І тут необхідно зважити, чи варто це робити в конкретній ситуації. Тому в цьому матеріалі проаналізуємо судову практику з питань оскарження рішень про блокування податкових накладних.
У який термін можна подати позовну заяву
Перед зверненням до суду насамперед потрібно зважити, чи не пропущено терміни подання позовної заяви. На це запитання податківці відповіли в роз'ясненні з категорії 101.18 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).
Зокрема, контролери зазначили, що відповідно до п. 56.1 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюють загальні норми КАСУ. Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАСУ, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, якщо платник не скористався правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову в реєстрації податкової накладної (далі - ПН) / розрахунку коригування до ПН (далі - РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) оскаржують у судовому порядку в шестимісячний строк із дня отримання платником такого рішення від контролюючого органу.
Якщо платник скористався правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН оскаржують у судовому порядку в:
- тримісячний строк - за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки, установлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюють із дня вручення платнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
- шестимісячний строк за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, установлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюють із дня звернення платника до контролюючого органу з відповідною скаргою на його рішення.
Такої самої позиції дотримуються й суди (див. постанову ВС від 11.10.2019 р. у справі № 640/20468/18).
Хто є відповідачем у позовній заяві
Відповідачем у позовній заяві є податковий орган, який виніс рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН (комісія регіонального або центрального рівня). Водночас є сенс у позовній заяві вказувати двох відповідачів:
- ДПС, на рівні якої прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН, та
- ДПСУ, оскільки цей орган веде ЄРПН і приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (пп. 14.1.60 ПКУ).
Саме так діють наразі платники в разі подання позову (див., наприклад, ухвалу ВС від 12.06.2023 р. у справі № 140/5199/22, постанову ВС від 02.07.2024 р. № 440/5004/23; № К/990/20991/24, від 24.03.2025 р. № 140/32696/23; № К/990/27980/24).
Розмір судового збору
Судовий збір у справах про реєстрацію ПН в ЄРПН становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2025 році - 3028 грн) за вимогу про скасування рішення про відмову в реєстрації однієї ПН і вимогу про зобов'язання зареєструвати ПН в ЄРПН (ч. 2 ст. 4 Закону № 3674). Причому суди вимагають сплачувати судовий збір окремо за кожну із зазначених у позові вимог та до кожного відповідача. Пов'язано це з тим, що за нормами ч. 3 ст. 6 Закону № 3674 у разі, якщо в позовній заяві об'єднано дві й більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачують за кожну вимогу немайнового характеру.
Наприклад, в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 р. у справі № 380/10086/23 за оскарження 18 рішень комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН та 18 вимог про зобов'язання/спонукання ДПС України зареєструвати ПН/РК в ЄРПН суд нарахував 36 вимог немайнового характеру до двох відповідачів (Головне управління ДПС у Львівській області та ДПСУ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. На цій підставі суд дійшов висновку, що сума судового збору за подання позовної заяви становить 96624,00 грн (2684,00 грн x 36).
Отже, у разі подання позову до двох відповідачів потрібно бути готовим до того, що судовий збір доведеться сплачувати в подвійному розмірі.
Які вимоги зазначають у позовній заяві
Відомості, які повинні міститися в позовній заяві, зазначено в ч. 5 ст. 160 КАСУ.
З огляду на положення ст. 245 КАСУ в позовній заяві можна заявити вимоги про:
<…>
Зареєструйтесь в LIGA360, щоб читати далі. Отримайте доступ до розширеної бази найновішої інформації та актуальної аналітики через простий пошук одним рядком і тонку фільтрацію.
