваджені Законом № 3706 саме до описаного нижче механізму експортного забезпечення, також частково було прописано в МКУ Законом № 3707.
Отже, ст. 191 Закону про ЗЕД коментованим Законом № 3706 виключено. Тобто з 01.07.2024 буде скасовано "старі" правила експортного забезпечення окремих видів сільгосппродукції. Натомість запрацюють нові умови експортного забезпечення, які передбачено ст. 192 Закону про ЗЕД, а також зміняться умови оподаткування таких операцій ПДВ, які установлено п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ замість попереднього п. 91 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (ми вже писали про режим експортного забезпечення в матеріалі "Незабаром запрацює "воєнний" сільгоспрежим експортного забезпечення"). Щоправда, реально новації почнуть працювати лише після того, як Кабмін приведе у відповідність усі необхідні підзаконні нормативно-правові акти, як зазначено в п. п. 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3706.
Дія зміненого режиму експортного забезпечення стосується товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД:
0409 00 00 00 - мед натуральний;
0802 31 00 00 - горіхи волоські у шкаралупі;
0802 32 00 00 - горіхи волоські без шкаралупи;
1001 - пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
1002 - жито;
1003 - ячмінь;
1004 - овес;
1005 - кукурудза;
1201 - соєві боби, подрібнені або неподрібнені;
1205 - насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене;
1206 00 - насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене;
1507 - олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу;
1512 - олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу;
1514 - олії ріпакова (з ріпаку або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу;
2306 - макуха та інші тверді відходи й залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані.
Неплатникам ПДВ заборонено експортувати зазначені вище товари. До речі, тут не змінилося нічого, якщо порівнювати з умовами, що діяли до цих змін.
Заборонено експортувати згадані вище товари і в разі, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни, установлені Мінагрополітики, яке розміщатиме їх на своєму вебсайті.
Застосування мінімальних роздрібних цін відбуватиметься з дня, наступного за днем їх розміщення на офіційному вебсайті Мінагрополітики.
Для режиму експортного забезпечення заборонено:
- зарахування зустрічних вимог;
- використання рахунків резидентів, відкритих за кордоном, для отримання грошових коштів від нерезидентів;
- використання інших форм грошових розрахунків із нерезидентом, що не передбачають рух коштів в іноземній валюті з-за кордону на рахунки резидентів в Україні;
- Кабмін має право встановлювати винятки та/або особливості запровадження такої заборони для товарів, які реалізуються в режимі експортного забезпечення.
Режим експортного забезпечення не підлягає застосуванню до операцій із вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту окремих видів товарів:
1) які вивозять як припаси транспортними засобами комерційного призначення відповідно до ст. 229 МКУ;
2) що належать до товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД, здійснюваних платниками податку на додану вартість у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень п. 15 розд. IX "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про карантин рослин".
Оподаткування ПДВ для режиму експортного забезпечення
Це питання врегульовано вже згаданим вище п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Суть, якщо коротко, така.
Іще до оформлення митної декларації на експорт згаданих вище товарів у режимі експортного забезпечення потрібно скласти податкову накладну за договірною вартістю та зареєструвати її в ЄРПН. Важливим є те, що в такій податковій накладній:
- може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД;
- одиниці виміру товарів має бути зазначено в кілограмах.
Податкову накладну, складену з порушенням цих вимог, не буде прийнято для реєстрації в ЄРПН.
Якщо з дати реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної за операціями в режимі експортного забезпечення, минуло 30 календарних днів і на такі товари не було оформлено митну декларацію, реєстрація такої податкової накладної підлягає скасуванню.
Як уже було сказано, очікуємо від Кабміну, як того вимагають п. п. 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3706, змін до підзаконних нормативно-правових актів щодо встановлення ознак безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, складених відповідно до вже згаданого п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, а також під час визначення ознак безумовної реєстрації такої податкової накладної - щодо забезпечення використання даних системи простежуваності сільськогосподарської продукції в Державному аграрному реєстрі. Останню вимогу має бути виконано у тримісячний строк після опублікування повідомлення про введення в дію системи простежуваності сільськогосподарської продукції в Державному аграрному реєстрі. Тож, наскільки швидко все відбудеться - поки що невідомо.
Ставку ПДВ для операцій у режимі експортного забезпечення платники ПДВ розраховуватимуть виходячи з відсотка повернення валютної виручки в Україну за даними операцій з експорту таких товарів, здійснених платником ПДВ протягом 12 останніх календарних місяців, за якими вже закрито валютний нагляд. Цей механізм розрахунку має визначити Кабмін. Тож якщо зазначений відсоток становитиме 80 % і більше, то можна розраховувати на ставку ПДВ 0 %, якщо ж менше - то ставка буде 14 % або 20 %, проте з можливістю коригування через розрахунок коригування після повернення валютної виручки в Україну.
ТЦУ-особливості режиму експортного забезпечення
Для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" ціну операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту окремих видів товарів, що відповідає принципу "витягнутої руки", потрібно визначати відповідно до ст. 39 ПКУ, але вона не може бути меншою за мінімально допустимі експортні ціни, визначені згідно зі ст. 192 Закону про ЗЕД.
І тут саме час поговорити про запровадження нових обов'язкових реквізитів до податкової накладної, які "осіли" в п. 201.1 ПКУ завдяки Закону № 3706 та стосуються всіх експортерів, а не лише тих, які здійснюють операції в режимі експортного забезпечення.
Нові обов'язкові реквізити податкової накладної і тривалість операційного дня для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування
Отже, для експортерів п. 201.1 ПКУ доповнено пп. "к" і "л" такого змісту:
к) ДАТА ТА НОМЕР МИТНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ - зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України;
л) дата та номер договору (контракту) - зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.
Традиційно ці зміни запрацюють після затвердження нової форми податкової накладної та, відповідно, внесення змін до Порядку № 1307.
Є також загальні зміни й щодо операційного дня для реєстрації в ЄРПН податкових накладних і розрахунків коригування. Зокрема, унесено зміни до пп. 69.18 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, згідно з якими тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, операційний день для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування триває в робочі дні з 08:00 до 20:00.
Проте є виняток щодо тривалості операційного дня, на який припадає граничний строк реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, а саме: він триває з 0:00 до 24:00. І тут у пп. 69.18 підрозд. 10 розд. XX ПКУ маємо таке уточнення:
Реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування здійснюються не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як трактуватимуть цю норму податківці - побачимо, але, на наш погляд, ідеться про те, що датою реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування буде та, якою їх було подано на реєстрацію.
Операції, що не є об'єктом оподаткування ПДВ: лави рідіють
Через унесені зміни до пп. 196.1.4 ПКУ постачання негашених поштових марок України, електронних марок, конвертів або листівок із негашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, конвертів чи листівок для філателістичних потреб, базою оподаткування яких є продажна вартість, з 01.10.2024 виключено з переліку таких, що не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Зміни щодо ставки орендної плати державної та комунальної власності
Через Закон № 3706 з'явився новий пп. 288.5.6 ПКУ, згідно з яким розмір орендної плати підлягає встановленню в договорі оренди, але річна сума платежу має бути, зокрема:
Для акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства і є його правонаступником, за землі сільськогосподарського призначення, передані в оренду відповідно до статті 1201 Земельного кодексу України, - не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено - не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області.
Як видно, ця норма абсолютно дзеркальна ст. 1201 ЗКУ.
А ось п. 288.6 ПКУ, який вимагав, щоб плата за суборенду земельних ділянок не перевищувала орендної плати, виключено.
Сплата держдивідендів
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3706 ч. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" після абз. 6 доповнено новим абзацом:
Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", та акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди безпосередньо до державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним.
Також нову редакцію має абз. 12:
Господарськими товариствами енергетичної галузі, єдиним акціонером яких є держава, а також господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, чистий прибуток, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму коштів, що спрямовуються на виконання інвестиційних та стратегічних планів, затверджених наглядовою радою або загальними зборами господарського товариства, у разі якщо утворення наглядової ради не є обов'язковим чи наглядова рада є неправомочною, та на обсяг повернення кредитних коштів, що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об'єктів.
