Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Середня зарплата: алгоритм розрахунку, перевірки, оподаткування

11.00, 23 листопада 2017
755
0

відповіді на запитання з вебінару, що відбувся 14. 11. 2017

(відповіді на запитання з вебінару, що відбувся 14.11.2017)

Середня зарплата для оплати відпустки

Чи потрібно під час розрахунку середньої зарплати для оплати відпустки виключати суму відпускних за минулий рік, що припала на місяці розрахункового періоду?

ВІДПОВІДЬ: Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі Порядок № 100).

Під час обчислення середньої зарплати для оплати часу відпустки до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігають середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. 4 п. 3 Порядку № 100). При цьому сума відпускних включається до заробітку того місяця розрахункового періоду, за який (а не в якому!) вони були нараховані (див. лист Мінсоцполітики від 09.12.2011 р. № 1105/13/81-11).

Отже, період попередньої відпустки й суму нарахованих відпускних не потрібно виключати під час обчислення середньої зарплати для оплати відпустки. Детальніше про алгоритм обчислення середньої зарплати - у матеріалі «Розрахунок відпускних» газети № 181/2017.

Чи можна не проводити коригування середнього заробітку, а нарахувати відпускні виходячи з останнього розміру окладу?

ВІДПОВІДЬ: Під час визначення розрахункового періоду, заробітку для обчислення середньої зарплати й суми відпускних потрібно керуватися нормами Порядку № 100, тобто:

розрахунковим періодом є 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки, чи фактичний час роботи (місяці з 1-го до 1-го числа), якщо працівник працює менше 12 місяців. При цьому виключаються з розрахункового періоду святкові та неробочі дні, а також періоди, протягом яких згідно із законодавством (чи з поважних причин) заробіток не зберігався чи зберігався частково;

до заробітку для обчислення середньої зарплати включають усі виплати, перелічені в п. 3 цього Порядку, що припали на розрахунковий період;

коригують заробіток на коефіцієнт підвищення окладу, якщо воно відбулося згідно із законодавством чи за рішенням, передбаченим колдоговором, - протягом розрахункового періоду або під час збереження середнього заробітку;

розраховують середню зарплату за календарний день відповідно до п. 7 Порядку № 100;

нараховують відпускні, перемноживши середньоденну зарплату на кількість календарних днів відпустки.

Середню зарплату можна розрахувати виходячи з розміру посадового окладу лише в разі, якщо працівник не мав заробітку не зі своєї вини (абз. 3 п. 4 Порядку № 100). Якщо ж є розрахунковий період і виплати за цей період, то саме вони беруть участь у розрахунку середньої зарплати. У разі ж коли було підвищення окладу протягом розрахункового періоду, то середню зарплату визначають відповідно до п. 10 Порядку № 100 - з урахуванням коефіцієнта підвищення окладу.

Як розрахувати середню зарплату для відпустки, якщо оклад працівника становить 50 000 грн?

ВІДПОВІДЬ: У такому випадку застосовують загальний алгоритм розрахунку середньої зарплати для оплати відпустки, передбачений п. 7 Порядку № 100. Тобто обчислення проводять виходячи з виплат за розрахунковий період і кількості календарних днів розрахункового періоду, визначених згідно з п. 2 Порядку № 100.

Якщо ж працівник не мав заробітку в розрахунковому періоді (чи не відпрацював повний календарний місяць), то середню зарплату обислюють виходячи з посадового окладу (50 000 грн). Алгоритм обчислення для такого випадку Мінсоцполітики роз'яснило в листах від 27.03.2013 р № 321/13/84-13, від 08.05.2013 р. № 498/13/84-13).

Чи можна не проводити коригування середньої зарплати, скориставшись п. 10 Порядку № 100 щодо проведення коригування у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства?

ВІДПОВІДЬ: Госпрозрахункові підприємства мають право проводити коригування середньої зарплати в межах фінансових можливостей. Це означає, що вони можуть зменшувати коефіцієнт коригування. Проте п. 10 Порядку № 100 не позбавляє підприємство обов'язку проводити коригування (див. листи Мінпраці від 15.10.2007 р. № 250/06/186-07, від 05.12.2005 р. № 06-4/165).

Отже, для зменшення коефіцієнта коригування у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем потрібно:

здійснити аналіз наявних фінансових можливостей підприємства;

видати наказ (розпорядження) про зменшення коригуючого коефіцієнта, попередньо погодивши це з профспілкою або з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (див. лист Мінпраці від 24.10.2008 р. № 696/13/84-08).

Непроведення коригування середньої зарплати в разі підвищення тарифних ставок (окладів) є порушенням законодавства про працю. За таке порушення абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачена відповідальність, а саме - фінансовий штраф у розмірі мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення (див. лист Мінсоцполітики від 16.08.2016 р. № 1143/13/84-16). Також за таке порушення до посадових осіб підприємств може бути застосований адмінштраф, передбачений ч. 1 ст. 41 КпАП, у розмірі від 510 до 1700 грн. Справи про накладення адміністративних штрафів за цією підставою розглядають суди.

<...>

Інші актуальні запитання щодо проведення доплати до мінзарплати, а також питання обчислення середньої зарплати для оплати лікарняних - в матеріалі газети "Інтерактивна бухгалтерія" за посиланням (ВІЛЬНИЙ ДОСТУП)

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему