У разі продажу швейної продукції суб'єкт господарювання повинен дотримуватися вимог щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО). Окрім того, наразі посилено вимоги щодо забезпечення суб'єктами господарювання платіжних терміналів під час проведення розрахунків за продану продукцію. Коли це потрібно зробити швейному підприємству - розповімо в статті.
Застосування РРО/ПРРО
Порядок застосування РРО/ПРРО регламентує Закон № 265. Відповідно до норм ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані, зокрема:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі "Інтернет", під час отримання товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ установленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлено ПРРО, QR-коду, який дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, під час продажу товарів або надання послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;
3) застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або ПРРО з додержанням установленого порядку їх застосування.
Водночас у ст. 9 Закону № 265 наведено випадки, коли РРО та/або ПРРО і розрахункові книжки не застосовують. Зокрема, це стосується випадків здійснення торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання (ч. 1 ст. 9 Закону № 265).
В Законі № 265 відсутнє визначення терміну "продукція власного виробництва", тому цей момент роз'яснюють контролюючі органи.
Зокрема, контролери зазначають, що до продукції власного виробництва належить продукція, яку виробляє та реалізує саме підприємство в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили (див. роз'яснення з категорії 109.03 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua), ІПК ДПСУ від 27.10.2023 р. № 3818/ІПК/99-00-07-04-01-06).
Отже, якщо швейне підприємство самостійно виготовляє швейну продукцію, то за умови використання прибуткових і видаткових касових ордерів та видачі відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою суб'єкта господарювання, воно може не використовувати РРО/ПРРО.
Податківці у своїх роз'ясненнях наголошують, що згідно зі ст. 1 Закону № 2736 продукцією визнають будь-яку речовину, препарат або інший товар, виготовлений під час виробничого процесу (див., приміром, ІПК ДПСУ від 10.08.2023 р. № 2400/ІПК/99-00-07-04-01-06, від 27.10.2023 р. № 3818/ІПК/99-00-07-04-01-06).
З огляду на це в ситуації, коли швейне підприємство виконує роботи з пошиття швейних виробів за договором підряду, воно не може скористатися преференцією, наведеною в ч. 1 ст. 9 Закону № 265, оскільки не продає продукцію, а виконує роботи (див. про це докладніше статтю "Швейне виробництво: правові засади").
У такому випадку можна скористатися іншою пільговою нормою.
Зокрема, контролери підтверджують, що РРО та/або ПРРО не застосовують у разі оплати покупцем коштів:
- виключно на поточний рахунок суб'єкта господарювання, оскільки така операція не є розрахунковою, тому що продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі IBAN). При цьому податківці дозволяють так платити і через сканування QR-коду (ми писали про це в матеріалі "Покупець розраховується на поточний рахунок продавця через QR-код: чи потрібен РРО", а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку).
У разі здійснення розрахунків в інший спосіб - готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов'язковим (див. з цього приводу, наприклад, роз'яснення з категорії 109.02 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua), роз'яснення з категорії 109.02 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua), ІПК ДПСУ від 17.05.2024 р. № 2777/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК, від 04.06.2024 р. № 3062/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК).
А взагалі, радимо Вам з приводу застосування РРО/ПРРО отримати власну податкову консультацію, яку податківці надають на підставі норм ст. 52 ПКУ.
Зауважимо також, що наразі РРО та/або ПРРО не застосовують платники єдиного податку першої групи (п. 296.10 ПКУ).
Використання POS-терміналів
На цей момент порядок застосування POS-терміналів регламентує Постанова № 894, в п. 1 якої встановлено, що з 1 січня 2024 р. забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно, повинні торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб.
А з 1 січня 2025 р. цей обов'язок виникне у торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб.
Виняток із наведених норм становлять торговці - фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої групи, які зобов'язані встановити платіжні термінали з 1 січня 2026 р. (пп. 4 п. 1 Постанови № 894).
Окрім того, указані вимоги не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій (п. 2 Постанови № 894).
Також будуть корисні такі публікації:
ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ
1. ПКУ - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2. Закон № 265 - Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
3. Закон № 2736 - Закон України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 02.12.2010 р. № 2736-VI.
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2024
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті LIGA ZAKON, посилання на LIGA ZAKON обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
Автор
Влада Карпова,
к. е. н., експертка LIGA ZAKON
Хочете отримувати експертну аналітику з гарячих бізнес-питань? В LIGA360 є матеріали для всієї команди: для юристів, бухгалтерів, комплаєнс-фахівців та керівників. Побачте всі переваги роботи в комплексній інформаційно-аналітичній платформі LIGA360, замовивши персональну презентацію.