Тимчасове незастосування штрафів за КІК-порушення
Загалом, тема КІК нині нагадує черговий стрес-тест платників податків, щоправда варіантів усіх відповідей, мабуть, не знають і самі податківці. Утім, це суто суб'єктивне враження авторки статті.
Отже, завдяки Закону № 3706 з 01.07.2024 тимчасово, з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні й шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано, не підлягають застосуванню штрафні санкції за порушення, передбачені абз. 1 - 8 п. 120.7 ПКУ, а саме, за:
- неподання / несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії;
- невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації про:
1) розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) контрольованої іноземної компанії, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування згідно з даними фінансової звітності;
2) розрахунок скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до вимог ст. 392, розміру такого прибутку, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи;
3) підстави звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії;
4) суми дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб;
5) суми прибутку контрольованої іноземної компанії, які було фактично виплачено на користь контролюючої особи;
6) перелік операцій контрольованої іноземної компанії з нерезидентами - пов'язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані в державах (на територіях), унесених до Переліку № 480, а також з нерезидентами, організаційно-правову форму яких унесено до Переліку № 1045,
7) кількість працівників контрольованої іноземної компанії станом на кінець звітного (податкового) року;
- неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою;
- неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо контрольованої іноземної компанії на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 39 ПКУ;
- неподання звіту про контрольовані іноземні компанії протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів).
Тобто фактично, судячи з редакції норми, звільнення тимчасове та через шість місяців після припинення / скасування воєнного стану КІК-порушників таки штрафуватимуть за згадані вище порушення. Коментувати доцільність, а точніше, абсурдність такої зміни не варто, на наш погляд, оскільки подібні "звільнення на паузі" ми спостерігаємо не в перше.
Крім зазначеного, за оновленим абз. 4 пп. 392.3.2.4 ПКУ контролюючий орган може зобов'язати контролюючу особу надати документацію з трансфертного ціноутворення щодо операцій контрольованої іноземної компанії з будь-якою особою, зазначеною в цьому підпункті, у разі, якщо загальний обсяг операцій контрольованої іноземної компанії з такою особою перевищує 10 млн грн за календарний рік, а загальний дохід такої контрольованої іноземної компанії перевищує 150 млн грн за календарний рік.
Контролююча особа протягом 60 календарних днів із дня отримання такої вимоги зобов'язана надати на власний вибір:
- документацію з трансфертного ціноутворення, складену відповідно до вимог ст. 39 ПКУ,
або
- документацію з трансфертного ціноутворення, складену відповідно до вимог законодавства іноземної держави (території), у якій зареєстрована контрольована іноземна компанія, з перекладом такої документації українською мовою.
Банківська таємниця
Оновлений пп. 20.1.5 ПКУ дозволяє податківцям отримувати безоплатно від платників податків, а також від НБУ, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки, що містять:
- банківську таємницю;
- таємницю надавача платіжних послуг;
- інформацію щодо дотримання встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".
А на підставі рішення суду дозволяє отримувати інформацію про обсяг та обіг коштів / електронних грошей на рахунках у банку / небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Водночас новим пп. 21.1.71 ПКУ податківцям прописано обов'язок за результатами перевірки повідомляти банк, що обслуговує платника податків, про відсутність факту порушення встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, інформацію щодо яких було отримано від НБУ, банків.
Форму й порядок повідомлення банків контролюючим органом встановлює Мінфін.
ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ
1. ПКУ - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2. МКУ - Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.
3. ЗКУ - Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.
5. Закон № 3707 - Закон України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану" від 09.05.2024 р. № 3707-IX.
6. Закон про ЗЕД - Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р. № 959-XII.
7. Перелік № 1045 - Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, затверджений постановою Кабміну від 27.12.2017 р. № 1045.
8. Перелік № 480 - Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затверджений постановою Кабміну від 04.07.2017 р. № 480.
9. Порядок № 1307 - Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2024
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
Автор
Галина Зубар
головна редакторка Б&З
ЛІГА:ЗАКОН
